Найважливіша робота часто залишається непомітною, і найменше, що ми можемо зробити для цих людей — навчитися помічати їхню працю та вчасно сказати «дякую».
Повномасштабна війна повністю переформатувала Харків – і це помітно не лише в рішеннях, пріоритетах чи публічних акцентах. Змінилася і політична мапа – склад людей, які донедавна були невід’ємною частиною міського життя. В інформаційному просторі стало менше тих, кого ще недавно було складно не помітити. Вони не оголошували про відхід і не підбивали підсумків – просто перестали бути частиною міського порядку денного.
Коли в країні триває війна, навіть те, що століттями здавалося незмінним, раптом починає хитатися. Віра, громада, церква — все це для багатьох українців стало не лише духовною опорою, а й питанням вибору, який вже неможливо відкласти «на потім».
З перших днів повномасштабного вторгнення Харків перетворився на стратегічний форпост України. Близькість до кордону та статус мегаполіса, що живе під постійними обстрілами, трансформували не лише міський ландшафт, а й саму структуру суспільства. Найбільш відчутних змін зазнали звичні жіночі ролі: війна змусила харків’янок вийти за межі стереотипів та опанувати професії, які раніше вважалися виключно чоловічими.
Ще кілька років тому ідея «міста під землею» видавалася сюжетом фантастичного роману. Проте у лютому 2022-го вона раптово стала частиною реальності — різкою, виснажливою і незвичною для кожного. Коли в Харкові пролунали перші вибухи, люди інстинктивно шукали порятунку внизу: у метро, підвалах, паркінгах — будь-де, що здавалося надійнішим за стіни квартир. Саме там містяни перечікували перші атаки, не усвідомлюючи, наскільки тривалим виявиться це випробування.
У Харкові є місця, що живуть довше за нас і за наше покоління. Це легендарні кафе, які стали мовчазними свідками міської історії. Вони пам’ятають усе: розпад СРСР, економічні кризи, вимушені паузи пандемії. Десятиліттями ці стіни приймали гостей і спостерігали, як харків’яни зростають, закохуються, мріють і врешті стають розсудливими дорослими.
Повномасштабне вторгнення докорінно змінило ритм студентського Харкова. Місто, яке десятиліттями було освітнім серцем України, сьогодні звикає до суворих реалій: лекції під звуки сирен, іспити в укриттях та безпечні простори замість звичних аудиторій. Попри понівечені корпуси та зміну географії студентства, академічне життя тут не зупинилося, а трансформувалося у нову, стійку модель.
Попри війну, Харків продовжує жити й триматися за своє право на майбутнє. Тут пам’ять про втрати серед містян народжується не у гучних монументах, а у тихих міських просторах, де можна просто зупинитися, згадати рідних або на кілька хвилин відчути тепло людської присутності. Харків шукає спосіб говорити про біль без крику, без примусу скорботи, але з великою повагою до кожного життя. Мабуть, саме тому нові ідеї меморіалізації виглядають як обережний початок розмови про життя після війни.
Харків, одне з найбільших і найважливіших міст України, пережив дві великі війни: у 1941 році, коли його захопили нацистські війська, та у 2022 році, коли місто стало об’єктом агресії з боку росіян. 21 січня 2025…
У Харкові процес відбудови пошкоджених внаслідок ворожих атак будівель триває безперервно. За словами мера міста Ігоря Терехова, у 2024 році через атаки росіян було пошкоджено 2,600 житлових багатоповерхівок, приватних будинків, офісних будівель.
Російське вторгнення в Україну у 2022 році спричинило катастрофічні наслідки для багатьох регіонів, включаючи Харківську область. Окрім людських втрат та руйнування інфраструктури, війна завдала непоправної шкоди довкіллю. Харківщина, багата на природні ресурси та унікальні екосистеми, опинилася на межі екологічної катастрофи.
Держава має захистити не обласні центри та більш заможних, а перш за все громади і мешканців тих територій, що є деокупованими, ураженими та прифронтовими. Про це на своїй сторінці у фейсбук написав народний депутат Віталій…
В Чугуєві встановили котельню потужністю 600 кВт, яка здатна забезпечити опаленням приміщення лікарні площею близько 6000 квадратних метрів.
Після початку повномасштабного вторгнення, 70% бізнесу Харківської області припинили свою роботу. За межі регіону виїхали 226 підприємств, половина з них поновила роботу в інших регіонах країни. Нині на Харківщині продовжують створювати сприятливі умови для повернення та відновлення роботи підприємств.
У межах робочої поїздки до Харківської області Президент України Володимир Зеленський ознайомився з організацією навчання школярів на станції Харківського метрополітену «Університет».
Випуск «Міста Героїв. Харківщина» продовжує серію марок, присвячену звільненим населеним пунктам України. Участь у спецпогашенні марки взяв начальник Харківської ОВА Олег Синєгубов. На заході були також присутні військові, які брали участь у Слобожанському контрнаступі.
Перша леді Олена Зеленська та начальник Харківської ОВА Олег Синєгубов оглянули ділянку, де невдовзі у межах проєкту Фундації Олени Зеленської «Адреса дитинства» побудують новий дім для родини Дрильчуків.
Харківська ОВА розглядає питання щодо відновлення офлайн-навчання у Лозівському й Красноградському районах.
За даними директора Департаменту соціального захисту населення ХОВА Юрій Шпарага, на Харківщині обліковується 471 000 переселенців, із яких 395 000 отримали статус ВПО після 24 лютого 2022 року.
У річницю повномасштабного нападу рф на Україну начальник Харківської ОВА Олег Синєгубов провів пресконференцію разом із керівниками силових структур Харківщини.
Старший з Матвієнків стикнувся з “російськими традиціями звільнення” ще у 1990-ті на кордоні з Придністров’ям, а його син долучився до українського війська з початком повномасштабного вторгнення рф. Нині батько і син боронять країну в одній бригаді, мають за плечима досвід боїв на Харківщині та Луганщині.
Литовський піаніст Даріус Мажинтас зіграв композиції на деокупованій Харківщині із циклу «Наївна музика» українського композитора Валентина Сильвестрова.
Дружина Президента Олена Зеленська закликала у Парижі долучитися до відновлення лікарні в Ізюмі Харківської області, яка постраждала від російських окупантів. З відповідним проханням вона звернулася до учасників Міжнародної конференції “Солідарність з українським народом” у Парижі, організованій спільно Францією та Україною.
На Харківщині в одному з прикордонних підрозділів Батьківщину захищають батько й син. Роман у Державній прикордонній службі України вже понад 20 років, Владислав став прикордонником у 2018 році, щойно закінчив навчання. 24 лютого 2022 року російських окупантів вони зустріли на кордоні.
Олег Синєгубов обговорив з представниками Міністерства закордонних справ Чеської Республіки співпрацю у сферах енергетики та медицини, а також важливість економічного відновлення Харківської області.
Розважальний захід організували понад 13 благодійних фондів за підтримки Харківської ОВА. На святі зібрали дітей різного віку: від трьох до дванадцяти років. Наразі діти разом з батьками проживають у харківських гуртожитках, вони переїхали туди з небезпечних районів області.
Попри ворожі атаки бізнес Харківської області працює та продовжує сумлінно сплачувати податки.
У семи областях України, зокрема й у Харківській, запустили проєкт «Мобільні медичні команди». Лікарі їздять до сіл, консультують та обстежують хворих, безкоштовно надають ліки. На Харківщині в мобільних медичних командах працюють 4 сімейні лікарі, які вже побували в Мереф’янській, Борівській і Савинській громадах.
Станом на сьогодні Харківська область майже повністю деокупована, але фактор близькості кордону з рф зберігає постійну загрозу повторного наступу окупанта.
Українці рахують звільнені квадратні кілометри та населені пункти, але на північ від Харкова не вщухають артилерійські дуелі. Тут солдати проливають кров ворожу та свою кров.
