ЗМІ дізналися, як планувався контрнаступ на Харківщині

При плануванні контрнаступу на півдні українські командири брали участь у військових іграх з американцями й британцями з липня, а контрнаступ на Харківщині в серпні планували за допомогою 3D-мапи – прорив українців у Харківській області шокував росіян. Про це йдеться в матеріалі «The Washington Post».

«The Washington Post» зробив реконструкцію харківської та херсонської контрнаступальних операцій на основі інтерв’ю з понад 35 особами, включаючи українських командирів, офіційних осіб у Києві та бойових підрозділах, а також високопоставлених американських та європейських військових і політичних чиновників.

В останні дні серпня командувач Сухопутних військ Збройних сил України Олександр Сирський зустрівся у великій оперативній кімнаті на сході України зі своїми головними помічниками та ключовими командирами бригад.

Перед ними лежала роздрукована на 3D-принтері карта місцевості окупованої росією частини Харківської області площею 520 квадратних футів.

Кожен командир пройшов маршрутом запланованого штурму свого підрозділу серед відтворених міст, пагорбів і річок, виконуючи свою місію й обговорюючи координацію, непередбачувані обставини та найгірші сценарії розвитку подій. Офіцери використовували лазерні указки для висвітлення проблемних місць.

«Це була кропітка робота», – сказав Сирський.

Командувач Сухопутних військ із весни розглядав Харківську область і стратегічні міста Балаклія та Ізюм як вразливі точки для росіян. Він думав, як провести наступ, просуваючись вглиб утримуваної росією території з несподіваного району на північ від цих двох міст одним швидким ударом, аби рф не змогла перегрупуватися.

Влітку Генштаб доручив командирам розробити можливі відволікаючі операції, щоб відволікти російські сили від оборони Херсона – а Сирський запропонував навпаки піти наступом на Харківщині, доки росіяни очікують наступу в Херсоні. Володимир Зеленський схвалив.

На ранніх етапах війни росія перетворила Ізюм на військовий опорний пункт і зосередила в ньому та навколишніх містах 24 батальйонні тактичні групи – близько 18 000 військовослужбовців – разом із запасами зброї та боєприпасів.

До серпня, частково завдяки детальним розвідувальним даним США, Сирський побачив, що кількість батальйонів в Ізюмі скоротилася щонайменше наполовину, оскільки росія передислокувала своїх найдосвідченіших бійців до Херсона.

За розрахунками Сирського, Україна не могла дозволити собі втрат, які були б пов’язані з лобовими атаками на населені пункти, і багато що залежало від прориву в перший день.

До серпня в українців майже закінчилися боєприпаси радянських часів, які використовувалися більшістю їхньої артилерії. Україна відвела деякі з найцінніших західних систем озброєнь якомога далі від гарячих точок на східному фронті.

За словами командирів, кожна атакуюча бригада була озброєна щонайменше вісьмома гаубицями М777. У деяких випадках гаубиці М777 прибули до таборів в ніч перед початком штурму. Також було залучено додаткові безпілотники, щоб гарантувати, що бригади можуть точно визначати цілі й використовувати менше боєприпасів.

Начальник управління ракетних військ і артилерії командування підготовки Командування Сухопутних військ Андрій Малиновський вважав, що ЗСУ може знадобитися понад 100 000 боєприпасів, – але за 5 днів вони використали близько 32 500.

Американська розвідка допомогла дозувати боєприпаси за допомогою точного наведення на ціль. Проте американці не були глибоко залучені до планування харківського наступу і дізналися про нього відносно пізно, за словами джерел WP.

Росіяни, попри спроби зберегти таємницю, врешті-решт зрозуміли, що українці щось задумали. На думку Сирського, завдяки російській бюрократії інформація «ні до кого не дійшла або її не взяли до уваги».

У Пентагоні ж припускають, що російське керівництво не до кінця усвідомлювало вразливі місця на харківському фронті або бачило наближення наступу, але не мало достатньої кількості людей, щоб його зупинити.

Українці перекинули понтонні мости, сподіваючись обдурити росіян і змусити їх очікувати прямого штурму Ізюма, а не просування вглиб території приблизно на 30 миль на північний захід.

6 вересня українці атакували одразу всі передові позиції – і скрізь був прорив. Просування було швидким, росіяни залишали позиції, тож українці зайшли до Ізюма навіть раніше, ніж планували. Наступним повернувся під контроль України Лиман.

Прорив у Харківській області шокував Москву і змусив владіміра путіна оголосити часткову мобілізацію та прискорити плани анексії Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей.

Також путін призначив генерала сєргєя суровікіна командувачем бойовими діями рф в Україні й почав отримувати більш неприкрашену картину з поля бою.

Проте українці домоглися успіхів і на Херсонщині.