Новости сайта Мой Харьков (MyKharkov.info)

Неділя на Харківщині минула під ворожими ударами дронів: загинули медики «швидкої», постраждали поліцейські у Золочеві, а міське метро змінює графік руху. Сили оборони відбили шість атак противника на Харківщині.

Земля Харківщини зберігає значно більше таємниць, ніж ми можемо собі уявити. Реліквії, поглинуті століттями, часом виринають на світ там, де їх найменше чекають, докорінно змінюючи наше уявлення про минуле. Жага до пошуку прихованих цінностей завжди жила в серцях людей, і наш край не став винятком.

Субота 14 березня для Харкова почалася з ворожого удару по залізничній інфраструктурі та закінчилася вечірньою пожежею через атаку БпЛА. На фронті на Харківщині впродовж дня відбулося кілька бойових зіткнень, а в місті відзначали День добровольця та вшановували полонених.

1990-ті роки запам’ятались жителям міста як період кардинальних змін. Харків’яни лишалися без робочих місць через закриття збиткових підприємств-гігантів. Іншим місяцями затримували зарплату або вона була настільки мізерною, що грошей не вистачало навіть на найнеобхідніше. Через економічну кризу жінки вчились готувати з обмеженої кількості продуктів, тому раціон родин часто був однотипним.

За роки існування літературний слем пройшов шлях від локальних харківських вечірок до розгалуженої мережі: слем-вечори охопили Дніпро, Львів, Київ та Кривий Ріг. Змінювалися майстри, теми та самі формати, проте незмінним залишалося одне: слем — це простір для самовираження тих, кому є що сказати світу.

Прокуратура розкриває злочини окупантів в Ізюмі, а місто продовжує жити і відновлюватися.

У Радянському Союзі навіть ігри мали свою неофіційну ієрархію. Еталоном логіки та дисципліни вважалися шахи й шашки, а замикали список карти. Їх таврували як шкідливу азартну розвагу, намагалися ігнорувати або забороняти. Однак за межами офіційних правил у карти грали скрізь: у потягах, електричках, туристичних походах, на пляжах та лавах під під’їздами. І навіть там, де формально картярів не мало бути — у лікарнях, санаторіях, школах та піонерських таборах.

Батьків 10-річного хлопця, який провалився під лід на озері у Харкові 12 березня, можуть позбавити батьківських прав. Прокуратура встановила, що дитина проживала у гуртожитку без батьків.

Мер Харкова Ігор Терехов нагородив Сергія Соратокіна медаллю, почесною грамотою та годинником за порятунок чотирьох дітей, які провалилися під лід 11 березня. Переселенець з Великого Бурлука витяг із водойми дітей у критичній ситуації.

Народжувати дітей в умовах бомбардувань — важке випробування, з яким довелося зіткнутися тисячам мешканок нашого міста. Коли вранці 24 лютого 2022 року на Харків полетіли ворожі ракети, у пологових будинках перебували жінки, які потребували екстреної медичної допомоги. Важко уявити рівень стресу та тривоги тих, хто лише готувався стати мамою або вже тримав на руках новонароджене маля. І в той час, як світ мовчки спостерігав за розвитком подій, жінки Харкова ставали взірцем мужності та неймовірної сили духу.

12 березня для Харкова став днем випробувань. Місто пережило чергові удари по енергетичній інфраструктурі. Водночас у місті розпочався весняний ремонт доріг, а на передовій продовжуються бої.

Вересень 2025 року. У Харкові на легендарній БлагБазі відкрили кафе, де їжа стала інструментом підтримки захисників — через податки, робочі місця та благодійність. Серед гамірних рядів Центрального ринку постав «Благовіщенський Курінь». Це козацький стрит-фуд, де аромати спецій змішуються з міським гомоном. Заклад став спільною справою власника ресторану «Трипіччя», фонду «Волонтерська» та Харківського літмузею, поєднавши польову кухню, культуру та соціальну місію.

На жаль, Харкову максимально не пощастило з сусідами. Тому після початку повномасштабного вторгнення ті, хто не наважився виїхати за кордон, але й не міг залишатися під щоденними обстрілами, обрали для прихистку західні регіони України.

11 березня Харків та область пережили черговий важкий день: російська атака забрала життя двох людей.

Повномасштабне вторгнення докорінно змінило ритм студентського Харкова. Місто, яке десятиліттями було освітнім серцем України, сьогодні звикає до суворих реалій: лекції під звуки сирен, іспити в укриттях та безпечні простори замість звичних аудиторій. Попри понівечені корпуси та зміну географії студентства, академічне життя тут не зупинилося, а трансформувалося у нову, стійку модель.

Історія парної — це давня розповідь про людське прагнення до чистоти та відновлення. У минулому ці заклади залишалися місцями, де дбали не лише про тіло, а й про дух. Поки у багатьох народів панував страх, ніби гаряча вода є оселею злих духів, для слов’ян вона завжди була джерелом здоров’я та бадьорості.

День у Харкові запам’ятався новими ударами російських дронів. Військові знищували «Шахеди» ще на підльоті, а рятувальники ліквідували наслідки нічних атак. Регіон продовжує жити в умовах постійної загрози, але й отримує приємні новини з культурного фронту.

Щороку Forbes формує список 30 Under 30 — престижний рейтинг молодих лідерів, які змінюють технології, бізнес та наше уявлення про майбутнє. Конкуренція тут надзвичайна: понад 15 000 кандидатів змагаються лише за 600 позицій. Складність відбору часто порівнюють із вступом до Стенфорда чи Гарварда.

10 березня — день, коли Україна офіційно вшановує свій Державний Гімн, але щоб зрозуміти, чому ці шість рядків мають таку магічну силу, потрібно зазирнути за лаштунки історії, де панували заборони, заслання та нестримна жага свободи.

У Харкові сьогодні — день жалоби за жертвами ракетного удару 7 березня. Завершено пошуково-рятувальну операцію на місці влучання, продовжується ідентифікація тіл. Тим часом місто продовжує жити: відкривають нові класи в підземних школах, будують критичну інфраструктуру, а на фронті — рятують людей і стримують ворога.

Кожен харків’янин переконаний: наш мегаполіс — найкрасивіший у світі. Тут гармонійно поєднується все для комфортного життя та натхнення: величні пам’ятки, затишні набережні, сучасні парки та гамірні торгові центри. Навіть у часи випробувань місто продовжує розвиватися, відкриваючи нові локації.

Унаслідок російського ракетного удару вночі 7 березня в Харкові загинула 13-річна Єлизавета Полянська — юна натуралістка місцевого зоопарку. Разом із дівчинкою в будинку, куди влучила ракета, загинули її мама та бабуся.