Новости по запросу "обстріли харків"

День у Харкові та області запам’ятався затриманням агентів, які готували вибух у центрі міста, масованими обстрілами та введенням обов’язкової евакуації у частині Борівської громади. Росіяни вдарили по НПЗ у Мерефі, а суди засудили зрадників і посадовців за розтрату мільйонів.

Працівники комунальних підприємств практично в цілодобовому режимі готують Харків до опалювального сезону.

Біль, розпач, розгубленість та тривога за майбутнє — саме з такими відчуттями стикаються внутрішньо переміщені особи (ВПО). Люди, що покидають свої будинки, роботу та звичний уклад життя, потребують всебічної допомоги. Харків’яни, які продовжують жити у рідному місті попри обстріли та інші виклики, охоче допомагають тим, хто опинився у скрутнішому становищі.

Харків і область 2 квітня пережили масовані атаки російських дронів. Окупанти вперше застосували реактивні БпЛА, влучивши по житловим будинкам у місті та на Харківщині. Є загиблі та поранені, серед постраждалих — четверо дітей. Влада тим часом готується до наступного опалювального сезону.

День, 1 квітня, на Харківщині пройшов під знаком активних бойових дій, підготовки до поминальних днів та відновлення інфраструктури. Росіяни десять разів атакували позиції Сил оборони в області, а на Купʼянщині через ворожі удари постраждали троє людей. У Балаклії відкрили першу підземну школу, а у Харкові через загрозу дронів обмежили відвідування кладовищ напередодні Великодня.

У суботу, 28 березня, Харків і область опинилися в центрі кількох резонансних подій. Від скандалу з помилковим внесенням жінок до реєстрів ТЦК до амбітних планів міської влади щодо ядерних мініреакторів — день видався насиченим. Водночас у прифронтових районах тривають обстріли та евакуація мешканців.

Вівторок 24 березня на Харківщині пройшов під ворожими дронами і обстрілами. Росіяни атакували Дергачі, Чугуївську та Печенізьку громади, поранили жінку, пошкодили інфраструктуру. Паралельно правоохоронці затримали шахрая, який торгував фіктивною бронею за тисячі доларів, а влада вирішує, як захистити медиків на прифронтових територіях.

22 березня на Харківщині продовжувалися бойові дії, атаки дронів та вибухи на мінах. Зупинили шість атак ворога, зафіксовано численні обстріли прифронтових громад. У місті попрощалися із загиблим медиком та ліквідували масштабну пожежу у приватному секторі.

Ім’я Людмили Охріменко дедалі частіше й упевненіше звучить у сучасному українському літературному просторі. Письменниця сміливо порушує складні теми: війну, гіркоту втрат, незламну силу духу та глибоку трансформацію особистості. Вона створює історії, які не просто читаються, а буквально проживаються разом із героями від першої до останньої сторінки.

Субота на Харківщині минула під знаком обстрілів та успіхів на фронті. Постраждали 10 цивільних унаслідок ворожих ударів по кількох населених пунктах, тоді як українські війська відбили дев’ять атак окупантів і систематично знищували ворожі позиції. Місто тим часом отримало нову енергетичну інфраструктуру.

Сьогодні Харків пережив чергові обстріли — росіяни двічі атакували Чугуїв, пошкодили будівлю Палацу дитячої творчості. СБУ запобігла терактам у центрі міста, затримавши агента рф. Область отримає майже 3 мільярди гривень на підготовку до зими, а суд відмовив одностатевій парі у визнанні шлюбу.

Українська клубна сцена не зникла навіть тоді, коли у лютому 2022 року країна прокинулася від вибухів і сирен. У містах, мешканці яких навчилися жити між тривогами та новинами з фронту, клуби та культурні осередки стали чимось набагато більшим, ніж просто локаціями для вечірок. У Харкові одним із таких символів став Some People — центр нової культури, що з’явився вже під час повномасштабної війни.

17 березня для Харкова та області видався днем судових вироків зрадникам, транспортних змін через загрозу обстрілів та продовження евакуації з прифронтових територій. Сили оборони відбили 20 атак росіян на Харківщині, а весняна повінь несподівано допомогла українським захисникам.

Історія квір-спільноти Харкова — це не лише хроніка боротьби за права, а й тривалий пошук безпечного місця у великому місті. Від законспірованих квартирних зустрічей минулого століття до перших відкритих маніфестацій — цей шлях ніколи не був лінійним чи простим. Харків, як один із найбільших освітніх та наукових центрів України, закономірно став колискою для громадського активізму.

Двері кав’ярні в одному з районів Харкова відчиняються ще до дев’ятої. Бариста готує першу каву, і невдовзі звук кавомашини перебиває виття сирени. Люди на мить озираються, але за хвилину повертаються до справ. Бариста лише притишує музику — і продовжує роботу. Поруч уже відчиняється пекарня, звідки тягнеться аромат свіжої випічки.

За роки існування літературний слем пройшов шлях від локальних харківських вечірок до розгалуженої мережі: слем-вечори охопили Дніпро, Львів, Київ та Кривий Ріг. Змінювалися майстри, теми та самі формати, проте незмінним залишалося одне: слем — це простір для самовираження тих, кому є що сказати світу.

Повномасштабне вторгнення докорінно змінило ритм студентського Харкова. Місто, яке десятиліттями було освітнім серцем України, сьогодні звикає до суворих реалій: лекції під звуки сирен, іспити в укриттях та безпечні простори замість звичних аудиторій. Попри понівечені корпуси та зміну географії студентства, академічне життя тут не зупинилося, а трансформувалося у нову, стійку модель.

7 березня став одним із найтрагічніших днів для Харкова за останній час. Російська балістична ракета вразила житловий будинок у місті, загинули 11 людей. Протягом дня ворог продовжував атакувати область дронами — є загиблі у Вовчанській громаді та Чугуєві.

День на Харківщині пройшов під обстрілами прикордонних районів, розбором наслідків танення снігу та звітами про розбудову освітньої інфраструктури. Водночас продовжується робота над посиленням протидронового захисту регіону.

Коли вулицями Харкова лунає сирена, містяни знають: комусь терміново потрібна допомога. Ця структура працює без перерв і вихідних, виїжджаючи туди, де рахунок йде на хвилини — на місця ДТП, до пацієнтів із інсультами чи травмами. Саме з цих екіпажів починається порятунок, ще до госпіталізації.

Повернувшись із передової, багато харківських ветеранів свідомо обирають залишитися вдома. Попри постійні ризики, канонаду обстрілів та життя під звуки сирен, які стали невіддільною частиною буднів, вони не покидають Харків. Для когось це рішення продиктоване близькістю родини, для когось — роботою, а для когось — глибоким відчуттям відповідальності за місто, де війна стала щоденною реальністю.

Контррозвідка Служби безпеки зірвала ще одну спробу рф «інтегрувати» свого агента до Збройних Сил України. За результатом дій на випередження затримано психологиню-фрилансерку, яка на замовлення фсб намагалася влаштуватися до районного ТЦК на Харківщині.

Мало хто знає, що історія українського хіп-хопу зародилася не в столичних клубах, а на суворих вулицях Харкова. Саме тут відбулася перша публічна поява реп-гурту, який зробив місто помітним на музичній мапі країни та відкрив шлях для цілої культури. Цей рух не був простим копіюванням західних трендів; він став способом відшукати власну ідентичність у пострадянському просторі. Мультикультурність та активна студентська сцена зробили Харків відкритим до глобальних музичних процесів, а хіп-хоп — мовою вулиць і головним маркером цілого покоління.

27 лютого для Харківщини видався днем гострих безпекових викликів і природних загроз. СБУ оголосила підозри російським військовим за застосування хімзброї, регіон потерпає від масштабних підтоплень через танення снігу, а обстріли не припиняються.

Харків та його мешканці давно живуть у реальності, де світло перестало бути просто фоном повсякденності. Тепер це чинник, що визначає ритм усього міста – від курсування транспорту й роботи крамниць до тепла в оселях і можливості залишатися на зв’язку.

За останні роки учням Харківщини довелося докорінно змінити уявлення про навчання. Спершу пандемія COVID-19 перемістила дітей із-за звичних парт за монітори комп’ютерів, а згодом повномасштабне вторгнення поставило під загрозу саме право на освіту. Здавалося, очне навчання у прифронтовому регіоні неможливе, проте місцева влада зробила ставку на «підземну» модель. Те, що починалося як смілива ідея, швидко перетворилося на масштабну мережу безпечних освітніх просторів.

У четверту річницю повномасштабного вторгнення Харківщина знову пережила обстріли, поранення цивільних та удари по критичній інфраструктурі. Місто вшановувало загиблих захисників, а рятувальники гасили пожежу у закладі харчування.

Понеділок 23 лютого для Харкова та області минув під ворожими атаками та в напруженому ритмі. Місто зазнало ракетних і дронових ударів, на Куп’янщині під обстрілом постраждав волонтер, а енергетики ввели аварійні відключення для стабілізації системи.

У Харкові та області минула доба видалася тривожною: шестеро мешканців отримали поранення через обстріли, частково зупинено рух приміських електричок через аварію, а влада підбила підсумки року роботи системи диференційованих тривог. Крім того, місто вшанувало жертв теракту біля Палацу спорту, а на фронті продовжуються запеклі бої за Вовчанськ і Куп’янськ.

Субота видалася неспокійною для Харківщини. Вранці російський дрон вдарив по Чугуєву, пошкодивши лікарню та багатоповерхівку. У Малинівці та на Куп’янщині зафіксовано жертви серед цивільних та правоохоронців. Увечері в центрі Харкова спалахнув відомий ресторан. Водночас у місті запрацювала унікальна для України медична технологія протезування.