Валки: місто гончарів на Харківщині — історія, музей, як дістатися

Валки (рос. Валки) — невелике місто на заході Харківщини, за 55 км від обласного центру. Сюди їдуть по мальовничу природу й по ремесла: Валківщину називають гончарною столицею Слобожанщини. Розповідаємо про історію і сьогодення міста та про те, що тут варто побачити.

Коротко про Валки

• Де це: захід Харківської області, 54,6 км автошляхами від Харкова, на трасі в бік Полтави.
• Громада і район: центр Валківської міської громади Богодухівського району. Валківський район ліквідовано під час реформи в липні 2020 року.
• Населення: 8577 осіб у місті (на 1 січня 2022 року); уся громада — близько 9,5 тисячі мешканців.
• Чим відоме: козацькою історією від 1646 року і гончарним ремеслом — на Валківщині залягають поклади глини.
• Що подивитися: краєзнавчий музей, садиба майстрів, Благовіщенська церква 1914 року, меморіал «Дідова долина», Перекопський вал.
• Як дістатися: трасою М-03 (Е40) на Полтаву — близько години; найближча залізнична станція Ков’яги за 10 км.

Козацька історія Валок

У XII столітті на території сучасних Валок було Дике поле. Як і багато інших міст і селищ Харківщини, Валки з’явилися завдяки козакам-черкасам. Наприкінці XVII століття вся Слобожанщина складалася з 12 козацьких міст.

Роботи зі спорудження рубленого города почалися 21 травня 1646 року: козаки збудували тут укріплений пункт для захисту від татарських набігів, викопали глибокий Перекопський вал, а згодом звели фортецю Мжу. У козацькому місті розташовувалися полкові сотні, а керівництво перебувало у Валках. За грамотою царя Олексія Михайловича козаки володіли своїми землями й мали право самоврядування.

У квітні 1780 року Валкам надали статус міста, і воно стало центром повіту. На той момент у місті жило близько 6000 осіб.

Наприкінці XVIII — у XIX столітті місто активно забудовується: відкриваються школи, жіночі й чоловічі училища, лікарні, богадільні та церкви.

1902 року у Валківському повіті відбуваються селянські повстання — розгромлено понад 30 поміщицьких володінь.

У листопаді 1917 року у Валках проголосили радянську владу. 1923 року Валки стали центром Валківського району. Статус міста Валкам відновили 1938 року.

У роки Другої світової війни Валки окупували німецькі війська. Місто звільнили в лютому 1943 року під час Харківської наступальної операції. У 1941–1943 роках у «Дідовій долині» під Валками нацисти розстріляли близько 2000 людей — на цьому місці 2000 року відкрили меморіал.

У повоєнні роки місто досить швидко відбудували. У Валках працювали підприємства легкої та харчової промисловості, авторемонтний і обозний заводи, завод будівельних матеріалів, технікум і школи.

Валки сьогодні

Після адміністративної реформи 2020 року Валківський район ліквідували: тепер Валки — центр Валківської міської громади в складі Богодухівського району. До громади входять місто, 4 селища і 97 сіл, разом — близько 9,5 тисячі мешканців. У самому місті на 1 січня 2022 року жило 8577 осіб.

Валки називають ремісничою столицею Слобожанщини. Народні майстри передають свої секрети молодшому поколінню. До війни сюди щороку приїздили сотні туристів: тут можна було скуштувати справжні українські вареники й придбати автентичні сувеніри — ляльки-мотанки і слобожанську кераміку. У місті влаштовували фестивалі й народні гуляння.

У Валках працює завод будівельних матеріалів, а також молокозавод, завод продовольчих товарів і олійноекстракційний завод. Є ліцей, у якому з третього класу вчать економіки й української філології.

Цікаво, що Валки описані в романі Марини та Сергія Дяченків «Ритуал»-циклу «Рубіж»: один із героїв, Станіслав Мацапура-Коложанський, живе у Валківській сотні.

Валки — гончарна столиця Слобожанщини

На території Валківської громади залягають поклади глини, тож гончарство тут розвинене здавна.

Приїхавши у Валки, варто передусім познайомитися з ремісничою майстерністю: відвідати садибу майстрів і краєзнавчий музей. Садиба майстрів — приватна оселя, де можна побачити справжні витвори гончарного мистецтва, поспілкуватися з майстрами й узяти участь у майстер-класах. Тут показують унікальну колекцію свищиків — традиційних глиняних іграшок, розписні імбирні пряники й ляльки-мотанки, а ще вчать пекти домашній хліб і млинці, ліпити вареники й частують місцевою валківською сливʼянкою.

Валківський краєзнавчий музей заснували 1992 року; за місцевими даними, його створення пов’язують з іменами письменників-земляків Василя Мінка й Петра Панча, хоча незалежними джерелами це підтвердити не вдалося. У фондах — близько 12 000 експонатів про природу Валківщини, головні події в історії міста і його відомих мешканців. Обов’язково подивіться експозицію гончарного мистецтва: тут розкажуть про види глини й секрети ліплення посуду, а ще дадуть спробувати самому зробити свинку-свистунець.

З історичних пам’яток у Валках збереглися Перекопський вал і рештки Можеського острогу, а також Благовіщенська церква 1914 року, пам’ятник Павлові Грабовському і братська могила часів Другої світової, де поховано 233 людини.

Загляньте також у село Черемушна — батьківщину української письменниці Марії Вольвач (Марусі Вольвачівни). Там можна побачити старовинні хати й прогулятися Литвинівським дендропарком, де висаджено близько 200 видів дерев.

У громаді розташоване й селище Старий Мерчик із садибою Шидловських кінця XVIII століття. Це пам’ятка національного значення, але сьогодні вона в стані руїни: у ніч на 16 квітня 2018 року палац згорів дощенту — вогонь знищив дах, міжповерхові перекриття, ліпнину і стелі. Реставраційні роботи так і не почалися. Прогулятися можна в присадибному парку зі ставками й альтанками та зайти до старовинного Храму Усіх Святих.

Валки — батьківщина письменника Петра Панча

Валки — батьківщина письменника Петра Панча, відомого далеко за межами України. Він писав на історико-революційні теми, а також книжки для дітей. Найвідоміші твори — «Облога ночі», «Народження», «В дорозі», «На калиновім мості».

Ще одна відома уродженка Валок — Марія Вольвач, письменниця, драматургиня і поетеса, більш відома під псевдонімом Маруся Вольвачівна. Вона писала ліричні твори про жінок-трудівниць і використовувала фольклорну стилістику. Найвідоміші її речі — п’єси «На великому шляху» і «Схаменулась, та пізно», оповідання «Батьківська сповідь».

Серед інших відомих земляків — скульптор Андрій Дараган, льотчиця Другої світової Любов Ольховська і два Герої Радянського Союзу — В. О. Коляда і Т. П. Новіков.

Валки під час війни

Валки лежать на заході області, далеко від лінії фронту, але й вони не в безпеці. 10 липня 2026 року росіяни атакували місто дронами: загинула 50-річна жінка, ще одна людина дістала поранення й потрапила до лікарні, двоє чоловіків пережили гостру реакцію на стрес. Через влучання спалахнула пожежа, пошкоджено пʼять приватних будинків і дві господарські споруди.

Перед поїздкою варто уточнити, чи працюють краєзнавчий музей і садиба майстрів: режим роботи закладів на Харківщині залежить від безпекової ситуації.

Як дістатися з Харкова

• Автомобілем: трасою М-03 (Е40) на Полтаву, далі поворот на Валки. Разом близько 55 км — приблизно година.
• Автобусом: приміські й транзитні полтавські рейси від автостанцій Харкова. Дорога — близько 1–1,5 години.
• Залізницею: найближча станція — Ковʼяги, за 10 км від міста; далі місцевим транспортом або таксі.

Інші місця Харківщини

• Пісочин: селище новобудов під Харковом
• Манченки, де розводили породистих коней
• Мерефа: місто з козацьким минулим
• Покотилівка і давньоруське Донецьке городище
• Барвінкове — козацьке місто на півдні області

Оновлено: липень 2026. Що змінилося: Валківський район ліквідовано — місто тепер центр Валківської громади Богодухівського району; додано блоки «Коротко» і «Як дістатися», актуальний стан садиби в Старому Мерчику після пожежі 2018 року та дані про дронову атаку 10 липня 2026 року.

Наталія Печник