Новости по запросу "торг"

День на Харківщині позначився посиленням евакуації в прифронтовій зоні, резонансним вбивством у передмісті та розкриттям масштабного наркобізнесу під прикриттям правоохоронця. Також область готується до літнього сезону на водоймах і продовжує захищатися від російських дронів.

Підземелля Харкова та Слобожанщини роками залишаються територією напівправди. Тут пліч-о-пліч існують припущення про розгалужені таємні ходи та легенди про приховані скарби, яких ніхто ніколи не бачив. У подібних розповідях складно відокремити реальність від вигадок: надто мало перевірених фактів і надто багато народних переказів. Проте подекуди трапляються сюжети, що вперто не зникають із часового простору, знаходячи підтвердження в архівних документах чи свідченнях очевидців.

Війна змінила устрій життя і вплинула на всі його сфери. У перші місяці повномасштабного вторгнення харків’яни розмірковували, чи доречно святкувати весілля в такі складні часи. Але згодом стало зрозуміло: життя на паузу не поставиш. Війна навчила нас, що відкладати важливі речі на потім точно не варто.

Повномасштабна війна повністю переформатувала Харків – і це помітно не лише в рішеннях, пріоритетах чи публічних акцентах. Змінилася і політична мапа – склад людей, які донедавна були невід’ємною частиною міського життя. В інформаційному просторі стало менше тих, кого ще недавно було складно не помітити. Вони не оголошували про відхід і не підбивали підсумків – просто перестали бути частиною міського порядку денного.

День у Харкові запам’ятався будівництвом першого в Україні підземного дитсадка, поверненням дев’яти жителів області з полону та гучною заявою уряду про борги міста за комуналку.

Коли в країні триває війна, навіть те, що століттями здавалося незмінним, раптом починає хитатися. Віра, громада, церква — все це для багатьох українців стало не лише духовною опорою, а й питанням вибору, який вже неможливо відкласти «на потім».

Начальник Куп’янської міської військової адміністрації Андрій Беседін отримав відзнаку “Місто-герой України”.

Для харків’ян Великдень — це не просто дата в календарі, а точка опори. У місті, яке вже п’ятий рік живе в умовах повномасштабного протистояння, свято Воскресіння Христового набуло особливого метафоричного значення. Це символ незламності життя, яке щовесни пробивається крізь понівечений бетон та тривожні сирени. Кажуть, що на Великдень сонце грає на небі, затримуючись над горизонтом трохи довше, аби кожен встиг відчути: світло обов’язково переможе темряву.

На Харківщині правоохоронці провели 14 обшуків і вилучили контрафактні електронні цигарки та рідини до них без акцизних марок. Загальна вартість вилученої продукції становить близько 4,5 мільйона гривень.

У ніч на 8 квітня росіяни атакували дронами нафтопереробний завод у Мерефі на Харківщині. Це вже п’ятий удар по підприємству з початку повномасштабного вторгнення.

Харків’янам і тим, хто хоч раз відвідував місто, достатньо однієї причини — щирої любові, щоб жити тут або повертатися сюди знову і знову. Якщо ж ви ніколи не були в Харкові й не знаєте, чим так приваблює місто-фронтир і чому до нього варто завітати, пропонуємо щонайменше 25 причин зробити це, не відкладаючи.

Біль, розпач, розгубленість та тривога за майбутнє — саме з такими відчуттями стикаються внутрішньо переміщені особи (ВПО). Люди, що покидають свої будинки, роботу та звичний уклад життя, потребують всебічної допомоги. Харків’яни, які продовжують жити у рідному місті попри обстріли та інші виклики, охоче допомагають тим, хто опинився у скрутнішому становищі.

З перших днів повномасштабного вторгнення Харків перетворився на стратегічний форпост України. Близькість до кордону та статус мегаполіса, що живе під постійними обстрілами, трансформували не лише міський ландшафт, а й саму структуру суспільства. Найбільш відчутних змін зазнали звичні жіночі ролі: війна змусила харків’янок вийти за межі стереотипів та опанувати професії, які раніше вважалися виключно чоловічими.

У ніч на 3 квітня росіяни вкотре атакували цивільну інфраструктуру міста. Один із безпілотників типу «Shahed» поцілив у територію Центрального парку, спричинивши руйнування в популярній зоні відпочинку. Вибух стався безпосередньо біля посадкової платформи канатної дороги.

Протягом минулої доби ворожих ударів зазнали місто Харків і 24 населені пункти Харківської області. Внаслідок обстрілів одна людина загинула; 25 людей постраждали, серед них 8 дітей.

Служба безпеки України та Офіс Генпрокурора викрили масштабну схему розкрадання на Харківщині. Керівник філії компанії «Ліси України» та очільник місцевого осередку політичної партії організували незаконну торгівлю цінною деревиною з державного лісгоспу, вимагаючи хабарі від підприємців. Усіх учасників схеми затримано. 

Вівторок 24 березня на Харківщині пройшов під ворожими дронами і обстрілами. Росіяни атакували Дергачі, Чугуївську та Печенізьку громади, поранили жінку, пошкодили інфраструктуру. Паралельно правоохоронці затримали шахрая, який торгував фіктивною бронею за тисячі доларів, а влада вирішує, як захистити медиків на прифронтових територіях.

Харківський цирк — один із перших в Україні, проте це лише верхівка його унікальності. Історично склалося так, що Харків став чи не єдиним містом, де в різні епохи співіснували одразу три циркові арени.

Ім’я Людмили Охріменко дедалі частіше й упевненіше звучить у сучасному українському літературному просторі. Письменниця сміливо порушує складні теми: війну, гіркоту втрат, незламну силу духу та глибоку трансформацію особистості. Вона створює історії, які не просто читаються, а буквально проживаються разом із героями від першої до останньої сторінки.

Ще кілька років тому ідея «міста під землею» видавалася сюжетом фантастичного роману. Проте у лютому 2022-го вона раптово стала частиною реальності — різкою, виснажливою і незвичною для кожного. Коли в Харкові пролунали перші вибухи, люди інстинктивно шукали порятунку внизу: у метро, підвалах, паркінгах — будь-де, що здавалося надійнішим за стіни квартир. Саме там містяни перечікували перші атаки, не усвідомлюючи, наскільки тривалим виявиться це випробування.

Батько забороняв їй учитися, тому дівчина опановувала грамоту потайки. Згодом вона прагнула викладати, але тривалий час робила це неофіційно, адже не мала формального диплома. Здобувши його, вона нарешті видихнула з полегшенням, проте невдовзі імперська влада заборонила викладання українською мовою. Але Христина Алчевська не зупинилася.

Здавалося б, що спільного між звичайним харківським базаром і кримінальними легендами міста? А тим часом саме на Круглому ринку на Салтівці у 90-ті роки траплялися нічні сутички, що потрапляли до міських хронік. Вдень люди приходили сюди по картоплю, молоко чи свіже м’ясо — усе виглядало чинно й «шляхетно». Проте паралельно існував інший світ: стихійні нічні «товкучки», торгівля «з-під поли» та власні неофіційні правила.

Харків заслужено вважається одним із провідних IT-центрів країни і впевнено трансформується у цифрове місто. Місцеві фахівці активно розробляють мобільні рішення, а жителі мегаполісу миттєво їх опановують. Такі технології не лише спрощують побут харків’ян, а й прославляють наше місто далеко за межами України.

Українська клубна сцена не зникла навіть тоді, коли у лютому 2022 року країна прокинулася від вибухів і сирен. У містах, мешканці яких навчилися жити між тривогами та новинами з фронту, клуби та культурні осередки стали чимось набагато більшим, ніж просто локаціями для вечірок. У Харкові одним із таких символів став Some People — центр нової культури, що з’явився вже під час повномасштабної війни.

Після початку повномасштабного вторгнення чимало підприємств Харкова опинилися перед складним вибором: залишатися в місті, що регулярно зазнає обстрілів, або перевозити виробництво до безпечніших регіонів. Частина компаній вирішила евакуювати свої потужності, інші — продовжили працювати у прифронтових умовах.

Історія квір-спільноти Харкова — це не лише хроніка боротьби за права, а й тривалий пошук безпечного місця у великому місті. Від законспірованих квартирних зустрічей минулого століття до перших відкритих маніфестацій — цей шлях ніколи не був лінійним чи простим. Харків, як один із найбільших освітніх та наукових центрів України, закономірно став колискою для громадського активізму.

На початку 2022 року Харків був містом мільйонів: гомінливі вулиці, переповнені аудиторії та кав’ярні, що ніколи не спали. Тоді ніхто не міг уявити, що за лічені тижні від 300 до 700 тисяч людей залишать свої домівки, рятуючись від обстрілів. Значна частина цих біженців осіла за кордоном. Станом на 2026 рік лише у Польщі перебуває 992 000 українців, для яких кожен день став балансом між болісними спогадами та розбудовою безпечного майбутнього.