У Харкові є архітектура, що працює за власними правилами. Ці будівлі виглядають так, ніби вони належать іншій епосі, де панував не декор, а чиста логіка. У них немає зайвого лоску чи підлесливого бажання сподобатися перехожому — лише функція та застигла ідея.
Пам’ять не потребує штучності. Справжня шана не вимірюється кількістю декору. Можливо, саме зараз варто обрати шлях, який залишає слід лише у серці, а не в екосистемі вашого краю.
Надійна оборона потребує ресурсів. Саме тому AZOV.ONE запустив новий актуальний збір на підтримку бригади «Азов».
MyKharkov.info опитали харків’ян із різних країн ЄС та з’ясували, за чим вони найбільше сумують далеко від дому. Спойлер — несподіванок не буде. Емоційний фактор залишається пріоритетним. Адже ми всі знаємо: головні речі — це не речі.
На Харківщині під час сімейної сварки 39-річна жінка завдала ножових поранень 70-річному вітчиму. Поранення виявилися несумісними з життям — чоловік помер на місці. Правоохоронці оперативно затримали підозрювану.
Підземелля Харкова та Слобожанщини роками залишаються територією напівправди. Тут пліч-о-пліч існують припущення про розгалужені таємні ходи та легенди про приховані скарби, яких ніхто ніколи не бачив. У подібних розповідях складно відокремити реальність від вигадок: надто мало перевірених фактів і надто багато народних переказів. Проте подекуди трапляються сюжети, що вперто не зникають із часового простору, знаходячи підтвердження в архівних документах чи свідченнях очевидців.
Війна змінила устрій життя і вплинула на всі його сфери. У перші місяці повномасштабного вторгнення харків’яни розмірковували, чи доречно святкувати весілля в такі складні часи. Але згодом стало зрозуміло: життя на паузу не поставиш. Війна навчила нас, що відкладати важливі речі на потім точно не варто.
Повномасштабна війна повністю переформатувала Харків – і це помітно не лише в рішеннях, пріоритетах чи публічних акцентах. Змінилася і політична мапа – склад людей, які донедавна були невід’ємною частиною міського життя. В інформаційному просторі стало менше тих, кого ще недавно було складно не помітити. Вони не оголошували про відхід і не підбивали підсумків – просто перестали бути частиною міського порядку денного.
На Харківщині поліція вилучила 8-місячного хлопчика у 20-річної матері після того, як жінка прийшла до знайомих у стані алкогольного сп’яніння та влаштувала агресивну сварку. Дитину передали до патронатної сім’ї.
Коли в країні триває війна, навіть те, що століттями здавалося незмінним, раптом починає хитатися. Віра, громада, церква — все це для багатьох українців стало не лише духовною опорою, а й питанням вибору, який вже неможливо відкласти «на потім».
Для харків’ян Великдень — це не просто дата в календарі, а точка опори. У місті, яке вже п’ятий рік живе в умовах повномасштабного протистояння, свято Воскресіння Христового набуло особливого метафоричного значення. Це символ незламності життя, яке щовесни пробивається крізь понівечений бетон та тривожні сирени. Кажуть, що на Великдень сонце грає на небі, затримуючись над горизонтом трохи довше, аби кожен встиг відчути: світло обов’язково переможе темряву.
Харків’янам і тим, хто хоч раз відвідував місто, достатньо однієї причини — щирої любові, щоб жити тут або повертатися сюди знову і знову. Якщо ж ви ніколи не були в Харкові й не знаєте, чим так приваблює місто-фронтир і чому до нього варто завітати, пропонуємо щонайменше 25 причин зробити це, не відкладаючи.
Біль, розпач, розгубленість та тривога за майбутнє — саме з такими відчуттями стикаються внутрішньо переміщені особи (ВПО). Люди, що покидають свої будинки, роботу та звичний уклад життя, потребують всебічної допомоги. Харків’яни, які продовжують жити у рідному місті попри обстріли та інші виклики, охоче допомагають тим, хто опинився у скрутнішому становищі.
З перших днів повномасштабного вторгнення Харків перетворився на стратегічний форпост України. Близькість до кордону та статус мегаполіса, що живе під постійними обстрілами, трансформували не лише міський ландшафт, а й саму структуру суспільства. Найбільш відчутних змін зазнали звичні жіночі ролі: війна змусила харків’янок вийти за межі стереотипів та опанувати професії, які раніше вважалися виключно чоловічими.
Головні новини
Четвертого квітня Харків і область знову пережили важкий день: російські удари забрали два життя, ще понад десяток людей поранено. Водночас місто поступово відновлювалося після масованих атак попередніх днів — газовики підключили сотні осель, залізниця запустила швидкісне сполучення з Києвом.
Головні новини
Харків 3 квітня пережив чергову хвилю дронових атак, яка забрала життя молодої жінки. Водночас місто продовжує відновлюватися: запрацював ліфт на Салтівці, область долучилася до програми «СвітлоДІМ», а на Харківщині вантажівка протаранила пасажирський потяг.
Зафіксовано влучання на одній із центральних вулиць Харкова, у Шевченківському районі. Внаслідок обстрілу пошкоджено скління приміщень двох медичних закладів поруч із місцем влучання, а також щонайменше 4 автомобілі.
Близько 10:55 збройні росіяни завдали удару по селищу Козача Лопань, попередньо — керованою авіабомбою. Пошкоджено приватні будинки.
У Харкові сформувалася власна культура гумору — жива, впізнавана та напрочуд чесна. Місцеві жарти не намагаються сподобатися всім: вони прямі, іноді різкі, з тонкою іронією та тим самим «харківським сарказмом», який відчувається з перших слів. У цьому місті сміх — не просто розвага, а спосіб говорити про реальність.
Харків отримає 45 мільйонів євро від Європейського банку розвитку й реконструкції: 30 млн кредитних коштів і 15 млн безповоротної грантової допомоги. Кошти спрямують на децентралізацію системи теплопостачання та розбудову енергетичної незалежності міста.
Головні новини
26 березня для Харкова і області став черговим днем під ударами російських дронів. У місті зафіксували нетипові безпілотники з парашутами, атаки забрали життя двох людей, ще 17 отримали поранення.
Харківський цирк — один із перших в Україні, проте це лише верхівка його унікальності. Історично склалося так, що Харків став чи не єдиним містом, де в різні епохи співіснували одразу три циркові арени.
Ім’я Людмили Охріменко дедалі частіше й упевненіше звучить у сучасному українському літературному просторі. Письменниця сміливо порушує складні теми: війну, гіркоту втрат, незламну силу духу та глибоку трансформацію особистості. Вона створює історії, які не просто читаються, а буквально проживаються разом із героями від першої до останньої сторінки.
Ще кілька років тому ідея «міста під землею» видавалася сюжетом фантастичного роману. Проте у лютому 2022-го вона раптово стала частиною реальності — різкою, виснажливою і незвичною для кожного. Коли в Харкові пролунали перші вибухи, люди інстинктивно шукали порятунку внизу: у метро, підвалах, паркінгах — будь-де, що здавалося надійнішим за стіни квартир. Саме там містяни перечікували перші атаки, не усвідомлюючи, наскільки тривалим виявиться це випробування.
Батько забороняв їй учитися, тому дівчина опановувала грамоту потайки. Згодом вона прагнула викладати, але тривалий час робила це неофіційно, адже не мала формального диплома. Здобувши його, вона нарешті видихнула з полегшенням, проте невдовзі імперська влада заборонила викладання українською мовою. Але Христина Алчевська не зупинилася.
Здавалося б, що спільного між звичайним харківським базаром і кримінальними легендами міста? А тим часом саме на Круглому ринку на Салтівці у 90-ті роки траплялися нічні сутички, що потрапляли до міських хронік. Вдень люди приходили сюди по картоплю, молоко чи свіже м’ясо — усе виглядало чинно й «шляхетно». Проте паралельно існував інший світ: стихійні нічні «товкучки», торгівля «з-під поли» та власні неофіційні правила.
У Харкові є місця, що живуть довше за нас і за наше покоління. Це легендарні кафе, які стали мовчазними свідками міської історії. Вони пам’ятають усе: розпад СРСР, економічні кризи, вимушені паузи пандемії. Десятиліттями ці стіни приймали гостей і спостерігали, як харків’яни зростають, закохуються, мріють і врешті стають розсудливими дорослими.
Відкриття оновленого відділення відновного лікування та реабілітації відбулося 18 березня в Міській поліклініці №18.
Харків заслужено вважається одним із провідних IT-центрів країни і впевнено трансформується у цифрове місто. Місцеві фахівці активно розробляють мобільні рішення, а жителі мегаполісу миттєво їх опановують. Такі технології не лише спрощують побут харків’ян, а й прославляють наше місто далеко за межами України.
18 грудня 2025 року суддя, керуючи авто, здійснила наїзд на двох неповнолітніх дівчат, які в цей час переходили проїзну частину дороги по нерегульованому пішохідному переходу. Діти отримали важкі травми. Слідство у справі вже завершено: керівник Харківської обласної прокуратури Юрій Папуша особисто затвердив обвинувальний акт стосовно водійки. Судді інкриміновано порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло тяжкі тілесні ушкодження потерпілим (ч. 2 ст. 286 КК України).
