6 квітня російський дрон вдарив по Національному аерокосмічному університету імені М. Є. Жуковського у Харкові. Пошкоджено головний корпус будівлі, вибито вікна, пошкоджено інфраструктуру. Загиблих та поранених немає.
Біль, розпач, розгубленість та тривога за майбутнє — саме з такими відчуттями стикаються внутрішньо переміщені особи (ВПО). Люди, що покидають свої будинки, роботу та звичний уклад життя, потребують всебічної допомоги. Харків’яни, які продовжують жити у рідному місті попри обстріли та інші виклики, охоче допомагають тим, хто опинився у скрутнішому становищі.
З перших днів повномасштабного вторгнення Харків перетворився на стратегічний форпост України. Близькість до кордону та статус мегаполіса, що живе під постійними обстрілами, трансформували не лише міський ландшафт, а й саму структуру суспільства. Найбільш відчутних змін зазнали звичні жіночі ролі: війна змусила харків’янок вийти за межі стереотипів та опанувати професії, які раніше вважалися виключно чоловічими.
Харків отримає 45 мільйонів євро від Європейського банку розвитку й реконструкції: 30 млн кредитних коштів і 15 млн безповоротної грантової допомоги. Кошти спрямують на децентралізацію системи теплопостачання та розбудову енергетичної незалежності міста.
Новини компаній
Є речі, які незручно обговорювати. Гроші – одна з них. Коли близька людина опиняється у скруті, серце одразу підказує: допоможи. І більшість людей допомагає без зайвих запитань, навіть якщо самі ледь зводять кінці з кінцями….
Після початку повномасштабного вторгнення чимало підприємств Харкова опинилися перед складним вибором: залишатися в місті, що регулярно зазнає обстрілів, або перевозити виробництво до безпечніших регіонів. Частина компаній вирішила евакуювати свої потужності, інші — продовжили працювати у прифронтових умовах.
Історія квір-спільноти Харкова — це не лише хроніка боротьби за права, а й тривалий пошук безпечного місця у великому місті. Від законспірованих квартирних зустрічей минулого століття до перших відкритих маніфестацій — цей шлях ніколи не був лінійним чи простим. Харків, як один із найбільших освітніх та наукових центрів України, закономірно став колискою для громадського активізму.
На початку 2022 року Харків був містом мільйонів: гомінливі вулиці, переповнені аудиторії та кав’ярні, що ніколи не спали. Тоді ніхто не міг уявити, що за лічені тижні від 300 до 700 тисяч людей залишать свої домівки, рятуючись від обстрілів. Значна частина цих біженців осіла за кордоном. Станом на 2026 рік лише у Польщі перебуває 992 000 українців, для яких кожен день став балансом між болісними спогадами та розбудовою безпечного майбутнього.
Двері кав’ярні в одному з районів Харкова відчиняються ще до дев’ятої. Бариста готує першу каву, і невдовзі звук кавомашини перебиває виття сирени. Люди на мить озираються, але за хвилину повертаються до справ. Бариста лише притишує музику — і продовжує роботу. Поруч уже відчиняється пекарня, звідки тягнеться аромат свіжої випічки.
За роки існування літературний слем пройшов шлях від локальних харківських вечірок до розгалуженої мережі: слем-вечори охопили Дніпро, Львів, Київ та Кривий Ріг. Змінювалися майстри, теми та самі формати, проте незмінним залишалося одне: слем — це простір для самовираження тих, кому є що сказати світу.
Народжувати дітей в умовах бомбардувань — важке випробування, з яким довелося зіткнутися тисячам мешканок нашого міста. Коли вранці 24 лютого 2022 року на Харків полетіли ворожі ракети, у пологових будинках перебували жінки, які потребували екстреної медичної допомоги. Важко уявити рівень стресу та тривоги тих, хто лише готувався стати мамою або вже тримав на руках новонароджене маля. І в той час, як світ мовчки спостерігав за розвитком подій, жінки Харкова ставали взірцем мужності та неймовірної сили духу.
Десятиліттями 8 Березня в Україні перебувало в полоні радянського конструкту про «свято весни та жіночності», де реальні права підміняли квітами. Проте з відновленням незалежності у 1991 році розпочався складний процес деконструкції цього міфу та повернення до правозахисного коріння дати. Один день у календарі став справжнім дзеркалом масштабних суспільних змін та пробудження громадянської солідарності.
Повернення до цивільного життя після фронту — шлях довгий і непростий. Для ветеранів він починається з багатьох викликів: від лікування й оформлення документів до пошуку роботи, навчання та психологічної адаптації. У цей період критично важливо мати поруч фахівців і простори, де допоможуть розібратися з новими обставинами та не залишитися наодинці з труднощами.
Харківська соборна мечеть — це точка на карті міста, де історія водночас руйнується й оживає. Насправді це не просто архітектурна домінанта на березі Лопані, а живий осередок щоденних молитов. Вона перетворилася на простір, де релігійна традиція переплітається із сучасним соціальним життям. Тут проводять культурні заходи, допомагають нужденним і формують нову ідентичність багатонаціонального Харкова.
Коли вулицями Харкова лунає сирена, містяни знають: комусь терміново потрібна допомога. Ця структура працює без перерв і вихідних, виїжджаючи туди, де рахунок йде на хвилини — на місця ДТП, до пацієнтів із інсультами чи травмами. Саме з цих екіпажів починається порятунок, ще до госпіталізації.
Перед початком чергового навчального року в Польщі тисячі українських родин знову постали перед вибором, який є набагато складнішим, ніж здається на перший погляд. Залишити дитину в українській онлайн-школі, тримаючись за зв’язок із домом, чи прийняти місцеві правила гри й інтегруватися в польську систему освіти? Для одних це питання принципу, для інших — безпеки, а для більшості — страху помилитися в рішенні, що визначатиме майбутнє дитини на роки вперед.
Повернувшись із передової, багато харківських ветеранів свідомо обирають залишитися вдома. Попри постійні ризики, канонаду обстрілів та життя під звуки сирен, які стали невіддільною частиною буднів, вони не покидають Харків. Для когось це рішення продиктоване близькістю родини, для когось — роботою, а для когось — глибоким відчуттям відповідальності за місто, де війна стала щоденною реальністю.
У 2000-х українська поезія почала активно виходити зі звичних форматів. Одним з найяскравіших напрямів став літературний слем. Це не просто читання віршів, а формат, у якому поет працює з голосом, тілом і реакцією залу. Однією з ключових постатей, що стояла біля початків та розвитку спільноти, став Артем Ельф — поет, чий особистий шлях тісно пов’язаний із розвитком цього руху.
Харків та його мешканці давно живуть у реальності, де світло перестало бути просто фоном повсякденності. Тепер це чинник, що визначає ритм усього міста – від курсування транспорту й роботи крамниць до тепла в оселях і можливості залишатися на зв’язку.
Під час повномасштабної війни може здатися, що культурний пульс Харкова завмер через постійні руйнівні атаки. Але це ілюзія. Місто не відмовилося від сцени — воно перенесло її під землю. «Схід OPERA» презентує опери та балети на безпечних майданчиках, а театри імені Шевченка та Квітки-Основ’яненка адаптували репертуар для камерних залів в укриттях.
Новини компаній
Правильно підібране ортопедичне взуття — один із ключових факторів здорового формування дитячої стопи. Саме тому питання, де купити надійне ортопедичне взуття для дітей Київ, зокрема різні моделі для профілактики та корекції, стає все актуальнішим для…
Головні новини
День на Харківщині відзначився черговими втратами від російської агресії, активною роботою рятувальників та підтримкою підприємництва. День приніс як трагічні новини з фронту, так і позитивні зрушення у відновленні міста.
Харківський військовий шпиталь починає працювати з новим ендоскопічним обладнанням, придбаним за кошти міського бюджету. У травні цього року Харківська міська рада передала військовому шпиталю 15 млн грн на закупівлю необхідного медичного обладнання. В результаті було вирішено придбати сучасний ендоскопічний комплекс, який вже встановлено та введено в експлуатацію.
В умовах повномасштабної війни, коли в Україні різко зросла кількість людей з інвалідністю та видимими пораненнями, психологи наполягають, що суспільству необхідно навчитись приймати різноманіття. Освітяни наголошують: саме діти можуть стати ключовими амбасадорами цих змін. Тому так важливо вміти вести розмови дітей і дорослих за принципом рівний рівному на складні та важливі теми.
Підприємства, які провадять діяльність на прифронтових територіях, потребують першочергової ефективної підтримки з боку держави.
Міська влада планує продовжити дію безкоштовного проїзду в пасажирському транспорті у 2026 році.
Депутати затвердили Порядок використання коштів бюджету Харківської міської територіальної громади на ваучерну підтримку за участь місцевих товаровиробників у виставково-ярмаркових заходах. Відповідне рішення було ухвалене 19 листопада на позачерговій сесії міської ради.
Головні новини
День на Харківщині минув під обстрілами та атаками дронів, які забрали життя кількох людей. Тим часом українські військові продовжують зачистку Куп’янська від росіян, а область отримала додаткове фінансування з державного бюджету.
Міська влада Харкова працює над пошуком рішень для всебічної підтримки громадян з боку уряду та міжнародних партнерів.
56 громад Харківської області 16 жовтня підписали меморандуми про наміри приєднання до Асоціації прифронтових міст та громад.
