Недбалість головної спеціалістки одного з відділів профільного Управління Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради, яка виконувала обов’язки інженера з технічного нагляду, призвела до надлишкового перерахування бюджетних коштів за неіснуючий асфальт.
Контррозвідка Служби безпеки запобігла новій серії терактів у Харкові. За результатами дій на випередження в обласному центрі затримано агента фсб, який готував серію підривів у прифронтовому місті.
41-річний водій Mazda CX-7, якого госпіталізували після аварії на вулиці Широнінців у Змієві 24 травня, помер у лікарні. Слідчі встановили, що в момент інциденту він був на підпитку.
Від початку повномасштабної війни Харків майже щодня опиняється під ударами ракет, авіабомб і безпілотників. Повітряні тривоги, вибиті вікна та звуки вибухів давно стали для містян частиною буденності.
У 2024 році харків’янин Леонід Станіславський відсвяткував свій 100-річний ювілей. Він не лише досяг поважного віку, а й залишається неймовірно активним і позитивним. Понад те, Станіславський продовжує грати в теніс, бере участь у міжнародних змаганнях, увійшов до світової Книги рекордів Гіннесса та став найкращим тенісистом у віковій категорії «90+», яку створили саме за його ініціативи.
Рух транспорту у пров. Соляниківському, на ділянці від пров. Лопатинського до пров. Подільського, буде заборонений з 10:00 до 12:00 12 травня.
Їх їли царі та мандрівники, дворяни та актори, цю страву любили в кожній родині. Так, йдеться саме про пельмені. Їх подавали з бульйоном, оцтом чи сметаною, щедро приправляли перцем, а на царський стіл — навіть у шампанському. І щоразу вони дарували новий смак. У світі, де змінювалися імперії, політичні системи й назви держав, ця страва залишалася незмінною.
Рух транспорту на вул. Ковтуна, на ділянці від вул. Тепловозної до вул. Енергетичної, буде заборонений з 8:00 5 травня до 20:00 5 червня.
Рух транспорту у пров. Мозаїчному, на ділянці від пров. Челебіївського до пров. Вольового, заборонений до 30 травня.
Рух транспорту на вул. Гіршмана, на ділянці від вул. Алчевських до вул. Григорія Сковороди, буде заборонений з 8:00 до 15:00 25 квітня.
Рух транспорту в Зерновому 2-му проїзді, на ділянці від вул. Зернової до вул. Сергія Тимошенка, заборонений до 20:00 1 серпня.
Рух транспорту у пров Вірменському, на ділянці від Харківської набережної до пров. Короленка, буде заборонений з 8:00 17 квітня до 20:00 25 квітня.
MyKharkov.info опитали харків’ян із різних країн ЄС та з’ясували, за чим вони найбільше сумують далеко від дому. Спойлер — несподіванок не буде. Емоційний фактор залишається пріоритетним. Адже ми всі знаємо: головні речі — це не речі.
Для харків’ян Великдень — це не просто дата в календарі, а точка опори. У місті, яке вже п’ятий рік живе в умовах повномасштабного протистояння, свято Воскресіння Христового набуло особливого метафоричного значення. Це символ незламності життя, яке щовесни пробивається крізь понівечений бетон та тривожні сирени. Кажуть, що на Великдень сонце грає на небі, затримуючись над горизонтом трохи довше, аби кожен встиг відчути: світло обов’язково переможе темряву.
Харків’янам і тим, хто хоч раз відвідував місто, достатньо однієї причини — щирої любові, щоб жити тут або повертатися сюди знову і знову. Якщо ж ви ніколи не були в Харкові й не знаєте, чим так приваблює місто-фронтир і чому до нього варто завітати, пропонуємо щонайменше 25 причин зробити це, не відкладаючи.
Здавалося б, що спільного між звичайним харківським базаром і кримінальними легендами міста? А тим часом саме на Круглому ринку на Салтівці у 90-ті роки траплялися нічні сутички, що потрапляли до міських хронік. Вдень люди приходили сюди по картоплю, молоко чи свіже м’ясо — усе виглядало чинно й «шляхетно». Проте паралельно існував інший світ: стихійні нічні «товкучки», торгівля «з-під поли» та власні неофіційні правила.
Українська клубна сцена не зникла навіть тоді, коли у лютому 2022 року країна прокинулася від вибухів і сирен. У містах, мешканці яких навчилися жити між тривогами та новинами з фронту, клуби та культурні осередки стали чимось набагато більшим, ніж просто локаціями для вечірок. У Харкові одним із таких символів став Some People — центр нової культури, що з’явився вже під час повномасштабної війни.
Головні новини
12 березня для Харкова став днем випробувань. Місто пережило чергові удари по енергетичній інфраструктурі. Водночас у місті розпочався весняний ремонт доріг, а на передовій продовжуються бої.
Рух транспорту на вул. Печенізькій, біля будинку №13, заборонений до 10 квітня.
Якщо розпитати містян про їхні гастрономічні вподобання, навряд чи вдасться почути однакові відповіді. Харків завжди був мультикультурним вузлом, що позначилося і на смаках мешканців регіону. Втім, є страви, які мають для нас особливе значення. Їх готують на свята, про них сумують за кордоном, а рецепти дбайливо передають дітям. Що ж це за кулінарні символи та чому вони стали знаковими для Слобожанщини?
Коли вулицями Харкова лунає сирена, містяни знають: комусь терміново потрібна допомога. Ця структура працює без перерв і вихідних, виїжджаючи туди, де рахунок йде на хвилини — на місця ДТП, до пацієнтів із інсультами чи травмами. Саме з цих екіпажів починається порятунок, ще до госпіталізації.
Перед початком чергового навчального року в Польщі тисячі українських родин знову постали перед вибором, який є набагато складнішим, ніж здається на перший погляд. Залишити дитину в українській онлайн-школі, тримаючись за зв’язок із домом, чи прийняти місцеві правила гри й інтегруватися в польську систему освіти? Для одних це питання принципу, для інших — безпеки, а для більшості — страху помилитися в рішенні, що визначатиме майбутнє дитини на роки вперед.
Є міста, що закарбовують свою пам’ять у камені, а є ті, чия історія вплетена в ремесло. Слобожанщина XVII–XIX століть сповнювалася гулом майстерень: тут кували залізо, ткали полотно, різьбили дерево. Кожен промисел залишав слід не лише в побуті, а й у топоніміці — назвах вулиць та площ. Харків зростав разом із майстрами, чиї руки формували характер міста так само, як і його архітектурне обличчя.
Мало хто знає, що історія українського хіп-хопу зародилася не в столичних клубах, а на суворих вулицях Харкова. Саме тут відбулася перша публічна поява реп-гурту, який зробив місто помітним на музичній мапі країни та відкрив шлях для цілої культури. Цей рух не був простим копіюванням західних трендів; він став способом відшукати власну ідентичність у пострадянському просторі. Мультикультурність та активна студентська сцена зробили Харків відкритим до глобальних музичних процесів, а хіп-хоп — мовою вулиць і головним маркером цілого покоління.
На території Київського району виявлено випадок сказу в червоної лисиці.
Головні новини
День у Харкові запам’ятався трагічними подіями та змінами в організації руху. Харківщина знову зіткнулася з наслідками російської агресії та проблемами на дорогах.
Рух транспорту на вул. Шолом-Алейхема, на ділянці від вул. Наумівської до вул. Богуславської, заборонений до 30 квітня.
Рух транспорту на вул. Олеся Гончара, на ділянці від вул. Сумської до вул. Мироносицької, заборонений до 30 травня.
Росіян завдали двох ракетних ударів по центральній частині Харкова.
Різдвяний парад трамваїв відбувся 25 грудня на центральних вулицях Харкова. Новорічними гірляндами прикрасили 18 одиниць транспорту, які були передані Харкову чеськими містами-партнерами Прагою, Брно та Пльзенем.
