Рішення ухвалили під час засідання Ради оборони області під головуванням начальника Харківської ОВА Олега Синєгубова. До робочої зустрічі долучилися військові, рятувальники, представники силових структур та очільники РВА.
Новини компаній
Ще кілька років тому USB кабель сприймався як звичайний аксесуар, який просто лежить у коробці разом зі смартфоном. Сьогодні ж від нього залежить набагато більше, ніж здається на перший погляд. Саме USB кабелі відповідають не…
Український фізико-технічний інститут (УФТІ) у Харкові – це великий науковий квартал зі своєю історією. У 1930-х роках тут працювали такі відомі вчені, як Лев Ландау та Нільс Бор, сюди з’їжджалися й інші фізики з різних країн.
Після понад року відновлювальних робіт наприкінці квітня знову запрацював Харківський літературний музей. Навесні 2025 року його будівлю пошкодив російський обстріл. Це тимчасово призупинило активну культурну роботу закладу, але відтепер на харків’ян та гостей міста чекає оновлений простір.
Новини компаній
Серед усіх захворювань зорової системи глаукома займає особливе місце через свою непомітність на початкових стадіях. Це справжня тиха загроза, яка може роками руйнувати волокна зорового нерва, не викликаючи жодних скарг у пацієнта. Коли симптоми нарешті…
Новий простір облаштований для безпечного проведення занять, лекцій, наукових заходів і роботи студентських команд в умовах воєнного стану. У «ЛандауЦентрі» створили сучасні навчальні аудиторії, наукові лабораторії, інтерактивні зони та комфортні умови для офлайн-навчання навіть під час повітряних тривог.
У 2024 році харків’янин Леонід Станіславський відсвяткував свій 100-річний ювілей. Він не лише досяг поважного віку, а й залишається неймовірно активним і позитивним. Понад те, Станіславський продовжує грати в теніс, бере участь у міжнародних змаганнях, увійшов до світової Книги рекордів Гіннесса та став найкращим тенісистом у віковій категорії «90+», яку створили саме за його ініціативи.
Їх їли царі та мандрівники, дворяни та актори, цю страву любили в кожній родині. Так, йдеться саме про пельмені. Їх подавали з бульйоном, оцтом чи сметаною, щедро приправляли перцем, а на царський стіл — навіть у шампанському. І щоразу вони дарували новий смак. У світі, де змінювалися імперії, політичні системи й назви держав, ця страва залишалася незмінною.
Харківщина — це не лише індустріальні гіганти та безкраї поля, а й величезний архів топонімів, де назви стають ключами до минулого. Козацький слід, особливості ландшафту, імена перших поселенців і навіть помилки в документах — усе це залишило відбиток на сучасній карті.
Командування Угруповання об’єднаних сил розпочало перевірку по всій вертикалі управління 10-го корпусу після скандалу з виснаженням голодом військовослужбовців 14-ї ОМБр. Командувач вимагає від командирів не приховувати проблеми.
Попри всі виклики, зоопарк продовжує працювати й під час повномасштабного вторгнення. Про те, хто мешкав тут раніше і хто живе нині — дізнайтеся в статті MyKharkov.info.
Повномасштабна війна повністю переформатувала Харків – і це помітно не лише в рішеннях, пріоритетах чи публічних акцентах. Змінилася і політична мапа – склад людей, які донедавна були невід’ємною частиною міського життя. В інформаційному просторі стало менше тих, кого ще недавно було складно не помітити. Вони не оголошували про відхід і не підбивали підсумків – просто перестали бути частиною міського порядку денного.
7 квітня росіяни завдали удару двома безпілотниками типу «Шахед» по садибі Донців-Захаржевських у Великому Бурлуку на Харківщині. Пам’ятка архітектури ХІХ століття, пов’язана з Григорієм Сковородою, повністю знищена пожежею.
Харків отримає 45 мільйонів євро від Європейського банку розвитку й реконструкції: 30 млн кредитних коштів і 15 млн безповоротної грантової допомоги. Кошти спрямують на децентралізацію системи теплопостачання та розбудову енергетичної незалежності міста.
Новини компаній
Є речі, які незручно обговорювати. Гроші – одна з них. Коли близька людина опиняється у скруті, серце одразу підказує: допоможи. І більшість людей допомагає без зайвих запитань, навіть якщо самі ледь зводять кінці з кінцями….
Ім’я Людмили Охріменко дедалі частіше й упевненіше звучить у сучасному українському літературному просторі. Письменниця сміливо порушує складні теми: війну, гіркоту втрат, незламну силу духу та глибоку трансформацію особистості. Вона створює історії, які не просто читаються, а буквально проживаються разом із героями від першої до останньої сторінки.
Здавалося б, що спільного між звичайним харківським базаром і кримінальними легендами міста? А тим часом саме на Круглому ринку на Салтівці у 90-ті роки траплялися нічні сутички, що потрапляли до міських хронік. Вдень люди приходили сюди по картоплю, молоко чи свіже м’ясо — усе виглядало чинно й «шляхетно». Проте паралельно існував інший світ: стихійні нічні «товкучки», торгівля «з-під поли» та власні неофіційні правила.
Двері кав’ярні в одному з районів Харкова відчиняються ще до дев’ятої. Бариста готує першу каву, і невдовзі звук кавомашини перебиває виття сирени. Люди на мить озираються, але за хвилину повертаються до справ. Бариста лише притишує музику — і продовжує роботу. Поруч уже відчиняється пекарня, звідки тягнеться аромат свіжої випічки.
Земля Харківщини зберігає значно більше таємниць, ніж ми можемо собі уявити. Реліквії, поглинуті століттями, часом виринають на світ там, де їх найменше чекають, докорінно змінюючи наше уявлення про минуле. Жага до пошуку прихованих цінностей завжди жила в серцях людей, і наш край не став винятком.
Міська ковзанка завершує свою роботу в цьому сезоні у зв’язку з підвищенням температури повітря.
Повномасштабне вторгнення докорінно змінило ритм студентського Харкова. Місто, яке десятиліттями було освітнім серцем України, сьогодні звикає до суворих реалій: лекції під звуки сирен, іспити в укриттях та безпечні простори замість звичних аудиторій. Попри понівечені корпуси та зміну географії студентства, академічне життя тут не зупинилося, а трансформувалося у нову, стійку модель.
Історія парної — це давня розповідь про людське прагнення до чистоти та відновлення. У минулому ці заклади залишалися місцями, де дбали не лише про тіло, а й про дух. Поки у багатьох народів панував страх, ніби гаряча вода є оселею злих духів, для слов’ян вона завжди була джерелом здоров’я та бадьорості.
Ми звикли сприймати звичайний кошик як суто побутову річ, проте за його переплетінням ховається історія цілого народу та його творчої енергії. Харківщина — це не лише індустріальні гіганти та великі міста, а й унікальні народні промисли, що колись славилися на всю країну.
Десятиліттями 8 Березня в Україні перебувало в полоні радянського конструкту про «свято весни та жіночності», де реальні права підміняли квітами. Проте з відновленням незалежності у 1991 році розпочався складний процес деконструкції цього міфу та повернення до правозахисного коріння дати. Один день у календарі став справжнім дзеркалом масштабних суспільних змін та пробудження громадянської солідарності.
Харківська соборна мечеть — це точка на карті міста, де історія водночас руйнується й оживає. Насправді це не просто архітектурна домінанта на березі Лопані, а живий осередок щоденних молитов. Вона перетворилася на простір, де релігійна традиція переплітається із сучасним соціальним життям. Тут проводять культурні заходи, допомагають нужденним і формують нову ідентичність багатонаціонального Харкова.
Якщо розпитати містян про їхні гастрономічні вподобання, навряд чи вдасться почути однакові відповіді. Харків завжди був мультикультурним вузлом, що позначилося і на смаках мешканців регіону. Втім, є страви, які мають для нас особливе значення. Їх готують на свята, про них сумують за кордоном, а рецепти дбайливо передають дітям. Що ж це за кулінарні символи та чому вони стали знаковими для Слобожанщини?
Новини компаній
У перші місяці життя кошеняти закладається фундамент імунітету, здоров’я травної системи, кісток і шерсті. Тому питання харчування стає одним із найважливіших для турботливого власника. Якщо ви прагнете дати своєму улюбленцю здоровий старт, вам варто звернути…
Останнім часом питання назв населених пунктів, вулиць та проспектів постає доволі часто. Історично склалося так, що в певні періоди українські міста набули виразного радянського відтінку. Але сьогодні ми поговоримо не про декомунізацію, а про виникнення автентичних назв найвідоміших селищ та містечок поблизу Харкова. Майже всі вони мають давню історію, тому тут не зустрінеш штучних «Першотравневих» чи «Новомосковських».
Коли політики знову заговорили про обриси можливого завершення війни, для тисяч родин із Харкова за кордоном це прозвучало як особистий виклик: чи є куди повертатися? Після 24 лютого 2022 року вони залишали місто під канонаду обстрілів, кидаючи квартири з вибитими шибками, кар’єри та звичне життя. Для багатьох європейські країни стали не просто тимчасовим прихистком, а місцем, де вони заново вчилися тиші.
Іноді здається, що ми живемо в якійсь казковій реальності. Щоправда, ця казка здебільшого нагадує фільм жахів, однак… Тож давайте трохи відволічемося від сумних думок, зануримося у чарівний вигаданий світ та уявимо Харків як велике, могутнє та щасливе королівство.
