Деякі лікарні залишаються лише пунктами надання допомоги, інші ж вростають у пам’ять міста. Олександрівська належить саме до останніх. Заснована у другій половині XIX століття, вона вже понад 150 років є одним із найвпливовіших медичних закладів України. Розташована в історичному центрі поблизу Південного вокзалу (на вулиці Благовіщенській), вона від заснування була відкритою для всіх — незалежно від статку чи віросповідання.
Харківська соборна мечеть — це точка на карті міста, де історія водночас руйнується й оживає. Насправді це не просто архітектурна домінанта на березі Лопані, а живий осередок щоденних молитов. Вона перетворилася на простір, де релігійна традиція переплітається із сучасним соціальним життям. Тут проводять культурні заходи, допомагають нужденним і формують нову ідентичність багатонаціонального Харкова.
На Харківщині завершили будівництво 17 підземних шкіл, які дозволять близько 20 тисячам учнів повернутися до офлайн або змішаної форми навчання. Частину закладів уже ввели в експлуатацію, де діти вже навчаються. Ще 17 шкіл планують побудувати до 1 вересня 2026 року.
Головні новини
Харків і область 3 березня пережили черговий день під тиском російських атак, затримань організаторів схем ухилення від мобілізації та обговорення інфраструктурних проблем. Нацгвардійці збили вісім ворожих безпілотників над містом, СБУ затримала агентку фсб, а комунальні підприємства накопичили мільярдні борги за електроенергію.
Перед початком чергового навчального року в Польщі тисячі українських родин знову постали перед вибором, який є набагато складнішим, ніж здається на перший погляд. Залишити дитину в українській онлайн-школі, тримаючись за зв’язок із домом, чи прийняти місцеві правила гри й інтегруватися в польську систему освіти? Для одних це питання принципу, для інших — безпеки, а для більшості — страху помилитися в рішенні, що визначатиме майбутнє дитини на роки вперед.
Росіяни вдень, 2 березня, атакував житловий дев’ятиповерховий будинок у Шевченківському районі.
Є міста, що закарбовують свою пам’ять у камені, а є ті, чия історія вплетена в ремесло. Слобожанщина XVII–XIX століть сповнювалася гулом майстерень: тут кували залізо, ткали полотно, різьбили дерево. Кожен промисел залишав слід не лише в побуті, а й у топоніміці — назвах вулиць та площ. Харків зростав разом із майстрами, чиї руки формували характер міста так само, як і його архітектурне обличчя.
Коли політики знову заговорили про обриси можливого завершення війни, для тисяч родин із Харкова за кордоном це прозвучало як особистий виклик: чи є куди повертатися? Після 24 лютого 2022 року вони залишали місто під канонаду обстрілів, кидаючи квартири з вибитими шибками, кар’єри та звичне життя. Для багатьох європейські країни стали не просто тимчасовим прихистком, а місцем, де вони заново вчилися тиші.
Головні новини
27 лютого для Харківщини видався днем гострих безпекових викликів і природних загроз. СБУ оголосила підозри російським військовим за застосування хімзброї, регіон потерпає від масштабних підтоплень через танення снігу, а обстріли не припиняються.
Батьки, що прагнуть змалку давати дітям найкраще, сьогодні з особливою відповідальністю ставляться до вибору дитячого садка. Окрім традиційних факторів — репутації, досвіду вихователів та навчальної програми — на перший план вийшла безпека. Якщо раніше харків’яни могли вільно записувати малюків до державних закладів за місцем проживання, то з початком повномасштабного вторгнення росіян ситуація докорінно змінилася.
Головні новини
Харків пережив одну з найбільших комбінованих атак за останній час — місто та область обстрілювали дві години. Вперше зафіксували застосування дрона на оптоволокні, 20 тисяч мешканців області залишилися без електрики, а бої на Куп’янському напрямку продовжуються. День запам’ятався масштабними наслідками ударів та новими викликами для оборони.
26 лютого орієнтовно з 03:40 до 05:40 росіяни здійснили масовану комбіновану атаку по Харкову. За попередніми даними, ворог застосував дві балістичні ракети типу «Іскандер-М» та БпЛА типу «Герань-2». Під ударами були Шевченківський, Салтівський, Слобідський та Київський райони міста.
Попри війну, Харків продовжує жити й триматися за своє право на майбутнє. Тут пам’ять про втрати серед містян народжується не у гучних монументах, а у тихих міських просторах, де можна просто зупинитися, згадати рідних або на кілька хвилин відчути тепло людської присутності. Харків шукає спосіб говорити про біль без крику, без примусу скорботи, але з великою повагою до кожного життя. Мабуть, саме тому нові ідеї меморіалізації виглядають як обережний початок розмови про життя після війни.
За останні роки учням Харківщини довелося докорінно змінити уявлення про навчання. Спершу пандемія COVID-19 перемістила дітей із-за звичних парт за монітори комп’ютерів, а згодом повномасштабне вторгнення поставило під загрозу саме право на освіту. Здавалося, очне навчання у прифронтовому регіоні неможливе, проте місцева влада зробила ставку на «підземну» модель. Те, що починалося як смілива ідея, швидко перетворилося на масштабну мережу безпечних освітніх просторів.
Мабуть, ви бачили в соцмережах меми про особливу любов жителів Харкова до свого міста. Когось вони дратують, комусь подобаються, а в когось викликають неабияку гордість. Ніхто не може пояснити цей топонімічний феномен, але здається, щойно в графі «місце проживання» з’являється слово «Харків», людина автоматично отримує +100 балів до опції «зв’язок із рідним містом».
Головні новини
Неспокійний день у Харкові: водії порушували правила і атакували правоохоронців, корупціонери намагалися впливати на роботу ТЦК та СП, а росіяни продовжували обстрілювати Харківщину.
11 лютого протягом дня росіяни здійснили низку ударів по населених пунктах Харківської області.
Протягом минулої доби ворожих ударів зазнали 17 населених пунктів Харківської області. Внаслідок обстрілів загинули четверо людей, троє з них – діти; постраждали 6 людей.
Головні новини
Неспокійний день для Харківщини — обстріли залишили чотирьох поранених, включаючи дітей. Водночас українські захисники продовжують звільняти територію від окупантів.
9 лютого два російських безпілотники, за попередніми даними типу «Молнія», атакували Шевченківський район. Перше влучання сталося близько 11:10 — БпЛА не здетонував. Друге влучання відбулося орієнтовно через годину — у дах СТО. Без постраждалих.
Будівництво першого в Харкові підземного закладу дошкільної освіти невдовзі розпочнеться в Холодногірському районі.
Чергова освітня локація для безпечного навчання дітей почала роботу 26 січня на ст. м. «23 Серпня». Новий освітній простір облаштували за підтримки Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) та фінансування Європейського Союзу.
Нова підземна школа почала роботу 20 січня в Холодногірському районі.
Журналісти побачили голову Харківської ОВА Олега Синєгубова з чорним пакетом у будівлі Міністерства розвитку громад. Адміністрація відмовилась розкрити вміст пакета, сказавши, що не володіє такою інформацією.
В обласній дитячій клінічній лікарні надають кваліфіковану медичну допомогу дитині, яка зазнала мінно-вибухових поранень внаслідок ворожого обстрілу. Це сталося під час катання на санчатах в одному з населених пунктів Харківщини, що не входить до переліку територій обов’язкової евакуації.
Протягом минулої доби ворожих ударів зазнали місто Харків і 11 населених пунктів Харківської області. Внаслідок обстрілів постраждали 8 людей, з них двоє – діти.
Увечері 14 грудня 2025 року в місті Лозова підозрюваний разом зі знайомим перебували у квартирі та вживали алкоголь. Останній мешкає разом із сусідом, з яким вони винаймали житло.
Головні новини
Понеділок на Харківщині минув під знаком інфраструктурних змін та дорожніх подій. У місті відкрили першу пішохідну вулицю, тоді як дорожньо-транспортні пригоди знову нагадали про безпеку на дорогах.
Головні новини
16 грудня став днем активних бойових дій на Харківщині та нових викликів для безпеки цивільних. Росіяни завдавали ударів по населених пунктах, поранивши дітей, а українські сили продовжують зачистку захопленого міста.
У Харкові відкрили Центр захисту прав дитини (Child Rights Protection Center) – п’ятий подібний осередок в Україні, створений для комплексної допомоги дітям, які постраждали від війни. Його відкриття стало можливим завдяки підтримці урядів Франції, Норвегії та Представництва Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні.
