У Слобідському районному суді Харкова 8 квітня обрали запобіжний захід для Руслана Галімзанова, підозрюваного в нападі з ножем на працівника ТЦК. Суд призначив йому цілодобовий домашній арешт на 60 діб.
Біль, розпач, розгубленість та тривога за майбутнє — саме з такими відчуттями стикаються внутрішньо переміщені особи (ВПО). Люди, що покидають свої будинки, роботу та звичний уклад життя, потребують всебічної допомоги. Харків’яни, які продовжують жити у рідному місті попри обстріли та інші виклики, охоче допомагають тим, хто опинився у скрутнішому становищі.
Ще кілька років тому ідея «міста під землею» видавалася сюжетом фантастичного роману. Проте у лютому 2022-го вона раптово стала частиною реальності — різкою, виснажливою і незвичною для кожного. Коли в Харкові пролунали перші вибухи, люди інстинктивно шукали порятунку внизу: у метро, підвалах, паркінгах — будь-де, що здавалося надійнішим за стіни квартир. Саме там містяни перечікували перші атаки, не усвідомлюючи, наскільки тривалим виявиться це випробування.
Батько забороняв їй учитися, тому дівчина опановувала грамоту потайки. Згодом вона прагнула викладати, але тривалий час робила це неофіційно, адже не мала формального диплома. Здобувши його, вона нарешті видихнула з полегшенням, проте невдовзі імперська влада заборонила викладання українською мовою. Але Христина Алчевська не зупинилася.
Сучасна мережа харківських університетів історично зросла на фундаменті Харківського університету відомого сьогодні, як ХНУ імені В. Н. Каразіна. Саме в цьому виші, заснованому у 1804 році, розпочалася підготовка фахівців найрізноманітніших галузей, серед яких були й фармацевти. Фахова освіта дала потужний поштовх розвитку аптекарської справи, а за два століття перетворила місто на справжню фармацевтичну столицю України.
Повномасштабне вторгнення докорінно змінило ритм студентського Харкова. Місто, яке десятиліттями було освітнім серцем України, сьогодні звикає до суворих реалій: лекції під звуки сирен, іспити в укриттях та безпечні простори замість звичних аудиторій. Попри понівечені корпуси та зміну географії студентства, академічне життя тут не зупинилося, а трансформувалося у нову, стійку модель.
9 березня у Харкові охоронець саду Шевченка під час акції до дня народження письменника сказав учасникам, що не розуміє української мови. Після прибуття поліції директор охорони публічно прочитав вірш з “Кобзаря”.
Головні новини
У Харкові сьогодні — день жалоби за жертвами ракетного удару 7 березня. Завершено пошуково-рятувальну операцію на місці влучання, продовжується ідентифікація тіл. Тим часом місто продовжує жити: відкривають нові класи в підземних школах, будують критичну інфраструктуру, а на фронті — рятують людей і стримують ворога.
Повернення до цивільного життя після фронту — шлях довгий і непростий. Для ветеранів він починається з багатьох викликів: від лікування й оформлення документів до пошуку роботи, навчання та психологічної адаптації. У цей період критично важливо мати поруч фахівців і простори, де допоможуть розібратися з новими обставинами та не залишитися наодинці з труднощами.
Якщо у світі ще десь і панує стабільність, то хіба що у щорічному виході на українські екрани легендарного кулінарного шоу. Вже 15 років харизматичний колумбієць Ектор Хіменес-Браво відправляє талановитих кухарів «на балькон».
Батьки, що прагнуть змалку давати дітям найкраще, сьогодні з особливою відповідальністю ставляться до вибору дитячого садка. Окрім традиційних факторів — репутації, досвіду вихователів та навчальної програми — на перший план вийшла безпека. Якщо раніше харків’яни могли вільно записувати малюків до державних закладів за місцем проживання, то з початком повномасштабного вторгнення росіян ситуація докорінно змінилася.
Харків та його мешканці давно живуть у реальності, де світло перестало бути просто фоном повсякденності. Тепер це чинник, що визначає ритм усього міста – від курсування транспорту й роботи крамниць до тепла в оселях і можливості залишатися на зв’язку.
Попри війну, Харків продовжує жити й триматися за своє право на майбутнє. Тут пам’ять про втрати серед містян народжується не у гучних монументах, а у тихих міських просторах, де можна просто зупинитися, згадати рідних або на кілька хвилин відчути тепло людської присутності. Харків шукає спосіб говорити про біль без крику, без примусу скорботи, але з великою повагою до кожного життя. Мабуть, саме тому нові ідеї меморіалізації виглядають як обережний початок розмови про життя після війни.
За останні роки учням Харківщини довелося докорінно змінити уявлення про навчання. Спершу пандемія COVID-19 перемістила дітей із-за звичних парт за монітори комп’ютерів, а згодом повномасштабне вторгнення поставило під загрозу саме право на освіту. Здавалося, очне навчання у прифронтовому регіоні неможливе, проте місцева влада зробила ставку на «підземну» модель. Те, що починалося як смілива ідея, швидко перетворилося на масштабну мережу безпечних освітніх просторів.
Чергова освітня локація для безпечного навчання дітей почала роботу 26 січня на ст. м. «23 Серпня». Новий освітній простір облаштували за підтримки Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) та фінансування Європейського Союзу.
Режисеру-постановнику Харківського державного академічного українського драматичного театру імені Тараса Шевченка «Березіль», заслуженому діячеві мистецтв України Олександрові Ковшуну призначено державну стипендію для видатних діячів культури і мистецтва згідно з Указом Президента України №807/2025 «Про призначення державних стипендій видатним діячам культури і мистецтва». Указ вийшов напередодні Дня працівників культури, який відзначається 9 листопада.
Харків — це місто, чия ідентичність є багатошаровою та динамічною. Його значення не обмежується жодним окремим історичним періодом, а формується сукупністю його наукових, культурних, промислових і, найголовніше, людських досягнень. Справжнє обличчя міста розкривається, коли ми…
Харків потребує швидких рішень щодо відбудови освітньої інфраструктури, адже понад 50% міських шкіл зруйновані або пошкоджені внаслідок обстрілів.
У Києві відбулася зустріч адміністрації ХНУ імені В.Н. Каразіна з американським істориком, письменником Тімоті Снайдером та Міністром освіти й науки України Оксеном Лісовим. У межах зустрічі відбулося урочисте вручення диплома Почесного доктора університету (doctor honoris causa), мантії та скульптури “Per aspera ad astra!” Тімоті Снайдеру.
Міністр освіти і науки України Оксен Лісовий під час робочої поїздки в Харківську область разом із начальником ХОВА Олегом Синєгубовим ознайомилися зі станом навчальних закладів, які були пошкоджені внаслідок російської агресії.
Протягом грудня-січня у Харкові проходив міський конкурс «Учитель року – 2023».
21 грудня начальник ХОВА Олег Синєгубов зустрівся з представниками Управління ООН з координації гуманітарних справ з нагоди відкриття їхнього офісу в Харкові.
Міжнародний форум, на якому обговорили залучення інвестицій для післявоєнного відновлення Харкова, провели 20 червня онлайн. У ньому взяли участь представники фінансових інституцій, ООН, Європейського Союзу, уряду України та міської влади Харкова, а також команда архітекторів на чолі із британцем Норманом Фостером, які розробляють новий Генеральний план міста Харкова.
На сайте Харьковского городского совета опубликовали постановление от 1.11.2021 №196 “О признании лица избранным Харьковским городским головой Харьковского района Харьковской области”.
7 ноября в Харьковскую городскую территориальную избирательную комиссию от Геннадия Кернеса поступило заявление “об отказе от депутатского мандата”. Керес избрался депутатом от политической партии “Блок Кернеса — Успешный Харьков” на местных выборах 25 октября.
MyKharkov.info представляет подборку самых популярных статей опубликованных на нашем портале в 2018 году. Здесь вы найдете уникальные материалы, которые могли пропустить или же сможете перечитать еще раз.
Рік тому Святослав Вакарчук зі сцени Палацу Спорту назвав Харків музичною столицею. Сьогодні наше місто підтверджує, що слова фронтмена гурту «Океан Ельзи» не пустий, хоча й красивий, звук. 20 та 21 червня на більше 15-ти…
