Головні новини
У вівторок Харківщина перебувала під постійним тиском: росіяни атакували позиції ЗСУ, обстрілювали населені пункти, знищили унікальну історичну пам’ятку. Водночас регіон продовжує будувати захисну інфраструктуру та готуватися до наступного опалювального сезону.
Укриття мають клас споруд подвійного призначення з властивостями протирадіаційного укриття. Один безпечний простір одночасно може вмістити близько 500 осіб — тут в одну зміну навчаються 347 учнів.
У Балаклійській громаді розпочала роботу перша підземна школа.
Одна з компаній у складі експериментального проєкту уряду вже підготувала групу приватної протиповітряної оборони, яка збила кілька російських безпілотників на Харківщині.
Батько забороняв їй учитися, тому дівчина опановувала грамоту потайки. Згодом вона прагнула викладати, але тривалий час робила це неофіційно, адже не мала формального диплома. Здобувши його, вона нарешті видихнула з полегшенням, проте невдовзі імперська влада заборонила викладання українською мовою. Але Христина Алчевська не зупинилася.
Будівництво першого в Україні підземного дитячого садка незабаром планують почати в Харкові.
У Харкові є місця, що живуть довше за нас і за наше покоління. Це легендарні кафе, які стали мовчазними свідками міської історії. Вони пам’ятають усе: розпад СРСР, економічні кризи, вимушені паузи пандемії. Десятиліттями ці стіни приймали гостей і спостерігали, як харків’яни зростають, закохуються, мріють і врешті стають розсудливими дорослими.
Сучасна мережа харківських університетів історично зросла на фундаменті Харківського університету відомого сьогодні, як ХНУ імені В. Н. Каразіна. Саме в цьому виші, заснованому у 1804 році, розпочалася підготовка фахівців найрізноманітніших галузей, серед яких були й фармацевти. Фахова освіта дала потужний поштовх розвитку аптекарської справи, а за два століття перетворила місто на справжню фармацевтичну столицю України.
За роки існування літературний слем пройшов шлях від локальних харківських вечірок до розгалуженої мережі: слем-вечори охопили Дніпро, Львів, Київ та Кривий Ріг. Змінювалися майстри, теми та самі формати, проте незмінним залишалося одне: слем — це простір для самовираження тих, кому є що сказати світу.
На жаль, Харкову максимально не пощастило з сусідами. Тому після початку повномасштабного вторгнення ті, хто не наважився виїхати за кордон, але й не міг залишатися під щоденними обстрілами, обрали для прихистку західні регіони України.
Повномасштабне вторгнення докорінно змінило ритм студентського Харкова. Місто, яке десятиліттями було освітнім серцем України, сьогодні звикає до суворих реалій: лекції під звуки сирен, іспити в укриттях та безпечні простори замість звичних аудиторій. Попри понівечені корпуси та зміну географії студентства, академічне життя тут не зупинилося, а трансформувалося у нову, стійку модель.
Щороку Forbes формує список 30 Under 30 — престижний рейтинг молодих лідерів, які змінюють технології, бізнес та наше уявлення про майбутнє. Конкуренція тут надзвичайна: понад 15 000 кандидатів змагаються лише за 600 позицій. Складність відбору часто порівнюють із вступом до Стенфорда чи Гарварда.
Міський голова Ігор Терехов 9 березня оглянув другу чергу підземної школи, облаштованої в захисній споруді цивільного захисту в Холодногірському районі. Розширення освітнього простору дозволило збільшити кількість учнів, які можуть навчатися в безпечних умовах.
Ми звикли сприймати звичайний кошик як суто побутову річ, проте за його переплетінням ховається історія цілого народу та його творчої енергії. Харківщина — це не лише індустріальні гіганти та великі міста, а й унікальні народні промисли, що колись славилися на всю країну.
Повернення до цивільного життя після фронту — шлях довгий і непростий. Для ветеранів він починається з багатьох викликів: від лікування й оформлення документів до пошуку роботи, навчання та психологічної адаптації. У цей період критично важливо мати поруч фахівців і простори, де допоможуть розібратися з новими обставинами та не залишитися наодинці з труднощами.
Якщо у світі ще десь і панує стабільність, то хіба що у щорічному виході на українські екрани легендарного кулінарного шоу. Вже 15 років харизматичний колумбієць Ектор Хіменес-Браво відправляє талановитих кухарів «на балькон».
Безпечне освітнє середовище з властивостями протирадіаційного укриття збудували на базі одного із закладів освіти Дергачівської громади. Це дало змогу організувати офлайн-навчання для понад 800 учнів у дві зміни.«В умовах повномасштабної війни докладаємо максимум зусиль для розбудови безпечних освітніх просторів у Харківській області. Для нас це стратегічний напрям, який реалізуємо вже два роки. Завдяки таким просторам у регіоні вдалося охопити офлайн-освітою понад 60 тисяч дітей. Дякуємо за всебічну підтримку Офісу Президента України, профільним міністерствам, народним депутатам і органам місцевого самоврядування. Продовжуємо спільно розширювати освітні можливості для наших дітей. Наразі триває будівництво ще 17 підземних шкіл у різних громадах області. Це дозволить забезпечити офлайн-навчанням ще близько 30 тисяч дітей», — зазначив начальник Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.Підземна школа налічує 20 кабінетів. У закладі облаштовано медичні та методичні приміщення, кімнату адміністратора, буфет-їдальню, зони для зберігання продуктів і води, роздягальні та санвузли, зокрема для осіб з інвалідністю. Площа об’єкта — близько 1,5 тисячі квадратних метрів.«Завдяки відкриттю підземної школи наразі на змішану форму навчання перейшли три заклади освіти громади — загалом 47 класів. Серед учнів є 10 дітей з особливими освітніми потребами. Для них облаштовано окрему кімнату, де вони можуть індивідуально займатися з учителькою та надолужувати навчальний матеріал», — розповіла начальниця управління освіти, культури, молоді та спорту Дергачівської міської ради Вікторія Балюк.Навчальний заклад укомплектовано всім необхідним — меблями, навчальними дошками, мультимедійним і комп’ютерним обладнанням, побутовою технікою, аптечками, господарським інвентарем. Також за співфінансування з місцевого бюджету для закладу придбали два шкільні автобуси, адаптовані для маломобільних груп населення.
Головні новини
День на Харківщині пройшов під обстрілами прикордонних районів, розбором наслідків танення снігу та звітами про розбудову освітньої інфраструктури. Водночас продовжується робота над посиленням протидронового захисту регіону.
Ще одне протирадіаційне укриття для організації безпечного навчання школярів збудують в Основ’янському районі.
На Харківщині завершили будівництво 17 підземних шкіл, які дозволять близько 20 тисячам учнів повернутися до офлайн або змішаної форми навчання. Частину закладів уже ввели в експлуатацію, де діти вже навчаються. Ще 17 шкіл планують побудувати до 1 вересня 2026 року.
Новини компаній
У перші місяці життя кошеняти закладається фундамент імунітету, здоров’я травної системи, кісток і шерсті. Тому питання харчування стає одним із найважливіших для турботливого власника. Якщо ви прагнете дати своєму улюбленцю здоровий старт, вам варто звернути…
Головні новини
Харків і область 3 березня пережили черговий день під тиском російських атак, затримань організаторів схем ухилення від мобілізації та обговорення інфраструктурних проблем. Нацгвардійці збили вісім ворожих безпілотників над містом, СБУ затримала агентку фсб, а комунальні підприємства накопичили мільярдні борги за електроенергію.
Перед початком чергового навчального року в Польщі тисячі українських родин знову постали перед вибором, який є набагато складнішим, ніж здається на перший погляд. Залишити дитину в українській онлайн-школі, тримаючись за зв’язок із домом, чи прийняти місцеві правила гри й інтегруватися в польську систему освіти? Для одних це питання принципу, для інших — безпеки, а для більшості — страху помилитися в рішенні, що визначатиме майбутнє дитини на роки вперед.
На Харківщині поетапно будують мережу підземних освітніх середовищ у школах та ліцеях, щоб повернути дітей до офлайн-навчання. У Зміївській громаді вже ведуть роботи на базі Зміївського та Чемужівського ліцеїв.
Зміївська центральна районна лікарня отримала перший комп’ютерний томограф. Апарат дозволить проводити до 20 обстежень на добу. Послуги безоплатні для пацієнтів на стаціонарному лікуванні.
Повернувшись із передової, багато харківських ветеранів свідомо обирають залишитися вдома. Попри постійні ризики, канонаду обстрілів та життя під звуки сирен, які стали невіддільною частиною буднів, вони не покидають Харків. Для когось це рішення продиктоване близькістю родини, для когось — роботою, а для когось — глибоким відчуттям відповідальності за місто, де війна стала щоденною реальністю.
Коли політики знову заговорили про обриси можливого завершення війни, для тисяч родин із Харкова за кордоном це прозвучало як особистий виклик: чи є куди повертатися? Після 24 лютого 2022 року вони залишали місто під канонаду обстрілів, кидаючи квартири з вибитими шибками, кар’єри та звичне життя. Для багатьох європейські країни стали не просто тимчасовим прихистком, а місцем, де вони заново вчилися тиші.
Мало хто знає, що історія українського хіп-хопу зародилася не в столичних клубах, а на суворих вулицях Харкова. Саме тут відбулася перша публічна поява реп-гурту, який зробив місто помітним на музичній мапі країни та відкрив шлях для цілої культури. Цей рух не був простим копіюванням західних трендів; він став способом відшукати власну ідентичність у пострадянському просторі. Мультикультурність та активна студентська сцена зробили Харків відкритим до глобальних музичних процесів, а хіп-хоп — мовою вулиць і головним маркером цілого покоління.
Що відбувається з дітьми, коли війна забирає не лише домівку, а й школу, в якій вони вчилися жити самостійно? Для вихованців спеціального навчально-тренувального комплексу імені Володимира Короленка у Харкові 2 березня 2022 року стало днем, коли звичний світ розлетівся на скалки. Російські удари зруйнували будівлю одного з найстаріших освітніх закладів України для дітей із порушеннями зору – місце, яке було не лише школою, а й простором навчання, творчості та безпеки.
Батьки, що прагнуть змалку давати дітям найкраще, сьогодні з особливою відповідальністю ставляться до вибору дитячого садка. Окрім традиційних факторів — репутації, досвіду вихователів та навчальної програми — на перший план вийшла безпека. Якщо раніше харків’яни могли вільно записувати малюків до державних закладів за місцем проживання, то з початком повномасштабного вторгнення росіян ситуація докорінно змінилася.
