Деякі лікарні залишаються лише пунктами надання допомоги, інші ж вростають у пам’ять міста. Олександрівська належить саме до останніх. Заснована у другій половині XIX століття, вона вже понад 150 років є одним із найвпливовіших медичних закладів України. Розташована в історичному центрі поблизу Південного вокзалу (на вулиці Благовіщенській), вона від заснування була відкритою для всіх — незалежно від статку чи віросповідання.
Харківська соборна мечеть — це точка на карті міста, де історія водночас руйнується й оживає. Насправді це не просто архітектурна домінанта на березі Лопані, а живий осередок щоденних молитов. Вона перетворилася на простір, де релігійна традиція переплітається із сучасним соціальним життям. Тут проводять культурні заходи, допомагають нужденним і формують нову ідентичність багатонаціонального Харкова.
Повернувшись із передової, багато харківських ветеранів свідомо обирають залишитися вдома. Попри постійні ризики, канонаду обстрілів та життя під звуки сирен, які стали невіддільною частиною буднів, вони не покидають Харків. Для когось це рішення продиктоване близькістю родини, для когось — роботою, а для когось — глибоким відчуттям відповідальності за місто, де війна стала щоденною реальністю.
Є міста, що закарбовують свою пам’ять у камені, а є ті, чия історія вплетена в ремесло. Слобожанщина XVII–XIX століть сповнювалася гулом майстерень: тут кували залізо, ткали полотно, різьбили дерево. Кожен промисел залишав слід не лише в побуті, а й у топоніміці — назвах вулиць та площ. Харків зростав разом із майстрами, чиї руки формували характер міста так само, як і його архітектурне обличчя.
Коли політики знову заговорили про обриси можливого завершення війни, для тисяч родин із Харкова за кордоном це прозвучало як особистий виклик: чи є куди повертатися? Після 24 лютого 2022 року вони залишали місто під канонаду обстрілів, кидаючи квартири з вибитими шибками, кар’єри та звичне життя. Для багатьох європейські країни стали не просто тимчасовим прихистком, а місцем, де вони заново вчилися тиші.
Що відбувається з дітьми, коли війна забирає не лише домівку, а й школу, в якій вони вчилися жити самостійно? Для вихованців спеціального навчально-тренувального комплексу імені Володимира Короленка у Харкові 2 березня 2022 року стало днем, коли звичний світ розлетівся на скалки. Російські удари зруйнували будівлю одного з найстаріших освітніх закладів України для дітей із порушеннями зору – місце, яке було не лише школою, а й простором навчання, творчості та безпеки.
Харківська кіберспортивна сцена народжувалася не під світлом прожекторів великих стадіонів. Її фундамент закладався у напівтемних підвалах комп’ютерних клубів, під безперервний гул вентиляторів та вигуки гравців. У ті часи статус чемпіона вимірювався не захмарними гонорарами, а повагою спільноти та кількома годинами безкоштовної гри. Саме в цій атмосфері зародився рух, який згодом міцно зв’язав Харків із глобальною індустрією електронного спорту.
У 2000-х українська поезія почала активно виходити зі звичних форматів. Одним з найяскравіших напрямів став літературний слем. Це не просто читання віршів, а формат, у якому поет працює з голосом, тілом і реакцією залу. Однією з ключових постатей, що стояла біля початків та розвитку спільноти, став Артем Ельф — поет, чий особистий шлях тісно пов’язаний із розвитком цього руху.
Попри війну, Харків продовжує жити й триматися за своє право на майбутнє. Тут пам’ять про втрати серед містян народжується не у гучних монументах, а у тихих міських просторах, де можна просто зупинитися, згадати рідних або на кілька хвилин відчути тепло людської присутності. Харків шукає спосіб говорити про біль без крику, без примусу скорботи, але з великою повагою до кожного життя. Мабуть, саме тому нові ідеї меморіалізації виглядають як обережний початок розмови про життя після війни.
Чергова освітня локація для безпечного навчання дітей почала роботу 26 січня на ст. м. «23 Серпня». Новий освітній простір облаштували за підтримки Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) та фінансування Європейського Союзу.
Будівництво в Харкові під час війни онкоцентра за 3 млрд грн не найкраще рішення через безпекові загрози та завищені ціни. Про це в інтерв’ю виданню “Думка” розповів засновник громадської організації “Харківський антикорупційний центр” (ХАЦ), депутат Харківської міської…
У Москві суд виніс вирок 42-річній Юлії Лемещенко, чемпіонці України з паверліфтингу, засудивши її до 19 років позбавлення волі за звинуваченням у державній зраді та підготовці теракту.
Поза шкільними кліше й забронзовілими монументами: шоувиставу «Шевченко 2.0» режисера Олександра Ковшуна, яка пропонує несподіваний погляд на постать найвидатнішого українського поета, презентують у Харкові в оновленої версії. «Сни на 2 дії», а саме так визначено жанр спектаклю Харківського академічного театру імені Тараса Шевченка «Березіль», після низки гастролей і фестивальних показів по Україні, 9 жовтня 2025 року зіграють на сцені Театрально-концертного центру.
Міський голова Ігор Терехов на зустрічі з представниками Молодіжної ради при Харківському міському голові розповів, чому внутрішньо переміщені особи (ВПО) залишаються в Харкові, як вони інтегруються в громаду та яку роль відіграють у розвитку міста.
Російський агент, якому обіцяли 50 тисяч доларів за вбивство голови ХОВА Олега Синєгубова, мав подвійне громадянство та дуже ретельно переховувався від правоохоронців, вистежити його допомогли свідки, висунути обвинувачення – експертиза ДНК.
Депутати Харківської міської ради визначили КП «Шляхрембуд» новим адміністратором програмного забезпечення автоматизованої системи контролю оплати вартості послуг з паркування. Відповідне рішення було ухвалене 5 лютого на позачерговій сесії міської ради.
У Харкові процес відбудови пошкоджених внаслідок ворожих атак будівель триває безперервно. За словами мера міста Ігоря Терехова, у 2024 році через атаки росіян було пошкоджено 2,600 житлових багатоповерхівок, приватних будинків, офісних будівель.
Протягом грудня 115 будинків у Харкові зазнали пошкоджень внаслідок ворожих атак.
Департамент по роботі з громадськими об’єднаннями був перейменований на Департамент з питань ветеранської політики.
Меморіальну дошку лейтенанту медичної служби, Герою України Владиславові Титаренку встановили на фасаді міської клінічної багатопрофільної лікарні №25. На церемонії були присутні рідні, побратими та колеги загиблого, харків’яни.
У Харкові триває процес перейменування топонімів, назви яких пов’язані з країною-агресором.
Співробітники Служби безпеки зібрали докази протиправної діяльності двох акторів з Харкова, які втекли до росії та публічно виправдовують збройну агресію рф проти України.
Генеральний план розвитку Харкова, який розробляється спільно з Фундацією Нормана Фостера за підтримки уряду Німеччини та Економічної комісії ООН, визначить життя міста на 100 років вперед.
В Чугуєві встановили котельню потужністю 600 кВт, яка здатна забезпечити опаленням приміщення лікарні площею близько 6000 квадратних метрів.
Боржників у місті Харкові не будуть відключати від комунальних послуг.
До дитячого садка, який буде розташований у приміщеннях станцій Харківського метрополітену, вже записали 400 дітей.
У межах робочої поїздки до Харківської області Президент України Володимир Зеленський ознайомився з організацією навчання школярів на станції Харківського метрополітену «Університет».
Перед початком повномасштабного вторгнення на росії вірили, ніби опір України можна буде швидко придушити, зокрема й у Харкові ― його російські окупанти мали намір захопити блискавично і без спротиву.
Випуск «Міста Героїв. Харківщина» продовжує серію марок, присвячену звільненим населеним пунктам України. Участь у спецпогашенні марки взяв начальник Харківської ОВА Олег Синєгубов. На заході були також присутні військові, які брали участь у Слобожанському контрнаступі.
Місто Харків готове надавати інвесторам земельні ділянки під будівництво сонячних електростанцій.
