Війна змінила устрій життя і вплинула на всі його сфери. У перші місяці повномасштабного вторгнення харків’яни розмірковували, чи доречно святкувати весілля в такі складні часи. Але згодом стало зрозуміло: життя на паузу не поставиш. Війна навчила нас, що відкладати важливі речі на потім точно не варто.
Харків став епіцентром публічної дискусії про борги в енергетичному секторі: ЗМІ звинувачують місто у розбалансуванні ринку, міський голова Ігор Терехов називає такі закиди спрощенням складної системної проблеми.
Харків’янам і тим, хто хоч раз відвідував місто, достатньо однієї причини — щирої любові, щоб жити тут або повертатися сюди знову і знову. Якщо ж ви ніколи не були в Харкові й не знаєте, чим так приваблює місто-фронтир і чому до нього варто завітати, пропонуємо щонайменше 25 причин зробити це, не відкладаючи.
Графік руху тимчасового автобуса, який курсуватиме від ст. м. «Левада» до міського кладовища №18 в період пасхальних свят і поминальних днів, оновили.
Великдень — це не лише про традиції, а й про глибоке відчуття оновлення. Щороку ми шукаємо способи зробити це свято особливим, і кухня стає тим місцем, де народжується справжня магія. Якщо ви відчуваєте, що готові вийти за межі класичного рецепта з родзинками, цей путівник створений саме для вас.
У ніч на 3 квітня росіяни вкотре атакували цивільну інфраструктуру міста. Один із безпілотників типу «Shahed» поцілив у територію Центрального парку, спричинивши руйнування в популярній зоні відпочинку. Вибух стався безпосередньо біля посадкової платформи канатної дороги.
У Харкові сформувалася власна культура гумору — жива, впізнавана та напрочуд чесна. Місцеві жарти не намагаються сподобатися всім: вони прямі, іноді різкі, з тонкою іронією та тим самим «харківським сарказмом», який відчувається з перших слів. У цьому місті сміх — не просто розвага, а спосіб говорити про реальність.
Індустріальний районний суд Харкова 20 березня не визнав шлюбні відносини між військовослужбовцем 2-го корпусу НГУ «Хартія» Дмитром Лясковецьким та його партнером Євгенієм Донцем.
У Харкові є місця, що живуть довше за нас і за наше покоління. Це легендарні кафе, які стали мовчазними свідками міської історії. Вони пам’ятають усе: розпад СРСР, економічні кризи, вимушені паузи пандемії. Десятиліттями ці стіни приймали гостей і спостерігали, як харків’яни зростають, закохуються, мріють і врешті стають розсудливими дорослими.
Сучасна мережа харківських університетів історично зросла на фундаменті Харківського університету відомого сьогодні, як ХНУ імені В. Н. Каразіна. Саме в цьому виші, заснованому у 1804 році, розпочалася підготовка фахівців найрізноманітніших галузей, серед яких були й фармацевти. Фахова освіта дала потужний поштовх розвитку аптекарської справи, а за два століття перетворила місто на справжню фармацевтичну столицю України.
Історія квір-спільноти Харкова — це не лише хроніка боротьби за права, а й тривалий пошук безпечного місця у великому місті. Від законспірованих квартирних зустрічей минулого століття до перших відкритих маніфестацій — цей шлях ніколи не був лінійним чи простим. Харків, як один із найбільших освітніх та наукових центрів України, закономірно став колискою для громадського активізму.
Земля Харківщини зберігає значно більше таємниць, ніж ми можемо собі уявити. Реліквії, поглинуті століттями, часом виринають на світ там, де їх найменше чекають, докорінно змінюючи наше уявлення про минуле. Жага до пошуку прихованих цінностей завжди жила в серцях людей, і наш край не став винятком.
Генеральний прокурор України Руслан Кравченко повідомив про підозру 13 окупантам з так званих «лнр» та «днр» у державній зраді та порушенні законів війни. 11 військових, депутата «лнр» і голову «союзу кінематографістів» «днр» підозрюють у грабунках, катуванні цивільних та документуванні військових злочинів під час окупації Ізюма в 2022 році.
Індустріальний суд Харкова розглядає заяву військовослужбовця 17 бригади Національної гвардії Дмитра Лясковецького про встановлення факту шлюбних відносин із його партнером Євгенієм Донцем. Рішення суд має винести 20 березня.
Історія парної — це давня розповідь про людське прагнення до чистоти та відновлення. У минулому ці заклади залишалися місцями, де дбали не лише про тіло, а й про дух. Поки у багатьох народів панував страх, ніби гаряча вода є оселею злих духів, для слов’ян вона завжди була джерелом здоров’я та бадьорості.
Ми звикли сприймати звичайний кошик як суто побутову річ, проте за його переплетінням ховається історія цілого народу та його творчої енергії. Харківщина — це не лише індустріальні гіганти та великі міста, а й унікальні народні промисли, що колись славилися на всю країну.
Якщо у світі ще десь і панує стабільність, то хіба що у щорічному виході на українські екрани легендарного кулінарного шоу. Вже 15 років харизматичний колумбієць Ектор Хіменес-Браво відправляє талановитих кухарів «на балькон».
Якщо розпитати містян про їхні гастрономічні вподобання, навряд чи вдасться почути однакові відповіді. Харків завжди був мультикультурним вузлом, що позначилося і на смаках мешканців регіону. Втім, є страви, які мають для нас особливе значення. Їх готують на свята, про них сумують за кордоном, а рецепти дбайливо передають дітям. Що ж це за кулінарні символи та чому вони стали знаковими для Слобожанщини?
Коли вулицями Харкова лунає сирена, містяни знають: комусь терміново потрібна допомога. Ця структура працює без перерв і вихідних, виїжджаючи туди, де рахунок йде на хвилини — на місця ДТП, до пацієнтів із інсультами чи травмами. Саме з цих екіпажів починається порятунок, ще до госпіталізації.
З прифронтового села Новоосинове на Харківщині евакуювали жінку та двох дітей після атаки російським КАБом. Батько загинув, мати отримала перелом хребта, 13-річна донька — опіки та ймовірну втрату зору.
Є міста, що закарбовують свою пам’ять у камені, а є ті, чия історія вплетена в ремесло. Слобожанщина XVII–XIX століть сповнювалася гулом майстерень: тут кували залізо, ткали полотно, різьбили дерево. Кожен промисел залишав слід не лише в побуті, а й у топоніміці — назвах вулиць та площ. Харків зростав разом із майстрами, чиї руки формували характер міста так само, як і його архітектурне обличчя.
Минулої доби російські окупанти завдавали ударів по Харкову та населеним пунктам Богодухівського, Куп’янського, Ізюмського, Чугуївського та Харківського районів.
Новости компаний
Насморк и воспаление пазух — одни из самых распространенных симптомов простудных заболеваний и респираторных инфекций. Они сопровождаются заложенностью носа, ощущением давления в области лица, головной болью и общей слабостью. В таких случаях фитопрепараты могут стать…
Нацбанк України ввів в обіг три нові обігові пам’ятні монети номіналом 10 гривень серії «Ми сильні. Ми разом», присвячені прифронтовим регіонам — Харківській, Запорізькій та Херсонській областям. Презентація відбулася 24 лютого на острові Хортиця у Запоріжжі.
Попри війну, Харків продовжує жити й триматися за своє право на майбутнє. Тут пам’ять про втрати серед містян народжується не у гучних монументах, а у тихих міських просторах, де можна просто зупинитися, згадати рідних або на кілька хвилин відчути тепло людської присутності. Харків шукає спосіб говорити про біль без крику, без примусу скорботи, але з великою повагою до кожного життя. Мабуть, саме тому нові ідеї меморіалізації виглядають як обережний початок розмови про життя після війни.
Президент України Володимир Зеленський нагородив 19 жителів Харківщини орденами, медалями та почесними званнями. Серед удостоєних — учасники гурту “Курган & Agregat”, художній керівник Харківського оперного театру, енергетики та медики. Укази опубліковані 24 лютого 2026 року.
Коли ми говоримо про силу, то часто уявляємо молодь із величезними м’язами та кремезною статурою, але це не завжди так. Іноді сила вимірюється в характері, досвіді, вірі й навіть прожитих роках. Саме така історія сталася нещодавно з нашим земляком — 79-річним викладачем Національного технічного університету «ХПІ» Юрієм Костянтиновичем Васильєвим. До своїх шести спортивних світових рекордів він додав ще один. І це — яскравий доказ того, що воля, дисципліна та любов до життя можуть зруйнувати будь-які вікові стереотипи.
На Харківщині 37-річна жінка напала на поліцейського металевим предметом під час санкціонованого обшуку в Барвінкове. Її повідомили про підозру у насильстві щодо працівника правоохоронного органу, яке карається позбавленням волі до п’яти років.
6 січня в Основ’янському районі Харкова, на території ЖК «Левада», під час конфлікту чоловік ударив випадкового громадянина, після чого дістав предмет, схожий на пістолет, погрожував мешканцям та здійснив два постріли. Внаслідок стрільби ніхто не постраждав.
Після російського авіаудару на екопарк Олександра Фельдмана в передмісті Харкова 1 січня загинули птахи, поранені леви. Асоціація зоозахисних організацій України звинуватила власника в жорстокому поводженні з тваринами та нецільовому використанні коштів на евакуацію. Фельдман відповів на критику, назвавши зоозахисників «псевдо».
