Новости сайта Мой Харьков (MyKharkov.info)

Вересень 2025 року. У Харкові на легендарній БлагБазі відкрили кафе, де їжа стала інструментом підтримки захисників — через податки, робочі місця та благодійність. Серед гамірних рядів Центрального ринку постав «Благовіщенський Курінь». Це козацький стрит-фуд, де аромати спецій змішуються з міським гомоном. Заклад став спільною справою власника ресторану «Трипіччя», фонду «Волонтерська» та Харківського літмузею, поєднавши польову кухню, культуру та соціальну місію.

На жаль, Харкову максимально не пощастило з сусідами. Тому після початку повномасштабного вторгнення ті, хто не наважився виїхати за кордон, але й не міг залишатися під щоденними обстрілами, обрали для прихистку західні регіони України.

11 березня Харків та область пережили черговий важкий день: російська атака забрала життя двох людей.

Повномасштабне вторгнення докорінно змінило ритм студентського Харкова. Місто, яке десятиліттями було освітнім серцем України, сьогодні звикає до суворих реалій: лекції під звуки сирен, іспити в укриттях та безпечні простори замість звичних аудиторій. Попри понівечені корпуси та зміну географії студентства, академічне життя тут не зупинилося, а трансформувалося у нову, стійку модель.

Історія парної — це давня розповідь про людське прагнення до чистоти та відновлення. У минулому ці заклади залишалися місцями, де дбали не лише про тіло, а й про дух. Поки у багатьох народів панував страх, ніби гаряча вода є оселею злих духів, для слов’ян вона завжди була джерелом здоров’я та бадьорості.

День у Харкові запам’ятався новими ударами російських дронів. Військові знищували «Шахеди» ще на підльоті, а рятувальники ліквідували наслідки нічних атак. Регіон продовжує жити в умовах постійної загрози, але й отримує приємні новини з культурного фронту.

Щороку Forbes формує список 30 Under 30 — престижний рейтинг молодих лідерів, які змінюють технології, бізнес та наше уявлення про майбутнє. Конкуренція тут надзвичайна: понад 15 000 кандидатів змагаються лише за 600 позицій. Складність відбору часто порівнюють із вступом до Стенфорда чи Гарварда.

10 березня — день, коли Україна офіційно вшановує свій Державний Гімн, але щоб зрозуміти, чому ці шість рядків мають таку магічну силу, потрібно зазирнути за лаштунки історії, де панували заборони, заслання та нестримна жага свободи.

У Харкові сьогодні — день жалоби за жертвами ракетного удару 7 березня. Завершено пошуково-рятувальну операцію на місці влучання, продовжується ідентифікація тіл. Тим часом місто продовжує жити: відкривають нові класи в підземних школах, будують критичну інфраструктуру, а на фронті — рятують людей і стримують ворога.

Кожен харків’янин переконаний: наш мегаполіс — найкрасивіший у світі. Тут гармонійно поєднується все для комфортного життя та натхнення: величні пам’ятки, затишні набережні, сучасні парки та гамірні торгові центри. Навіть у часи випробувань місто продовжує розвиватися, відкриваючи нові локації.

Унаслідок російського ракетного удару вночі 7 березня в Харкові загинула 13-річна Єлизавета Полянська — юна натуралістка місцевого зоопарку. Разом із дівчинкою в будинку, куди влучила ракета, загинули її мама та бабуся.

Український кіберспорт багато в чому зародився саме з Counter-Strike — дисципліни, яка для тисяч підлітків стала першим шансом відчути драйв великої сцени та справжню командну боротьбу. Але серед сотень талановитих стрільців лише одиниці перетворилися на символи епохи. Харків’янин Данило “Zeus” Тесленко — безумовно, один із них.

Ворог продовжує терор на Харківщині — дронами атакували кілька громад, є загиблі й поранені.

Ми звикли сприймати звичайний кошик як суто побутову річ, проте за його переплетінням ховається історія цілого народу та його творчої енергії. Харківщина — це не лише індустріальні гіганти та великі міста, а й унікальні народні промисли, що колись славилися на всю країну.

Десятиліттями 8 Березня в Україні перебувало в полоні радянського конструкту про «свято весни та жіночності», де реальні права підміняли квітами. Проте з відновленням незалежності у 1991 році розпочався складний процес деконструкції цього міфу та повернення до правозахисного коріння дати. Один день у календарі став справжнім дзеркалом масштабних суспільних змін та пробудження громадянської солідарності.

7 березня став одним із найтрагічніших днів для Харкова за останній час. Російська балістична ракета вразила житловий будинок у місті, загинули 11 людей. Протягом дня ворог продовжував атакувати область дронами — є загиблі у Вовчанській громаді та Чугуєві.

Повернення до цивільного життя після фронту — шлях довгий і непростий. Для ветеранів він починається з багатьох викликів: від лікування й оформлення документів до пошуку роботи, навчання та психологічної адаптації. У цей період критично важливо мати поруч фахівців і простори, де допоможуть розібратися з новими обставинами та не залишитися наодинці з труднощами.

У Харкові та області цей день запам’ятався обміном полоненими, атаками на передмістя, заявами мера про підготовку до наступної зими та плани з ремонту доріг. Місто продовжує жити у воєнному ритмі, одночасно думаючи про відновлення.

Якщо у світі ще десь і панує стабільність, то хіба що у щорічному виході на українські екрани легендарного кулінарного шоу. Вже 15 років харизматичний колумбієць Ектор Хіменес-Браво відправляє талановитих кухарів «на балькон».

Деякі лікарні залишаються лише пунктами надання допомоги, інші ж вростають у пам’ять міста. Олександрівська належить саме до останніх. Заснована у другій половині XIX століття, вона вже понад 150 років є одним із найвпливовіших медичних закладів України. Розташована в історичному центрі поблизу Південного вокзалу (на вулиці Благовіщенській), вона від заснування була відкритою для всіх — незалежно від статку чи віросповідання.

Хоча російські атаки на Харків і область не припиняються, цей день запам’ятається передусім поверненням додому 18 харків’ян з полону. Вночі та вранці ворог знову атакував місто безпілотниками, пошкодивши енергооб’єкт та центр поводження з тваринами. На Чугуївщині через удари 12 людей отримали поранення. Силовики затримали чергову колаборантку, а суд засудив зрадника до 15 років.

Харківська соборна мечеть — це точка на карті міста, де історія водночас руйнується й оживає. Насправді це не просто архітектурна домінанта на березі Лопані, а живий осередок щоденних молитов. Вона перетворилася на простір, де релігійна традиція переплітається із сучасним соціальним життям. Тут проводять культурні заходи, допомагають нужденним і формують нову ідентичність багатонаціонального Харкова.

Якщо розпитати містян про їхні гастрономічні вподобання, навряд чи вдасться почути однакові відповіді. Харків завжди був мультикультурним вузлом, що позначилося і на смаках мешканців регіону. Втім, є страви, які мають для нас особливе значення. Їх готують на свята, про них сумують за кордоном, а рецепти дбайливо передають дітям. Що ж це за кулінарні символи та чому вони стали знаковими для Слобожанщини?

День на Харківщині пройшов під обстрілами прикордонних районів, розбором наслідків танення снігу та звітами про розбудову освітньої інфраструктури. Водночас продовжується робота над посиленням протидронового захисту регіону.