Головні новини
Четвер у Харкові та області пройшов під знаком російських обстрілів, резонансних корупційних справ та важливих інфраструктурних рішень. Окупанти вдарили по Немишлянському району FPV-дроном та скинули авіабомби на Куп’янщину, водночас місто отримало значну міжнародну допомогу на відновлення.
Харків не назвеш містом випадкових рішень. Особливо тепер, коли тисячі людей шукають безпечніших регіонів для життя. Та саме сюди свідомо переїхала поетка, медійниця та кураторка проєктного розвитку LitSlamUA Тетяна Хоронжук. Народившись на Франківщині й проживши багато років на Заході України, вона відкрила для себе зовсім інший Схід — глибокий, україномовний та палко закоханий у власну свободу.
Головні новини
П’ятниця на Харківщині пройшла без масштабних обстрілів, проте не без надзвичайних подій. У полі поранено механізатора через підрив на міні, у центрі міста спалахнула пожежа, а міська влада ухвалила рішення про європейські кредити для енергетики та відмовилася від закупівлі електробусів.
Депутати підтримали залучення фінансування від Європейського банку реконструкції та розвитку до бюджету Харківської міської територіальної громади.
«Укрпошта» оцінила загальні збитки від російської атаки на сортувальний центр у Харкові на суму 11,1 млн гривень. Близько 10 млн грн — вартість товарів у відділеннях, понад 1 млн гривень буде виплачено клієнтам за пошкоджені або знищені посилки.
Головні новини
День у Харкові та області минув під обстрілами, евакуаціями та важливими рішеннями влади. Росіяни продовжували атакувати населені пункти, а в місті затримали ворожого агітатора. Водночас регіон працює над підтримкою вразливих категорій мешканців і готує оновлення енергосистеми.
Олег Синєгубов під час пресконференції 20 травня заявив, що залучення трудових мігрантів на Харківщину недоцільно. На його думку, регіон має сосередитися на розвитку освіти та утриманні місцевої молоді.
Мер Харкова Ігор Терехов разом з Асоціацією прифронтових міст та громад закликав уряд та Верховну Раду недопустити неконтрольоване залучення трудових мігрантів. Замість масового імпорту дешевої робочої сили він запропонував жорсткі квоти для іноземців та пріоритет для українців.
Залучення трудових мігрантів до України є недоречним, адже держава має створювати умови для повернення українців з-за кордону та їхнього працевлаштування.
Харків’янам і тим, хто хоч раз відвідував місто, достатньо однієї причини — щирої любові, щоб жити тут або повертатися сюди знову і знову. Якщо ж ви ніколи не були в Харкові й не знаєте, чим так приваблює місто-фронтир і чому до нього варто завітати, пропонуємо щонайменше 25 причин зробити це, не відкладаючи.
Харків отримає 45 мільйонів євро від Європейського банку розвитку й реконструкції: 30 млн кредитних коштів і 15 млн безповоротної грантової допомоги. Кошти спрямують на децентралізацію системи теплопостачання та розбудову енергетичної незалежності міста.
Українська клубна сцена не зникла навіть тоді, коли у лютому 2022 року країна прокинулася від вибухів і сирен. У містах, мешканці яких навчилися жити між тривогами та новинами з фронту, клуби та культурні осередки стали чимось набагато більшим, ніж просто локаціями для вечірок. У Харкові одним із таких символів став Some People — центр нової культури, що з’явився вже під час повномасштабної війни.
Після початку повномасштабного вторгнення чимало підприємств Харкова опинилися перед складним вибором: залишатися в місті, що регулярно зазнає обстрілів, або перевозити виробництво до безпечніших регіонів. Частина компаній вирішила евакуювати свої потужності, інші — продовжили працювати у прифронтових умовах.
Двері кав’ярні в одному з районів Харкова відчиняються ще до дев’ятої. Бариста готує першу каву, і невдовзі звук кавомашини перебиває виття сирени. Люди на мить озираються, але за хвилину повертаються до справ. Бариста лише притишує музику — і продовжує роботу. Поруч уже відчиняється пекарня, звідки тягнеться аромат свіжої випічки.
За роки існування літературний слем пройшов шлях від локальних харківських вечірок до розгалуженої мережі: слем-вечори охопили Дніпро, Львів, Київ та Кривий Ріг. Змінювалися майстри, теми та самі формати, проте незмінним залишалося одне: слем — це простір для самовираження тих, кому є що сказати світу.
Вересень 2025 року. У Харкові на легендарній БлагБазі відкрили кафе, де їжа стала інструментом підтримки захисників — через податки, робочі місця та благодійність. Серед гамірних рядів Центрального ринку постав «Благовіщенський Курінь». Це козацький стрит-фуд, де аромати спецій змішуються з міським гомоном. Заклад став спільною справою власника ресторану «Трипіччя», фонду «Волонтерська» та Харківського літмузею, поєднавши польову кухню, культуру та соціальну місію.
Повернення до цивільного життя після фронту — шлях довгий і непростий. Для ветеранів він починається з багатьох викликів: від лікування й оформлення документів до пошуку роботи, навчання та психологічної адаптації. У цей період критично важливо мати поруч фахівців і простори, де допоможуть розібратися з новими обставинами та не залишитися наодинці з труднощами.
Повернувшись із передової, багато харківських ветеранів свідомо обирають залишитися вдома. Попри постійні ризики, канонаду обстрілів та життя під звуки сирен, які стали невіддільною частиною буднів, вони не покидають Харків. Для когось це рішення продиктоване близькістю родини, для когось — роботою, а для когось — глибоким відчуттям відповідальності за місто, де війна стала щоденною реальністю.
Мало хто знає, що історія українського хіп-хопу зародилася не в столичних клубах, а на суворих вулицях Харкова. Саме тут відбулася перша публічна поява реп-гурту, який зробив місто помітним на музичній мапі країни та відкрив шлях для цілої культури. Цей рух не був простим копіюванням західних трендів; він став способом відшукати власну ідентичність у пострадянському просторі. Мультикультурність та активна студентська сцена зробили Харків відкритим до глобальних музичних процесів, а хіп-хоп — мовою вулиць і головним маркером цілого покоління.
Харків та його мешканці давно живуть у реальності, де світло перестало бути просто фоном повсякденності. Тепер це чинник, що визначає ритм усього міста – від курсування транспорту й роботи крамниць до тепла в оселях і можливості залишатися на зв’язку.
Новости компаний
Польские университеты ежегодно принимают тысячи иностранцев, предлагая современную инфраструктуру и дипломы европейского образца. Будущие студенты находят тут большой выбор специальностей и перспективы трудоустройства в ЕС. Если вас интересует обучение Польша, то лучше заранее разобраться в…
Головні новини
День на Харківщині відзначився черговими втратами від російської агресії, активною роботою рятувальників та підтримкою підприємництва. День приніс як трагічні новини з фронту, так і позитивні зрушення у відновленні міста.
Протягом січня-листопада 2025 року 10 616 фізичних осіб-підприємців виявили бажання відкрити власну справу та офіційно зареєстрували бізнес у Харкові.
Міська рада внесла зміни до бюджету Харківської міської територіальної громади на 2025 рік.
Головні новини
Сьогодні Харків пережив складний день із масовими відключеннями електроенергії, які торкнулися понад 200 тисяч абонентів. Водночас область продовжує зміцнювати інфраструктуру безпеки, впроваджувати нові проєкти та готуватися до опалювального сезону на тлі потенційних загроз енергетичній системі.
Поза шкільними кліше й забронзовілими монументами: шоувиставу «Шевченко 2.0» режисера Олександра Ковшуна, яка пропонує несподіваний погляд на постать найвидатнішого українського поета, презентують у Харкові в оновленої версії. «Сни на 2 дії», а саме так визначено жанр спектаклю Харківського академічного театру імені Тараса Шевченка «Березіль», після низки гастролей і фестивальних показів по Україні, 9 жовтня 2025 року зіграють на сцені Театрально-концертного центру.
Під час заходу «Rebuilding Futures. Kharkiv Road to Recovery» Харківський міський голова Ігор Терехов 9 липня підписав декларацію між Харківською міською радою та Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР) щодо підтримки ліквідності комунальних підприємств міста.
В громадах Харківщини триває робота із наповнення Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок військової агресії. Від початку повномасштабного вторгнення ворог пошкодив або знищив понад 80 000 об’єктів, з яких близько 7500 багатоповерхівки та 30 510 – приватні житлові будинки.
Під урожай 2025 року господарства провели посів озимих культур на зерно на площі 355,6 тисячі га, що на 9,1% більше у порівнянні до показника 2023 року.
Єдиної версії звідки та від кого береться початок одного з найбільших міст України сьогодні не існує. Історики, археологи, краєзнавці й навіть письменники не втомлюються пропонувати власні версії. MyKharkov.info пропонує огляд найвідоміших легенд та наукових теорій щодо виникнення міста Харкова.
