25 червня близько 00:40 росіяни атакували місто Богодухів безпілотником, попередньо типу «Герань-2».
Йдеться про договір щодо капітального ремонту фасаду будівлі клініки ДУ «Інститут проблем ендокринної патології ім. В. Я. Данилевського Національної академії медичних наук України».
23 червня близько 04:45 російський БпЛА, попередньо типу «Молнія», влучив у Київському районі Харкова. Пошкоджено скління житлових будинків та автомобілі. Постраждалих немає.
22 червня в Індустріальному районі Харкова на території приватного домоволодіння виявлено FPV-дрон з бойовою частиною. Інформація про постраждалих та пошкодження не надходила.
Вночі 22 червня російський FPV-дрон влучив у багатоповерховий житловий будинок у Шевченківському районі Харкова. Пошкоджено скління квартир.
15 червня близько 18:05 БпЛА (попередньо типу «Герань-2») влучив по території зоопарку у Харкові.
Росіяни з початку доби 10 червня спрямував на Харків 22 дрони-камікадзе типу «Шахед».
20 травня росіяни здійснили атаку по Чугуївському району Харківської області двома дронами типу «Герань-2». Окупанти пошкодили будівлю з поштовим відділенням у Чугуєві та автозаправну станцію в селі Кам’яна Яруга, де виникла пожежа.
10 травня близько 17:50 росіяни атакували FPV-дроном село Хатнє Куп’янського району. Внаслідок влучання поранення отримала 53-річна жінка. Потерпілу госпіталізовано до лікарні.
У 2026 році карта Харкова промовляє іменами героїв: топоніми міста увіковічнюють пам’ять понад 35 полеглих захисників та захисниць. Серед них — затишний сквер навпроти будинку №5 на вулиці Конторській. До червня 2023 року це місце не мало назви, аж поки за ініціативою міської ради йому не присвоїли ім’я Владислави Черних.
Росіяни вранці 25 квітня завдали ударів по різних районах Харкова.
Повномасштабне вторгнення змінило всі сфери життя харків’ян. Наше місто перетворилося на простір контрастів, де руйнування від обстрілів сусідять із сяйвом декоративних інсталяцій. Поки одні райони ледь встигають оговтатися від чергових вибухів, в інших з’являються прикраси та підсвітка, що нагадують про мирні часи.
Якщо скласти перелік локацій, за якими впізнають Харків, він буде глибоко особистим і навіть дискусійним. Одні містяни оберуть монументальний Держпром як символ незламності, інші — елегантний Дзеркальний струмінь, хтось згадає пам’ятник Шевченку, до якого звикли за десятиліття. Але є ще одна споруда, яка не завжди очолює туристичні гайди, проте міцно закарбувалася в пам’яті харків’ян — кіноконцертний зал «Україна», що затишно розташувався серед алей саду імені Шевченка.
У Харкові є архітектура, що працює за власними правилами. Ці будівлі виглядають так, ніби вони належать іншій епосі, де панував не декор, а чиста логіка. У них немає зайвого лоску чи підлесливого бажання сподобатися перехожому — лише функція та застигла ідея.
14 квітня близько 06:20 росіяни здійснили атаку безпілотним літальним апаратом, попередньо типу «Молнія», по Шевченківському району Харкова.
4 квітня у Харкові вшанували пам’ять співробітників ДСНС, які два роки тому загинули під час виконання службових обов’язків після повторного російського обстрілу. У заході взяли участь представники міської та обласної влади, керівництво ДСНС, родини загиблих та мешканці міста.
26 березня орієнтовно о 07:50 по Слобідському району Харкова було завдано удару ворожим безпілотником. Влучання зафіксовано поблизу багатоповерхівки та ресторану.
У Харкові є місця, що живуть довше за нас і за наше покоління. Це легендарні кафе, які стали мовчазними свідками міської історії. Вони пам’ятають усе: розпад СРСР, економічні кризи, вимушені паузи пандемії. Десятиліттями ці стіни приймали гостей і спостерігали, як харків’яни зростають, закохуються, мріють і врешті стають розсудливими дорослими.
Зранку 16 березня росіяни здійснили атаку безпілотниками по Харкову.
Попри війну, Харків продовжує жити й триматися за своє право на майбутнє. Тут пам’ять про втрати серед містян народжується не у гучних монументах, а у тихих міських просторах, де можна просто зупинитися, згадати рідних або на кілька хвилин відчути тепло людської присутності. Харків шукає спосіб говорити про біль без крику, без примусу скорботи, але з великою повагою до кожного життя. Мабуть, саме тому нові ідеї меморіалізації виглядають як обережний початок розмови про життя після війни.
Мабуть, ви бачили в соцмережах меми про особливу любов жителів Харкова до свого міста. Когось вони дратують, комусь подобаються, а в когось викликають неабияку гордість. Ніхто не може пояснити цей топонімічний феномен, але здається, щойно в графі «місце проживання» з’являється слово «Харків», людина автоматично отримує +100 балів до опції «зв’язок із рідним містом».
Новини компаній
Облицювання керамогранітом чи натуральним каменем вимагає точного підбору матеріалів не лише за типом, а й за кількістю. Надлишок клею збільшує витрати, а нестача призводить до нерівномірного шару й ризику відшарувань. Щоб цього уникнути, варто знати,…
Департамент з благоустрою, відбудови та реконструкції у 2025 році зосередився на відновленні житлового фонду, підвищенні безпеки соціальних об’єктів і реалізації проєктів, спрямованих на довгострокове посилення міської інфраструктури.
На місці російської атаки в центрі Харкова 2 січня знайшли ще один фрагмент тіла. Кількість загиблих зросла до п’яти осіб.
Під час пошуково-рятувальної операції після російської атаки на Харків 2 січня виявили тіло дитини. За даними обласної прокуратури, загиблому хлопчику, якого звали Максим, було три роки. Він перебував під завалами багатоповерхівки разом із матір’ю.
Вдень 2 січня росіяни вдарили по п’ятиповерховому житловому будинку в Київському районі Харкова.
Головні новини
Трагічний день для Харківщини: російський терор забрав життя цивільних, які їхали за найнеобхіднішим.
11 листопада у Харкові на фасаді ліцею №128 встановили меморіальну дошку капітану Вячеславу Сіндію, який під час виконання бойового завдання постачав їжу та ліки до оточеного Маріуполя.
Головні новини
28 жовтня став знаковим для Харківщини — офіційно стартував опалювальний сезон, але регіон продовжує долати наслідки російських атак. У Лозівському районі тисячі мешканців досі без електрики, а екологи з’ясовують причини забруднення річки Мерло.
Виконавчий комітет Харківської міської ради 28 жовтня підтримав рішення про встановлення низки меморіальних дошок.
