Олександр Кудь — харківський поет, музикант, співзасновник LitSlamUA та військовослужбовець. Від початку повномасштабного вторгнення його життя змінилося так само, як і життя мільйонів українців: евакуація родини, волонтерство, а згодом — служба у стрілецькому батальйоні.
Це не продюсерський продукт, а формація, що виросла з автентичного середовища. Їхній реп тримається на впізнаваному побуті та знайомих кожному типажах. Починаючи з аматорських відео на тлі сільських краєвидів, хлопці довели: дещиця правди й здорового трешу важать значно більше, ніж професійне студійне шліфування.
Головні новини
В понеділок 18 травня Харків та область пережили чергову ніч тривоги та обстрілів. За минулий тиждень у місті постраждали 46 людей, серед яких дев’ятеро дітей. Правоохоронці викрили корупційні схеми, а військові продовжують відбивати атаки на Куп’янському напрямку та евакуювати цивільних із прифронтових зон.
Головні новини
Вівторок у Харкові та області пройшов під знаком безпекових викликів та інфраструктурних робіт. Суд виніс вирок агенту фсб, який готував теракт, у прикордонних громадах посилили евакуацію, а місто продовжує відновлювати зруйноване.
Головні новини
7 травня Харків знову пережив російський удар безпілотниками, відновлював пошкоджене житло й шукав рішення для 511 тисяч переселенців. На фронті тривають запеклі бої, а в місті — будні воєнного часу з ремонтами, евакуацією та корупційними скандалами.
Головні новини
Харків і область пережили черговий день під прицілом російських дронів. Постраждали АЗС, житлові будинки та цивільна інфраструктура, є поранені. Водночас українські захисники знищують ворожу техніку, а місто розвиває соціальні проєкти.
Головні новини
День у Харкові запам’ятався масованою денною атакою російських дронів — місто зазнало ударів по житлових будинках і критичній інфраструктурі. Поранені шестеро людей, у тому числі підліток. Водночас обласна рада затвердила бюджетні програми на десятки мільярдів гривень, а поліція евакуювала понад 70 мешканців прифронтових громад.
1 травня. Середмістям Харкова крокують колони. Люди несуть транспаранти й квіти, лунають гасла — серед яких і добре знайоме «Мир, труд, май». Грає музика, попереду — святкові трибуни, повз які проходять колективи підприємств, студенти та школярі.
У 2026 році карта Харкова промовляє іменами героїв: топоніми міста увіковічнюють пам’ять понад 35 полеглих захисників та захисниць. Серед них — затишний сквер навпроти будинку №5 на вулиці Конторській. До червня 2023 року це місце не мало назви, аж поки за ініціативою міської ради йому не присвоїли ім’я Владислави Черних.
Повномасштабне вторгнення змінило всі сфери життя харків’ян. Наше місто перетворилося на простір контрастів, де руйнування від обстрілів сусідять із сяйвом декоративних інсталяцій. Поки одні райони ледь встигають оговтатися від чергових вибухів, в інших з’являються прикраси та підсвітка, що нагадують про мирні часи.
Найважливіша робота часто залишається непомітною, і найменше, що ми можемо зробити для цих людей — навчитися помічати їхню працю та вчасно сказати «дякую».
Надійна оборона потребує ресурсів. Саме тому AZOV.ONE запустив новий актуальний збір на підтримку бригади «Азов».
MyKharkov.info опитали харків’ян із різних країн ЄС та з’ясували, за чим вони найбільше сумують далеко від дому. Спойлер — несподіванок не буде. Емоційний фактор залишається пріоритетним. Адже ми всі знаємо: головні речі — це не речі.
Начальник Куп’янської міської військової адміністрації Андрій Беседін отримав відзнаку “Місто-герой України”.
Для харків’ян Великдень — це не просто дата в календарі, а точка опори. У місті, яке вже п’ятий рік живе в умовах повномасштабного протистояння, свято Воскресіння Христового набуло особливого метафоричного значення. Це символ незламності життя, яке щовесни пробивається крізь понівечений бетон та тривожні сирени. Кажуть, що на Великдень сонце грає на небі, затримуючись над горизонтом трохи довше, аби кожен встиг відчути: світло обов’язково переможе темряву.
Харків’янам і тим, хто хоч раз відвідував місто, достатньо однієї причини — щирої любові, щоб жити тут або повертатися сюди знову і знову. Якщо ж ви ніколи не були в Харкові й не знаєте, чим так приваблює місто-фронтир і чому до нього варто завітати, пропонуємо щонайменше 25 причин зробити це, не відкладаючи.
Сили оборони відновили контроль поблизу села Амбарне на Південно-Слобожанському напрямку у Харківській області. За даними DeepState, підрозділи 129-ї окремої механізованої бригади успішно винищили противника та зачистили територію від окупантів.
З перших днів повномасштабного вторгнення Харків перетворився на стратегічний форпост України. Близькість до кордону та статус мегаполіса, що живе під постійними обстрілами, трансформували не лише міський ландшафт, а й саму структуру суспільства. Найбільш відчутних змін зазнали звичні жіночі ролі: війна змусила харків’янок вийти за межі стереотипів та опанувати професії, які раніше вважалися виключно чоловічими.
Головні новини
День, 1 квітня, на Харківщині пройшов під знаком активних бойових дій, підготовки до поминальних днів та відновлення інфраструктури. Росіяни десять разів атакували позиції Сил оборони в області, а на Купʼянщині через ворожі удари постраждали троє людей. У Балаклії відкрили першу підземну школу, а у Харкові через загрозу дронів обмежили відвідування кладовищ напередодні Великодня.
Головні новини
Вівторок 24 березня на Харківщині пройшов під ворожими дронами і обстрілами. Росіяни атакували Дергачі, Чугуївську та Печенізьку громади, поранили жінку, пошкодили інфраструктуру. Паралельно правоохоронці затримали шахрая, який торгував фіктивною бронею за тисячі доларів, а влада вирішує, як захистити медиків на прифронтових територіях.
Головні новини
22 березня на Харківщині продовжувалися бойові дії, атаки дронів та вибухи на мінах. Зупинили шість атак ворога, зафіксовано численні обстріли прифронтових громад. У місті попрощалися із загиблим медиком та ліквідували масштабну пожежу у приватному секторі.
Ім’я Людмили Охріменко дедалі частіше й упевненіше звучить у сучасному українському літературному просторі. Письменниця сміливо порушує складні теми: війну, гіркоту втрат, незламну силу духу та глибоку трансформацію особистості. Вона створює історії, які не просто читаються, а буквально проживаються разом із героями від першої до останньої сторінки.
Ще кілька років тому ідея «міста під землею» видавалася сюжетом фантастичного роману. Проте у лютому 2022-го вона раптово стала частиною реальності — різкою, виснажливою і незвичною для кожного. Коли в Харкові пролунали перші вибухи, люди інстинктивно шукали порятунку внизу: у метро, підвалах, паркінгах — будь-де, що здавалося надійнішим за стіни квартир. Саме там містяни перечікували перші атаки, не усвідомлюючи, наскільки тривалим виявиться це випробування.
Українська клубна сцена не зникла навіть тоді, коли у лютому 2022 року країна прокинулася від вибухів і сирен. У містах, мешканці яких навчилися жити між тривогами та новинами з фронту, клуби та культурні осередки стали чимось набагато більшим, ніж просто локаціями для вечірок. У Харкові одним із таких символів став Some People — центр нової культури, що з’явився вже під час повномасштабної війни.
Після початку повномасштабного вторгнення чимало підприємств Харкова опинилися перед складним вибором: залишатися в місті, що регулярно зазнає обстрілів, або перевозити виробництво до безпечніших регіонів. Частина компаній вирішила евакуювати свої потужності, інші — продовжили працювати у прифронтових умовах.
Сучасна мережа харківських університетів історично зросла на фундаменті Харківського університету відомого сьогодні, як ХНУ імені В. Н. Каразіна. Саме в цьому виші, заснованому у 1804 році, розпочалася підготовка фахівців найрізноманітніших галузей, серед яких були й фармацевти. Фахова освіта дала потужний поштовх розвитку аптекарської справи, а за два століття перетворила місто на справжню фармацевтичну столицю України.
Історія квір-спільноти Харкова — це не лише хроніка боротьби за права, а й тривалий пошук безпечного місця у великому місті. Від законспірованих квартирних зустрічей минулого століття до перших відкритих маніфестацій — цей шлях ніколи не був лінійним чи простим. Харків, як один із найбільших освітніх та наукових центрів України, закономірно став колискою для громадського активізму.
На початку 2022 року Харків був містом мільйонів: гомінливі вулиці, переповнені аудиторії та кав’ярні, що ніколи не спали. Тоді ніхто не міг уявити, що за лічені тижні від 300 до 700 тисяч людей залишать свої домівки, рятуючись від обстрілів. Значна частина цих біженців осіла за кордоном. Станом на 2026 рік лише у Польщі перебуває 992 000 українців, для яких кожен день став балансом між болісними спогадами та розбудовою безпечного майбутнього.
Головні новини
Понеділок 16 березня для Харкова пройшов під знаком нових російських ударів, трагедій на прифронтових територіях та змін у міському транспорті. Окупанти вдарили по цивільних об’єктах, на Харківщині загинув чоловік від підриву на вибухівці, а міська влада скоротила інтервали руху поїздів у метро.
Двері кав’ярні в одному з районів Харкова відчиняються ще до дев’ятої. Бариста готує першу каву, і невдовзі звук кавомашини перебиває виття сирени. Люди на мить озираються, але за хвилину повертаються до справ. Бариста лише притишує музику — і продовжує роботу. Поруч уже відчиняється пекарня, звідки тягнеться аромат свіжої випічки.
