Протягом минулої доби ворожих ударів зазнали місто Харків і 7 населених пунктів Харківської області. Внаслідок обстрілів постраждали 8 людей, серед них – двоє дітей.
Протягом минулої доби ворожих ударів зазнали 17 населених пунктів Харківської області. Внаслідок обстрілу в селі Рясне Золочівської громади постраждав 59-річний чоловік. Також медики надали допомогу 75-річному чоловіку, який 4 травня постраждав у селі Іванівка Чугуївського району.
Головні новини
7 травня Харків знову пережив російський удар безпілотниками, відновлював пошкоджене житло й шукав рішення для 511 тисяч переселенців. На фронті тривають запеклі бої, а в місті — будні воєнного часу з ремонтами, евакуацією та корупційними скандалами.
Харківщина прискорено готується до опалювального сезону 2027 року. По одній з центральних ТЕЦ області за минулий сезон завдано 26 ракетних ударів та 60 атак дронами, тому будівництво захисних споруд розпочалось з урахуванням воєнного досвіду.
Харківщина — це не лише індустріальні гіганти та безкраї поля, а й величезний архів топонімів, де назви стають ключами до минулого. Козацький слід, особливості ландшафту, імена перших поселенців і навіть помилки в документах — усе це залишило відбиток на сучасній карті.
Підготовка до наступного опалювального сезону триває в Харкові безперервно.
У 2026 році карта Харкова промовляє іменами героїв: топоніми міста увіковічнюють пам’ять понад 35 полеглих захисників та захисниць. Серед них — затишний сквер навпроти будинку №5 на вулиці Конторській. До червня 2023 року це місце не мало назви, аж поки за ініціативою міської ради йому не присвоїли ім’я Владислави Черних.
У Харкові є архітектура, що працює за власними правилами. Ці будівлі виглядають так, ніби вони належать іншій епосі, де панував не декор, а чиста логіка. У них немає зайвого лоску чи підлесливого бажання сподобатися перехожому — лише функція та застигла ідея.
Пам’ять не потребує штучності. Справжня шана не вимірюється кількістю декору. Можливо, саме зараз варто обрати шлях, який залишає слід лише у серці, а не в екосистемі вашого краю.
Для харків’ян Великдень — це не просто дата в календарі, а точка опори. У місті, яке вже п’ятий рік живе в умовах повномасштабного протистояння, свято Воскресіння Христового набуло особливого метафоричного значення. Це символ незламності життя, яке щовесни пробивається крізь понівечений бетон та тривожні сирени. Кажуть, що на Великдень сонце грає на небі, затримуючись над горизонтом трохи довше, аби кожен встиг відчути: світло обов’язково переможе темряву.
Харків’янам і тим, хто хоч раз відвідував місто, достатньо однієї причини — щирої любові, щоб жити тут або повертатися сюди знову і знову. Якщо ж ви ніколи не були в Харкові й не знаєте, чим так приваблює місто-фронтир і чому до нього варто завітати, пропонуємо щонайменше 25 причин зробити це, не відкладаючи.
Великдень — це не лише про традиції, а й про глибоке відчуття оновлення. Щороку ми шукаємо способи зробити це свято особливим, і кухня стає тим місцем, де народжується справжня магія. Якщо ви відчуваєте, що готові вийти за межі класичного рецепта з родзинками, цей путівник створений саме для вас.
28 березня близько 22:50 росіяни завдали удару по селу Мирне Купʼянського району.
Протягом минулої доби ворожих ударів зазнали 9 населених пунктів Харківської області. Внаслідок обстрілів постраждали 6 людей.
Сучасна мережа харківських університетів історично зросла на фундаменті Харківського університету відомого сьогодні, як ХНУ імені В. Н. Каразіна. Саме в цьому виші, заснованому у 1804 році, розпочалася підготовка фахівців найрізноманітніших галузей, серед яких були й фармацевти. Фахова освіта дала потужний поштовх розвитку аптекарської справи, а за два століття перетворила місто на справжню фармацевтичну столицю України.
За роки існування літературний слем пройшов шлях від локальних харківських вечірок до розгалуженої мережі: слем-вечори охопили Дніпро, Львів, Київ та Кривий Ріг. Змінювалися майстри, теми та самі формати, проте незмінним залишалося одне: слем — це простір для самовираження тих, кому є що сказати світу.
Повномасштабне вторгнення докорінно змінило ритм студентського Харкова. Місто, яке десятиліттями було освітнім серцем України, сьогодні звикає до суворих реалій: лекції під звуки сирен, іспити в укриттях та безпечні простори замість звичних аудиторій. Попри понівечені корпуси та зміну географії студентства, академічне життя тут не зупинилося, а трансформувалося у нову, стійку модель.
9 березня 2026 року відбулося урочисте нагородження лауреатів Національної премії України імені Тараса Шевченка. Головна режисерка Харківського державного академічного театру ляльок імені В. А. Афанасьєва Оксана Дмітрєва стала лауреаткою найвищої державної відзнаки у сфері культури та мистецтва у номінації «театральне мистецтво».
Кожен харків’янин переконаний: наш мегаполіс — найкрасивіший у світі. Тут гармонійно поєднується все для комфортного життя та натхнення: величні пам’ятки, затишні набережні, сучасні парки та гамірні торгові центри. Навіть у часи випробувань місто продовжує розвиватися, відкриваючи нові локації.
Ми звикли сприймати звичайний кошик як суто побутову річ, проте за його переплетінням ховається історія цілого народу та його творчої енергії. Харківщина — це не лише індустріальні гіганти та великі міста, а й унікальні народні промисли, що колись славилися на всю країну.
Коли вулицями Харкова лунає сирена, містяни знають: комусь терміново потрібна допомога. Ця структура працює без перерв і вихідних, виїжджаючи туди, де рахунок йде на хвилини — на місця ДТП, до пацієнтів із інсультами чи травмами. Саме з цих екіпажів починається порятунок, ще до госпіталізації.
Є міста, що закарбовують свою пам’ять у камені, а є ті, чия історія вплетена в ремесло. Слобожанщина XVII–XIX століть сповнювалася гулом майстерень: тут кували залізо, ткали полотно, різьбили дерево. Кожен промисел залишав слід не лише в побуті, а й у топоніміці — назвах вулиць та площ. Харків зростав разом із майстрами, чиї руки формували характер міста так само, як і його архітектурне обличчя.
Головні новини
Перший день березня на Харківщині розпочався з масованих атак російських дронів по обласному центру та приміських районах. Вранці ворог протягом двох годин атакував Харків безпілотниками типу «Молнія» — постраждали гуртожиток для переселенців, житлові будинки та університет мистецтв.
Мало хто знає, що історія українського хіп-хопу зародилася не в столичних клубах, а на суворих вулицях Харкова. Саме тут відбулася перша публічна поява реп-гурту, який зробив місто помітним на музичній мапі країни та відкрив шлях для цілої культури. Цей рух не був простим копіюванням західних трендів; він став способом відшукати власну ідентичність у пострадянському просторі. Мультикультурність та активна студентська сцена зробили Харків відкритим до глобальних музичних процесів, а хіп-хоп — мовою вулиць і головним маркером цілого покоління.
У 2000-х українська поезія почала активно виходити зі звичних форматів. Одним з найяскравіших напрямів став літературний слем. Це не просто читання віршів, а формат, у якому поет працює з голосом, тілом і реакцією залу. Однією з ключових постатей, що стояла біля початків та розвитку спільноти, став Артем Ельф — поет, чий особистий шлях тісно пов’язаний із розвитком цього руху.
Харків та його мешканці давно живуть у реальності, де світло перестало бути просто фоном повсякденності. Тепер це чинник, що визначає ритм усього міста – від курсування транспорту й роботи крамниць до тепла в оселях і можливості залишатися на зв’язку.
Попри війну, Харків продовжує жити й триматися за своє право на майбутнє. Тут пам’ять про втрати серед містян народжується не у гучних монументах, а у тихих міських просторах, де можна просто зупинитися, згадати рідних або на кілька хвилин відчути тепло людської присутності. Харків шукає спосіб говорити про біль без крику, без примусу скорботи, але з великою повагою до кожного життя. Мабуть, саме тому нові ідеї меморіалізації виглядають як обережний початок розмови про життя після війни.
Президент України Володимир Зеленський нагородив 19 жителів Харківщини орденами, медалями та почесними званнями. Серед удостоєних — учасники гурту “Курган & Agregat”, художній керівник Харківського оперного театру, енергетики та медики. Укази опубліковані 24 лютого 2026 року.
Під час повномасштабної війни може здатися, що культурний пульс Харкова завмер через постійні руйнівні атаки. Але це ілюзія. Місто не відмовилося від сцени — воно перенесло її під землю. «Схід OPERA» презентує опери та балети на безпечних майданчиках, а театри імені Шевченка та Квітки-Основ’яненка адаптували репертуар для камерних залів в укриттях.
АТ «Харківобленерго» продовжує застосовувати планові та аварійні графіки відключень енергопостачання в місті.
