Райони Харкова: звідки взялися назви всіх 9 районів

Коротко

• У Харкові дев’ять районів: Шевченківський, Київський, Салтівський, Немишлянський, Індустріальний, Слобідський, Основ’янський, Холодногірський, Новобаварський.
• Вісім із дев’яти назв — нові. Чотири райони перейменували 2 лютого 2016 року розпорядженням міського голови, ще три — у травні 2016-го, а Московський став Салтівським аж 11 травня 2022 року.
• Найбільший район — Салтівський (310,3 тис. мешканців), найменший — Холодногірський (93,8 тис.). Найбільший за площею — Київський (45,7 км²).
• Назв «Московський», «Орджонікідзевський», «Фрунзенський» і «Комінтернівський» у Харкові більше не існує — усі чотири скасовані.
• Уперше Харків поділили на райони на початку XIX століття — заради поліцейського нагляду й медико-санітарного обслуговування.

Ви замислювалися, чому ваш район називається Київським або Салтівським? Ми настільки звикли до назв районів Харкова, що вже не згадуємо про їхнє походження. Нижче — коротка історична довідка по кожному з дев’яти, з усіма скасованими назвами і датами. Стара версія цього тексту (вона виходила 2016 року) містила щонайменше чотири назви, яких сьогодні не існує, — ми їх виправили.

Дев’ять районів Харкова: актуальний перелік

• Салтівський — 310,3 тис. мешканців, 24 км². Був Московським до 11 травня 2022 року.
• Шевченківський — 220,6 тис., 44,2 км². Був Дзержинським до 2016 року.
• Київський — 188,7 тис., 45,7 км². Єдиний, назву якого не змінювали з 1957 року.
• Індустріальний — 155,8 тис., 33,4 км². Був Орджонікідзевським до 2016 року.
• Слобідський — 149,8 тис., 24,3 км². Був Комінтернівським до 2016 року.
• Немишлянський — 144,2 тис., 22,3 км². Був Фрунзенським до 2016 року.
• Новобаварський — 111,2 тис., 34,7 км². Був Жовтневим до 2016 року.
• Основ’янський — 96,5 тис., 45,3 км². Був Червонозаводським до 2016 року.
• Холодногірський — 93,8 тис., 32,1 км². Був Ленінським до 2016 року.

Дані про площу й населення наведено за довідковими джерелами до 2022 року. Після початку повномасштабного вторгнення фактична кількість мешканців у районах змінювалася і зіставної відкритої статистики за 2025—2026 роки ми не знайшли.

Як Харків ділили на райони: від трьох у 1919-му до дев’яти

1724 року в Харкові було 57 вулиць, а територія міста ділилася на десять церковних парафій. Перший поділ на райони, який проіснував до 1917 року, з’явився на початку XIX століття — і мав суто службову мету: поліцейський нагляд за порядком та медико-санітарне обслуговування населення.

26 січня 1919 року місто розбили на три райони — Івано-Лисогірський, Петинсько-Журавлівський і Основ’янсько-Холодногірський. У всіх трьох назвах легко впізнати сьогоднішні: Холодногірський, Основ’янський і місцевості, про які ми окремо писали, — Лису Гору та Журавлівку. У період НЕПу, 1921 року, райони в місті скасували — вони лишилися тільки як партійні одиниці.

Ключовий рік для всієї районної географії Харкова — 1924-й. Тоді встановили нову міську межу, і до неї увійшло 59 населених пунктів, а площа міста зросла в 3,64 раза. Саме тому більшість харківських районів названі не на честь подій, а на честь сіл, слобід і урочищ, які колись були окремими: Нова Баварія, Основа, Немишля, Салтівка, Холодна Гора.

Звідки взялася назва кожного району Харкова

Салтівський район

Створений 2 вересня 1937 року як Сталінський. З 14 вересня 1961 року — Московський, і саме під цією назвою його знає більшість харків’ян старшого віку. 11 травня 2022 року на позачерговій сесії міськради район перейменували на Салтівський — це стало завершенням процесу зміни колоніальних назв районів Харкова.

Нове ім’я — від Салтівки, найбільшого в Україні житлового масиву, забудову якого почали наприкінці 1960-х. Саме тут у Харкові вперше з’явилися 16- і 24-поверхові будинки. Назва самої Салтівки, своєю чергою, походить від старого шляху на Салтів (нинішній Старий Салтів).

Шевченківський район

Утворений 1932 року. З 1932 по 2016 рік називався Дзержинським — на честь чекіста Фелікса Дзержинського, який курирував будівництво Держпрому. Сучасну назву дістав у травні 2016 року.

Київський район

Найстаріша «жива» назва серед дев’яти. 1919 року ця територія входила до Петинсько-Журавлівського району — назву дали за вулицею Петинською і місцевістю Журавлівка. 1932 року з неї виділили Кагановичський район, який 1957-го перейменували на Київський. Відтоді назву не змінювали жодного разу.

А от вулиця, від якої пішла половина старої назви району, змінювала ім’я тричі. Спершу вона була Таганрозьким шляхом, бо вела на південь у бік Таганрога. У 1850-х серед невеличких будинків тут вирізнявся будинок колезького радника Петіна — звідси Петинська. 20 грудня 1919 року її перейменували на Плеханівську, а 13 червня 2023 року на позачерговій сесії Харківської міськради вона стала вулицею Георгія Тарасенка — на честь загиблого Героя України.

Індустріальний район

Веде історію від Тракторобудівельної (Тракторної) районної ради, створеної у квітні 1931 року під будівництво ХТЗ. 3 квітня 1935 року району надали ім’я Серго Орджонікідзе, а постановою від 8 лютого 1936 року остаточно оформили Орджонікідзевський район. Сучасну назву — Індустріальний — дістав у травні 2016 року завдяки великій кількості заводів на своїй території.

Слобідський район

Утворений 1938 року (частина джерел подає 1940-й) і до 2016 року називався Комінтернівським — на честь III Комуністичного Інтернаціоналу. 2 лютого 2016 року став Слобідським: назва відсилає до Слобідської України і слобід, з яких виросло місто.

Немишлянський район

Наймолодший район міста: утворений 1973 року з частин Московського, Орджонікідзевського та Комінтернівського районів і названий Фрунзенським — на честь Михайла Фрунзе. 2 лютого 2016 року дістав назву Немишлянський — від річки Немишлі, яка тече його територією. Це той нечастий випадок, коли назва району в Харкові прив’язана до природного об’єкта, а не до людини чи заводу.

Новобаварський район

Веде відлік від 1917 року і до 2016-го мав назву Жовтневий (за різними джерелами — з 1917 або з жовтня 1924 року). Паралельно з ним у 1925—1935 роках існував окремий Ново-Баварський район, який 1935-го перейменували на Червонобаварський, а 12 серпня 1959 року приєднали до Жовтневого. 2 лютого 2016 року район став Новобаварським.

Джерело назви — історична місцевість Нова Баварія, а вона, своєю чергою, дістала ім’я від пивзаводу «Нова Баварія», що працював поруч.

Основ’янський район

Це колишній Петинсько-Журавлівський (Петинський) район, який 11 вересня 1924 року перейменували на Червонозаводський — на честь заводу імені Малишева. Згодом територію заводу віднесли до Слобідського району, а сам район 2 лютого 2016 року став Основ’янським — від місцевості й залізничного вузла Основа.

Холодногірський район

Створений 1918 року як Івано-Лисогірський — назву склали з двох історичних місцевостей, Іванівки та Лисої Гори. Далі його перейменували на Ленінський: різні джерела називають 1924 або 1929 рік. Сучасну назву — від Холодної Гори — район дістав у травні 2016 року. Сьогодні це найменший район міста за кількістю мешканців.

Райони, яких більше немає: шпаргалка «стара назва → нова»

• Московський → Салтівський (11 травня 2022)
• Дзержинський → Шевченківський (травень 2016)
• Ленінський → Холодногірський (травень 2016)
• Орджонікідзевський → Індустріальний (травень 2016)
• Жовтневий → Новобаварський (2 лютого 2016)
• Комінтернівський → Слобідський (2 лютого 2016)
• Фрунзенський → Немишлянський (2 лютого 2016)
• Червонозаводський → Основ’янський (2 лютого 2016)
• Кагановичський → Київський (1957)

Історичні, давно неактуальні назви, які трапляються в архівних документах: Сталінський (1937—1961), Тракторобудівельний (1931—1936), Червонобаварський (1935—1959), Ново-Баварський (1925—1935), Петинсько-Журавлівський (1919—1924), Івано-Лисогірський (1918—1924), Основ’янсько-Холодногірський (1919).

Практична порада: якщо у вашому свідоцтві, техпаспорті чи старому договорі стоїть назва скасованого району, шукати треба районну адміністрацію-правонаступницю за списком вище. Наприклад, Київська районна адміністрація Харкова працює за адресою Чернишевська, 55 — на вулиці, яка сама пережила плутанину з назвою.

Читайте також про місцевості Харкова

• «Ти з Рогані? Тоді зрозуміло»: життя на Роганському житломасиві
• Жасминовий бульвар: сади з плодовими деревами і дитинство Кернеса
• Бульвар Юр’єва на Нових Домах: хто такий Василь Юр’єв
• Бандитський Харків: гучні злочини і міф про небезпечні райони

Оновлено: липень 2026. Що змінилося: текст перекладено українською, додано Салтівський район і дату перейменування Московського (11 травня 2022), виправлено помилки в описах Немишлянського та Новобаварського районів, додано площі й населення та шпаргалку скасованих назв.