Пам’ятники Харкова: хто, кому і чому

Харків – місто, де історія закарбована не лише в архівних документах чи фасадній ліпнині старовинних будинків, а й у бронзі, граніті та сталі. Його скульптурний ландшафт надзвичайно розмаїтий: поруч співіснують монументальні класичні шедеври світового рівня, трагічні меморіали репресій та воєн, академічні погруддя засновників науки й зворушливі, майже камерні міські скульптури.

Кожен харківський монумент має власний характер і власну історію.

Пам’ятник Тарасу Шевченку

Видатному українському поетові, художнику та мислителю Тарасу Кобзареві.

Хто створив: Скульптор Матвій Манізер та архітектор Йосип Лангбард.

Зведений у період, коли Харків мав статус столиці УРСР. Вважається світовим шедевром монументальної скульптури. Фігура Шевченка заввишки 5,5 метра піднімається на тригранному пілоні, який оточують 16 бронзових статуй – персонажі його творів (Катерина, гайдамаки, наймит) та борці за свободу різних епох.

Міський фольклор: Серед скульптур біля підніжжя замасковано справжнє колесо від трактора 1930-х років. Студенти переконують: той, хто знайде його без підказки або погладить чобіт бронзового робітника, обов’язково успішно складе будь-яку сесію.

Засновникам Харкова / Козаку Харку

Напівлегендарному засновнику міста козаку Харку (Харитону) та всім першим козакам-поселенцям, які у XVII столітті звели фортецю на злитті річок Харків і Лопань.

Хто створив: Скульптор Зураб Церетелі.

Відкритий на початку проспекту Науки з нагоди урочистого святкування 350-річчя заснування Харкова. Це велична 6-метрова бронзова кінна статуя вершника з пищальню та списом, що стоїть на 7-метровому гранітному п’єдесталі.

Пам’ятник Василю Каразіну

Видатному просвітителю, вченому, винахіднику та ініціатору заснування Харківського університету Василю Каразіну.

Хто створив: Скульптор Іван Андреолетті та видатний харківський архітектор Олексій Бекетов.

Зведений на пожертви містян та випускників до 100-річчя з дня відкриття університету. Вшановує людину, яка перетворила провінційне військове містечко на інтелектуальну столицю України.

Цікавий факт: Це справжній пам’ятник-мандрівник. За свою більш ніж столітню історію він змінював локацію щонайменше чотири рази через містобудівні перебудови та ідеологічні коливання, поки у 2004 році остаточно не постав біля центрального входу до Головного корпусу ХНУ на майдані Свободи.

Читайте також: Між війною і навчанням: університетський Харків у нових реаліях

Монумент Незалежності «Летюча Україна»

Незалежності України, волелюбності та суверенітету української нації.

Хто створив: Харківські скульптори Олександр Рідний та Ганна Іванова.

Відкритий на майдані Конституції до 21-ї річниці Незалежності України в межах реконструкції площі. Монумент заввишки 16,5 метра зображує давньогрецьку богиню перемоги Ніку у традиційному українському вбранні, яка стоїть на кулі та тримає в руках вінок.

Меморіал жертв тоталітаризму

Понад 4 300 польським офіцерам з табору в Старобільську (розстріляним у харківських катівнях НКВС у 1940 році), а також тисячам репресованих громадян різних національностей.

Хто створив: Скульптор Збігнєв Вільк за участю українських та польських архітекторів.

Зведений у Лісопарку (П’ятихатки) на місці таємних масових поховань НКВС. Це перший військовий цвинтар, збудований за рішенням урядів України та Польщі, де встановлено символічний дзвін пам’яті й таблиці з іменами кожного ідентифікованого загиблого.

Монумент Захисникам України

Воїнам, добровольцям та медикам, які встали на захист суверенітету й територіальної цілісності України від російської агресії.

Хто створив: Архітектор Дмитро Калюжний за участю ветеранських організацій.

Розташований на майдані Захисників України. Центральним елементом є куб із монолітної бронзи, що символізує міцність держави, а навколо нього напівколом встановлено 14 металевих стел із викарбуваними рядками з поеми Тараса Шевченка «Кавказ» та іменами полеглих земляків.

Пам’ятник дітям, які загинули внаслідок збройної агресії рф

Маленьким українцям, чиє життя було жорстоко обірване під час повномасштабного російського вторгнення.

Хто створив: Скульптор Михайло Ятченко.

Відкритий у червні 2023 року біля Харківського обласного палацу дитячої та юнацької творчості. Скульптура зображує хлопчика та дівчинку у вигляді янголів із обпаленими й розірваними крилами, які піднімаються в небо над стилізованим вибухом і уламками ракет.

Пам’ятник репресованим кобзарям, бандуристам, лірникам

Українським народним співцям, яких радянський тоталітарний режим системно переслідував та знищував у 1930-х роках (зокрема під час так званого Розстріляного з’їзду кобзарів під Харковом).

Хто створив: Скульптори Валерій Бондар, Василь Семенюк та архітектор Олекса Мороз.

Встановлений у саду імені Т. Г. Шевченка біля ХНАТОБу. Скульптура у вигляді зламаного кобзарського інструмента на гранітному камені символізує трагедію знищення цілого пласту духовної спадщини українського народу.

Пам’ятник Жертвам Чорнобильської катастрофи

Ліквідаторам аварії на Чорнобильській АЕС та всім постраждалим від техногенної катастрофи 1986 року.

Хто створив: Скульптор Сергій Ястребов.

Розташований у Молодіжному парку. У центрі конструкції розміщено символічну фігуру людини у сфері, яку пронизує іонізуюче випромінювання.

Пам’ятник Нобелівським лауреатам

Трьом видатним ученим, чиє життя та наукова діяльність були тісно пов’язані з Харковом та його університетом – біологу Іллі Мечникову, фізику Леву Ландау та економісту Саймону Кузнецю.

Хто створив: Скульптори Ганна Іванова та Олександр Рідний.

Скульптурна група з трьох бронзових погрудь встановлена на єдиному гранітному п’єдесталі біля головного входу до ХНУ імені В. Н. Каразіна. Монумент нагадує про унікальний статус Харкова як єдиного міста в Україні, де навчалися чи працювали одразу троє лауреатів Нобелівської премії.

Читайте також: Харківський прорив 1932-го: як українські фізики наздогнали Нобелівських лауреатів

Пам’ятники Дмитру Багалію та Олександру Ляпунову

Видатному українському історику, академіку, ректору та міському голові Дмитру Багалію (автору фундаментальної «Історії міста Харкова») та всесвітньо відомому математику й механіку Олександру Ляпунову.

Хто створив: Скульптори Олександр Рідний та Ганна Іванова.

Парні пам’ятники встановлені симетрично біля входу до Північного корпусу Каразінського університету на майдані Свободи. Вони символізують непорушну єдність гуманітарних та точних наук, які сформували харківську наукову школу.

Пам’ятник Петру Гулаку-Артемовському

Видатному українському письменнику, байкарю, перекладачу та ректору Харківського університету у 1841–1849 роках.

Хто створив: Скульптори Олександр Рідний та Василь Семенюк.

Відкритий у День студента в саду імені Т. Г. Шевченка. Гулак-Артемовський зображений у вбранні XIX століття з тростиною та капелюхом, спертим на крісло, поряд із яким лежать книжки з фрагментами його славетної байки «Пан і собака».

Пам’ятник Миколі Гоголю

Видатному письменнику, майстру сатири та містики Миколі Гоголю.

Хто створив: Скульптор Борис Едуардс.

Один із найстаріших пам’ятників Харкова. Бронзове погруддя було встановлене на кошти, зібрані міською громадою та інтелігенцією до 100-річчя від дня народження письменника.

Пам’ятник Михайлу Коцюбинському

Видатному українському письменнику, імпресіоністу та громадському діячу Михайлу Коцюбинському.

Хто створив: Скульптор Микола Рябінін та архітектор Олексій Маяк.

Встановлений у затишному сквері на вулиці Григорія Сковороди (колишній Пушкінській) до 50-річчя з дня смерті письменника як шана його вагомому внеску в українську літературу.

Пам’ятник Івану Сірку

Легендарному кошовому отаману Запорозької Січі, який не програв жодної битви й був тісно пов’язаний із заселенням Слобожанщини.

Хто створив: Скульптор Олександр Рідний.

Встановлений на Бурсацькому узвозі, поруч зі станцією метро «Історичний музей». Бронзова фігура отамана заввишки кілька метрів тримає прапор та стоїть біля старовинної гармати на стилізованому фортечному валу.

Пам’ятник Петру Сагайдачному

Гетьману Війська Запорозького, видатному полководцю та меценату освіти Петру Конашевичу-Сагайдачному.

Хто створив: Скульптор Володимир Луцак.

Встановлений у сквері на Харківській набережній. Цей монумент має унікальну долю: у 2008 році його відкрили в Севастополі, але після російської анексії Криму у 2014 році окупаційна влада демонтувала пам’ятник. Завдяки ініціативі харківської громади та міської влади бронзового гетьмана вивезли з півострова й урочисто перевстановили в Харкові.

Пам’ятник Студенту біля ХНУРЕ

Збірному образу харківського студента-програміста.

Хто створив: Скульптор Роман Блажков.

Встановлений перед входом до Харківського національного університету радіоелектроніки. Бронзовий юнак у джинсах та кедах сидить на лавці з розкритим ноутбуком на колінах, а поруч лежить його рюкзак. Це улюблена фотозона молоді та символ сучасного цифровізованого міста.

Пам’ятник Закоханим

Усім закоханим Харкова.

Хто створив: Скульптор Дмитро Іванченко (переможець відкритого студентського конкурсу).

Встановлений на майдані Архітекторів. Являє собою дві надзвичайно тонкі, витягнуті бронзові фігури хлопця й дівчини, які схилилися одне до одного й утворюють арку поцілунку. Навколо пам’ятника пізніше збудували фонтан, і тепер це одне з найпопулярніших місць для побачень та весільних фотосесій.

Скрипаль на даху

Творчій інтелігенції міста – музикантам, художникам, акторам та поетам, які творять культурне обличчя Харкова.

Хто створив: Скульптор Сейфаддін Гурбанов.

Скульптура розташована на даху старовинного будинку на майдані Конституції. Музикант, який грає на скрипці, піднявшись над міською метушнею, символізує вічність мистецтва та його здатність піднімати людську душу над буденністю.

Пам’ятник тваринам, які вижили в роки окупації

Трьом шимпанзе – Гектору, Розі та Дезі, а також усім тваринам і робітникам Харківського зоопарку.

Хто створив: Скульптори та дизайнери зоопарку.

Під час Другої світової війни та нацистської окупації (1941–1943) будівлі зоопарку були майже повністю зруйновані. Проте трьом шимпанзе вдалося втекти з вольєрів та, за легендою, заховатися в напівзруйнованій будівлі Держпрому. Вони пережили люті морози та голод завдяки допомозі звичайних харків’ян і співробітників зоопарку.

Читайте також: Хто живе у Харківському зоопарку: мешканці та історія

Пам’ятники Харкова – це значно більше, ніж просто застигла в металі чи камені архітектурна естетика. Це живий часопис міста, де поруч із величною козацькою минувшиною карбовується пам’ять про академічні здобутки, а поряд із затишним міським гумором виростають монументи новітньої мужності.

Вивчаючи ці монументи, ми бачимо, як Харків безперервно змінюється, відновлюється та переосмислює свою історію. Але головне залишається незмінним: кожен із цих пам’ятників підтверджує непоборний дух міста, його глибинний зв’язок із українською культурою та шану до тих, хто творив, захищав і розвивав Харків протягом усіх століть його існування.

MyKharkov.info