Тест: «Впізнай харківську вулицю за старим фото»

Це Сумська, головна вулиця Харкова завдовжки 4,2 км. Назву вона має від дороги на Суми, що проходила тут ще в XVII столітті. У 1919 році її перейменували на честь Карла Лібкнехта, але містяни так і не звикли до нової назви, і в 1945-му вулиці повернули рідне ім'я. Більше — у матеріалі «Серце Харкова: 10 фактів про легендарну Сумську».

Це Московська вулиця, початок нинішнього проспекту Героїв Харкова. До 1919 року проспект складався з трьох вулиць: Московської, Старо-Московської та Корсиківської. У 1919 році Московську перейменували на вулицю 1-го Травня, у 1936-му її разом із сусідніми об'єднали в проспект Сталіна, з 1961 року це Московський проспект, а з травня 2022-го — проспект Героїв Харкова, на честь захисників Харківщини. На листівці видно рейки конки. Це найдовша вулиця міста: понад 18 км.

Це Катеринославська вулиця, яка вела на Катеринослав (нині Дніпро). З 1919 року вона була вулицею Свердлова, а в 1995-му отримала назву Полтавський Шлях. Каланча заввишки 34 м належить Залопанській пожежній частині, зведеній у 1845–1857 роках, найстарішій у Харкові. Вона й досі стоїть на Полтавському Шляху, 50, поруч із Дмитрівською церквою. А в 1882 році саме цією вулицею проклали першу в Харкові лінію конки. Більше — у матеріалі «Полтавський Шлях: таємниці та архітектура найстарішої магістралі Харкова».

На листівці Купецький узвіз, названий так за торговельні лавки. Згодом його перейменували на Пащенко-Тряпкінський з'їзд на честь мецената, у торговому домі якого відкрили перший у Харкові пасаж. У 1919 році узвіз назвали на честь Степана Халтуріна, а з 2009 року він Соборний: на честь Успенського та Благовіщенського соборів. Спускаючись до Купецького мосту, узвіз перетинає Клочківську вулицю. Про неї — матеріал «Вулиця Клочківська: від козацького хутора до серця сучасного Харкова».

Це Університетська, одна з перших вулиць Харківської фортеці. Назву вона отримала в 1805 році, коли відкрився Харківський імператорський університет. У 1920-х вона була вулицею Вільної Академії, а історичну назву їй повернули в 1945-му. Павлівський майдан теж названий на честь людини: купця Савелія Павлова, який збудував тут кам'яний магазин.

Це вулиця Жон Мироносиць. У 1922–1928 роках у будівлі, спроєктованій Олексієм Бекетовим, працювала Рада народних комісарів, тож вулицю назвали Раднаркомівською. Тепер у цій будівлі Харківський художній музей, а вулиця з 2016 року носить назву від церкви Жон Мироносиць. Загалом вона змінювала назву близько десяти разів.

Це будівля управління Південної залізниці на вулиці Євгена Котляра, 7. Вулиця виникла разом із вокзалом у 1868–1869 роках і звалася Олександрівською, за каплицею на нинішньому Привокзальному майдані. Далі були вулиця Червоноармійця (1922) і Червоноармійська (1936), у 2015 році — Миколи Конарєва, а з 2016-го — Євгена Котляра, на честь харків'янина, Героя Небесної сотні.

Це Соборний провулок. Він з'явився на початку XVIII століття як проїзд від центру фортеці до Шаповальної (згодом Московської) вежі. Колись провулок звався Капелюшним: тут працювали майстерні й крамниці капелюшників, зокрема магазин Алгрена, відкритий у 1806 році.

Це прибутковий будинок Масловського на вулиці Свободи, 8, пам'ятка архітектури за проєктом Мойсея Мелетинського. 14 березня 2022 року російська ракета зруйнувала частину будинку, зокрема головний фасад. Сама вулиця з'явилася на початку 1870-х і звалася Ветеринарною, від ветеринарного інституту на Сумській. У 1927 році її назвали на честь партійця Іванова, а у 2016-му — вулицею Свободи.

Знову Катеринославська, тобто Полтавський Шлях, тільки з протилежного кінця. Вулиця завдовжки близько 7,6 км веде від Лопанського мосту через Холодну гору, а за Окружною переходить у Полтавське шосе. На горизонті — дзвіниці соборів історичного центру. Історію вулиці від конки до сьогодення розповідаємо в матеріалі «Полтавський Шлях: таємниці та архітектура найстарішої магістралі Харкова».