Тернова на Чугуївщині: село над Удами — історія, храм, риболовля, як доїхати

Тернова (рос. Терновая) — село Чугуївського району Харківської області на лівому березі річки Уди, у місці, де в неї впадає Роганка. Тут знаходили рештки поселень бронзової доби й черняхівської культури, за Київської Русі вздовж Уд стояли слов’янські поселення, а в XVII столітті сюди прийшли козаки-черкаси. Розповідаємо про історію й сьогодення Тернової, її храм і ставок, куди їдуть на риболовлю.

Тернова коротко

• Де це. Чугуївський район Харківської області, лівий берег річки Уди в місці впадіння Роганки. Вище за течією — Лизогубівка, нижче — Введенка, на протилежному березі — Зауддя.
• Скільки їхати. Близько 30 км від Харкова і 18 км від Чугуєва.
• Громада. Новопокровська селищна громада Чугуївського району (Чугуївський район у нинішніх межах утворено реформою 2020 року).
• Населення. 3091 особа.
• Чим відома. Залізничною станцією Мохнач, яка стоїть не в Мохначі, а тут; храмом Івана Богослова і ставком, популярним у рибалок.
• Історія. Село засноване 1647 року, первісна назва — Богоявленське; у XIX столітті — військове поселення.

Яка саме Тернова: важливе уточнення

В Україні кілька населених пунктів із назвою Тернова, і дві з них — на Харківщині. Ця стаття — про Тернову Новопокровської громади Чугуївського району, ту саму, де стоїть станція Мохнач і поруч із якою лежить Зауддя.

Друга Тернова належить до Липецької сільської громади на півночі Харківського району: вона розташована між річками Муром (6 км) і Сіверським Дінцем (9 км), за 2,5 км від Варварівки, і саме від неї до кордону з Росією близько 2 км. У попередній редакції цього матеріалу факти про обидва села були переплутані — тут ми їх розділили.

Тернова над Удами: село сьогодні

Тернова, Харківська область

Тернова стоїть серед мальовничих місць на лівому березі Уд. Влітку сюди їдуть відпочивати на природі з наметами.

Окрема історія — залізнична станція Мохнач, яку збудували 1919 року. Вона розташована саме тут, у Терновій, а не в самому селищі Мохнач, до якого від станції близько 20 км по протилежному березі. Прямого сполучення між станцією і селищем немає: автомобільний міст через Уди, яким можна було дістатися від станції до Мохнача, зруйнували під час Другої світової війни, а ґрунтова дорога через Мохначанський ліс стала непроїзною. У 1990-х у Терновій збудували новий автомобільний міст через Уди, який з’єднав село із сусіднім Зауддям.

Економіка тут суто аграрна. Птахо-товарну ферму, яка колись працювала в селі, закрито. Головні роботодавці — сільськогосподарські підприємства: «Колос 2000» і «Тернівське», а також агрофірма «Світанок» (рос. «Рассвет») агрогрупи «Агрейн» — за наявними даними, заснована 2000 року і налічує приблизно 150 працівників, хоча цю цифру не вдалося підтвердити незалежним джерелом. Профільні культури — озима пшениця, озимий і ярий ячмінь, ріпак, соняшник, гречка й кукурудза.

Читайте також: Південне — батьківщина Юрія Кнорозова, який розгадав таємниці майя

Історія Тернової: давні поселення й поміщицькі маєтки

Залишки старовинної будівлі в Терновій

Місце, де сьогодні стоїть Тернова, було ідеальним для осілого життя через близькість води, лісу й луків. Тут знайшли рештки поселень пізньої бронзової доби (II—I тисячоліття до н. е.) і черняхівської культури (II—IV століття нашої ери).

За часів Київської Русі вздовж Уд засновували слов’янські поселення, найвідоміше з яких — Донецьке городище під Покотилівкою. На території сучасної Чугуївщини жили хозари, печеніги й половці. Слов’яни залишили ці землі в середині XIII століття, і надовго тут запанувало Дике поле, яким рухалися татари з Криму на Москву.

На початку XVII століття ці місця знову заселяють переселенці — козаки-черкаси з Лівобережної і Правобережної України. У 1647 році, який і вважають датою заснування села, рішенням чугуївського воєводи вздовж Уд виділили землі дітям боярським. Перші переселенці зайняли територію сучасного Зауддя. Тут, крім військової служби, займалися сільським господарством: сіяли злаки, розводили городи й сади, тримали худобу й птицю. У XVII—XVIII століттях терновці потерпали від татарських нападів; останній набіг на Слобожанщину стався 1738 року. Первісна назва села — Богоявленське; за переписом 1897 року тут жило 1707 осіб.

У 1783 році вийшов указ про закріпачення селян на Лівобережній і Слобідській Україні, і колишні діти боярські стали кріпаками. Після скасування кріпацтва 1861 року поміщицькі маєтки лишалися тут до 1918-го. Один із найвідоміших був у Зауддях — Бельцева дача, садиба поміщика Бельца.

У 1886 році в Терновій збудували церковнопарафіяльну школу. До війни існувала й середня школа, у якій 8—11 класи з 1940 року стали платними. У середині XIX століття в селі працювали церква, пошта і п’ять вітряків. Прикметно, що під час Голодомору 1932—1933 років голодних смертей серед місцевого населення не зафіксували, хоча терновці сильно недоїдали.

Друга світова війна завдала Терновій величезної шкоди: десятки жителів загинули, багато хто був покалічений або лишився без даху над головою. У травні 1942 року на території села точилися жорстокі бої — Тернову вважали опорним пунктом німецької оборони. Під час окупації частина мешканців пішла на співпрацю з окупантами й стала поліцаями; багатьох із них після війни відправили до таборів по всьому СРСР. У селі є братська могила, де поховано 167 радянських воїнів, що загинули в боях 1941 і 1943 років.

Читайте також: Утківка — селище із закинутим цегельним заводом

Що подивитися в Терновій: храм і риболовля

Тернову вважають добрим місцем для відпочинку на природі в теплу пору року: тут можна стати на березі Уд або на ставку Тернова. На ставку місцеві люблять відпочивати з наметами й рибалити. Водиться карась, короп, окунь, плотва, сом, судак, щука й товстолоб. Плата за день риболовлі становила 100 гривень — це ціна на 2021 рік, чинну обов’язково уточнюйте на місці.

Іоанно-Богословський храм

Іоанно-Богословський храм — головна культурна пам’ятка Тернової. Церкву Івана Богослова звели на початку 2000-х; сьогодні це діючий храм, куди приходять на служби місцеві. Адреса — провулок Клубний, 13. За історичними даними, перші храми в Терновій з’явилися ще 1655 року.

Як дістатися з Харкова

• Автобусом. Приміські рейси в напрямку Введенки й Новопокровки традиційно відходили від станції метро «Гагаріна». Розклад воєнного часу змінюється — звіряйтеся з перевізником.
• Електричкою. Приміським поїздом до станції Мохнач, яка розташована в самій Терновій.
• Автомобілем. Близько 30 км від Харкова на південний схід — орієнтовно 40 хвилин дороги.

Тернова після 2022 року

Село лежить за 30 км на південний схід від Харкова. Навесні 2022 року бої точилися неподалік — у районі Рогані та Малої Рогані, а Чугуївщина від початку повномасштабного вторгнення опинилася в зоні регулярних обстрілів. Точних даних про масштаб руйнувань саме в Терновій у відкритих джерелах ми не знайшли — тож не беремося їх наводити. Перед поїздкою на природу перевіряйте безпекову ситуацію: у прифронтових районах області зберігається загроза вибухонебезпечних предметів, і сходити зі второваних стежок не варто.

Інші місця Харківщини

• Кочеток зі святим джерелом на Чугуївщині
• Хорошеве та городище «Гуляй Гора»
• Васищеве — маловідоме селище на Удах
• Безлюдівка з її озерами й базами відпочинку
• Валки — місто ремесел і сливянки

Оновлено: липень 2026. Що змінилося: розділено факти про дві різні Тернові (чугуївську і липецьку), уточнено громаду й район, додано дату заснування 1647 року та населення, додано блоки «Коротко», «Як дістатися» і розділ про стан після 2022 року; ціну риболовлі позначено як дані 2021 року.

Наталя Печник