Перед початком чергового навчального року в Польщі тисячі українських родин знову постали перед вибором, який є набагато складнішим, ніж здається на перший погляд. Залишити дитину в українській онлайн-школі, тримаючись за зв’язок із домом, чи прийняти місцеві правила гри й інтегруватися в польську систему освіти? Для одних це питання принципу, для інших — безпеки, а для більшості — страху помилитися в рішенні, що визначатиме майбутнє дитини на роки вперед.
Батьки, що прагнуть змалку давати дітям найкраще, сьогодні з особливою відповідальністю ставляться до вибору дитячого садка. Окрім традиційних факторів — репутації, досвіду вихователів та навчальної програми — на перший план вийшла безпека. Якщо раніше харків’яни могли вільно записувати малюків до державних закладів за місцем проживання, то з початком повномасштабного вторгнення росіян ситуація докорінно змінилася.
Харків та його мешканці давно живуть у реальності, де світло перестало бути просто фоном повсякденності. Тепер це чинник, що визначає ритм усього міста – від курсування транспорту й роботи крамниць до тепла в оселях і можливості залишатися на зв’язку.
Попри війну, Харків продовжує жити й триматися за своє право на майбутнє. Тут пам’ять про втрати серед містян народжується не у гучних монументах, а у тихих міських просторах, де можна просто зупинитися, згадати рідних або на кілька хвилин відчути тепло людської присутності. Харків шукає спосіб говорити про біль без крику, без примусу скорботи, але з великою повагою до кожного життя. Мабуть, саме тому нові ідеї меморіалізації виглядають як обережний початок розмови про життя після війни.
Чергова освітня локація для безпечного навчання дітей почала роботу 26 січня на ст. м. «23 Серпня». Новий освітній простір облаштували за підтримки Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) та фінансування Європейського Союзу.
Головні новини
День на Харківщині відзначився черговими втратами від російської агресії, активною роботою рятувальників та підтримкою підприємництва. День приніс як трагічні новини з фронту, так і позитивні зрушення у відновленні міста.
56 громад Харківської області 16 жовтня підписали меморандуми про наміри приєднання до Асоціації прифронтових міст та громад.
Харків — це місто, чия ідентичність є багатошаровою та динамічною. Його значення не обмежується жодним окремим історичним періодом, а формується сукупністю його наукових, культурних, промислових і, найголовніше, людських досягнень. Справжнє обличчя міста розкривається, коли ми…
Харків потребує швидких рішень щодо відбудови освітньої інфраструктури, адже понад 50% міських шкіл зруйновані або пошкоджені внаслідок обстрілів.
У 2024 році Харківська область із бюджету держави отримала 389,9 мільйона гривень для забезпечення житлом захисників і захисниць України. На ці кошти військовослужбовці, а також родини загиблих або померлих учасників бойових дій, можуть придбати 161 квартиру.
Начальник Харківської ОВА Олег Синєгубов ознайомився з роботою соціальних установ, поспілкувався з їх персоналом та відвідувачами.
У Києві відбулася зустріч адміністрації ХНУ імені В.Н. Каразіна з американським істориком, письменником Тімоті Снайдером та Міністром освіти й науки України Оксеном Лісовим. У межах зустрічі відбулося урочисте вручення диплома Почесного доктора університету (doctor honoris causa), мантії та скульптури “Per aspera ad astra!” Тімоті Снайдеру.
У Лондоні відбулася презентація Фундації Олени Зеленської. Фундація займається найгострішими проблемами в Україні.
Міжнародний форум, на якому обговорили залучення інвестицій для післявоєнного відновлення Харкова, провели 20 червня онлайн. У ньому взяли участь представники фінансових інституцій, ООН, Європейського Союзу, уряду України та міської влади Харкова, а також команда архітекторів на чолі із британцем Норманом Фостером, які розробляють новий Генеральний план міста Харкова.
16 июля в 09:00 под стенами Харьковской ОГА состоится акция протеста “Руки геть від мови” против рассмотрения Верховной Радой законопроекта №2362. Согласно законопроекту, автором которого является нардеп от “Слуги народа” Максим Бужанский, в школах отменяет обязательное изучение 80% предметов на украинском языке.
Сам Андрей Матвиенко погиб в июле 1949 года возле села Лимны Львовской области. Окруженный НКВДистами был тяжело ранен и не желая попасть в плен, пустил себе пулю в висок. На месте этого боя ветераны УПА установили памятник, на открытии которого была и делегация с Харьковщины.
