Земля Харківщини зберігає значно більше таємниць, ніж ми можемо собі уявити. Реліквії, поглинуті століттями, часом виринають на світ там, де їх найменше чекають, докорінно змінюючи наше уявлення про минуле. Жага до пошуку прихованих цінностей завжди жила в серцях людей, і наш край не став винятком.
Серед безкраїх полів, густих лісів та занедбаних садиб поколіннями знаходили монети, прикраси та загадкові артефакти. Хтось натрапляв на них випадково, а хтось присвячував пошукам місяці, розшифровуючи пожовклі архівні мапи. Деякі скарби так і лишилися легендами, а інші — ставали сенсаціями на сторінках газет.
Більшість захопливих історій про знахідки дійшла до нас завдяки газетним архівам. Одна з них сколихнула Харків у січні 1889 року: ширилися чутки, ніби біля семінарії знайшли людський череп, вщент наповнений старовинними срібними монетами. Новина миттєво привернула увагу поліції та Імператорського археологічного товариства.
Проте розслідування зайшло у глухий кут: свідки мовчали, а самого предмета ніхто не бачив. Згодом вирішили, що історія була вигадкою. Але загадка лишилася: чи не вирішив щасливчик просто приховати знахідку від влади? Цей випадок яскраво демонструє, як навіть чутки здатні «оживити» історію міста.
Інший документально зафіксований випадок стався у вересні 1902 року. Селянин із Рублівки Богодухівського повіту, проїжджаючи лісовою просікою, помітив біля старого пня мідний п’ятак 1803 року. Почавши розгрібати землю, він виявив цілий склад монет — загалом 45 штук номіналом дві та п’ять копійок часів Пєтра І, Єкатєріни II та Алєксандра І
Загальна вага скарбу перевищила 5,5 фунтів (понад 2 кг). Хоча цінності залишилися у першовідкривача, про подію офіційно повідомили Харківський археологічний комітет.
Журнал «Книжний вісник» за 1903 рік зберіг звіт про несподівану знахідку в самому серці Харкова. Під час ремонту дзвіниці собору робітники натрапили на скриньку з написом «Таємний». Всередині виявилися унікальні документи, книги та рукописи початку XVIII століття. Ці папери відкрили дослідникам безцінні деталі тогочасного повсякденного та церковного життя.
Наступного року щастя посміхнулося мешканцю слободи Соколово Зміївського повіту. Селянин Арсеній Єрмолаєнко випадково викопав на своєму городі глиняний горщик. У ньому було 740 срібних монет: 7 великих та 733 дрібних, із зображеннями голів та хрестів. Артефакти охоплювали період від правління Пєтра І до Алєксандра І. Хоча представники археологічного комітету детально вивчили знахідку, вона залишилася у власності Єрмолаєнка.
Читайте також: Козацький стрит-фуд на БлагБазі: як з’явився «Благовіщенський Курінь»
Земля часто відкривала свої секрети найменшим. У 1908 році в слободі Ольшани після сильної зливи троє хлопчаків — Корній Рибалка та брати Осип і Дмитро Денисенки — гралися в потічку. Вони помітили невеликий глечик, який розсипався від першого дотику. Діти, сприйнявши старовинне срібло за іграшки, розпихали монети по кишенях і навіть почали роздавати їх перехожим. Згодом батьки передали владі 635 монет.
Після експертизи в Санкт-Петербурзі з’ясувалося, що це польські, прусські та шведські гроші XVII століття. Через поганий стан та низьку нумізматичну цінність скарб повернули родинам хлопчиків.
У 1910 році в селі Городньому під час закладання фундаменту хлопець знайшов під гнилим дубовим пнем 10 тригранних зливків срібла завдовжки близько 13 см (три вершки). Ця знахідка часів Полтавської битви підтвердила: Харківщина була ареною великих історичних подій. Аналогічне срібло згодом знаходили й у курганах поблизу Рублівки.
Найсенсаційніша знахідка трапилася навесні 1911 року. Приватний повірений Пастухов під час земляних робіт на глибині близько 10 метрів (5 сажнів) виявив прикрасу із золота та платини. Експерти були шоковані: це виявився амулет фараона V династії Стародавнього Єгипту.
Вік артефакту перевищував 6000 років. За своєю значущістю його порівнювали з експонатами Лувру. На одній стороні було викарбувано фараона під сонцем і місяцем у супроводі богині Ісіди та священних кішок, на іншій — піраміди та Сфінкс.
Як ця річ опинилася на Харківщині — таємниця, над якою вчені б’ються й досі. Оригінал передали до банку, а в редакції газет потрапили світлини цієї дивовижної речі.
Влітку 1912 року під час прокладання каналізації в Харкові робітники натрапили на величезний цвинтар початку XIX століття. Крім ікон та хрестів, там знайшли унікальні скам’янілості: відбитки листя та тварин прадавніх геологічних епох. Ці знахідки передали до міського музею.
Не менше легенд пов’язано з районом Нікітінського провулка та вулиці Руставелі. У товстих стінах старих купецьких будинків на початку 2000-х років почали знаходити приховані ніші. Щоправда, не завжди там було золото.
Один із господарів знайшов у стіні сараю купецький запас на «чорний день»: крупи в металевих банках, вугілля, мило та сіль — свідчення тривожних часів минулого століття.
У серпні 2013 року археологи під керівництвом Володимира Колоди виявили в городищі Мохнач скарб IX століття — понад 150 предметів. Цінності сховали у зерновій коморі, ймовірно, рятуючи від пожежі чи грабіжників.
Серед артефактів були дзеркала, намиста з кришталю та сердоліку, срібна вухочистка та амулети-обереги (фігурки качечок і богині-покровительки тварин). Поруч знайшли розбитий святковий посуд для вина — гідрію та амфори.
Читайте також: Лазня на Харківщині: історія тепла від давнини до сьогодення
Якщо сьогодні ви випадково знайдете скарб, варто пам’ятати про Статтю 343 Цивільного кодексу України.
Кому належить? Скарб (зариті або приховані цінності, власник яких невідомий) стає власністю особи, яка його знайшла, АБО власника земельної ділянки/будинку (зазвичай 50/50), якщо тільки він не має особливої історичної цінності.
Культурна спадщина: Якщо знахідка має історичну, художню чи археологічну цінність, вона за законом належить державі.
Винагорода: Той, хто знайшов такий державний скарб, має право на винагороду у розмірі до 25% від його вартості. Але це діє лише за умови, що ви одразу повідомили поліцію чи органи культури.
Важливо: «Чорна археологія» (навмисні розкопки без дозволу) є незаконною і тягне за собою адміністративну та кримінальну відповідальність.
Дана Олєйнікова
Не забудьте підписатися на 
в Телеграмі 
, щоб мати можливість читати нові пости!
Комментирование закрыто.