Харківська соборна мечеть — це точка на карті міста, де історія водночас руйнується й оживає. Насправді це не просто архітектурна домінанта на березі Лопані, а живий осередок щоденних молитов. Вона перетворилася на простір, де релігійна традиція переплітається із сучасним соціальним життям. Тут проводять культурні заходи, допомагають нужденним і формують нову ідентичність багатонаціонального Харкова.
Перед початком чергового навчального року в Польщі тисячі українських родин знову постали перед вибором, який є набагато складнішим, ніж здається на перший погляд. Залишити дитину в українській онлайн-школі, тримаючись за зв’язок із домом, чи прийняти місцеві правила гри й інтегруватися в польську систему освіти? Для одних це питання принципу, для інших — безпеки, а для більшості — страху помилитися в рішенні, що визначатиме майбутнє дитини на роки вперед.
На Харківщині поетапно будують мережу підземних освітніх середовищ у школах та ліцеях, щоб повернути дітей до офлайн-навчання. У Зміївській громаді вже ведуть роботи на базі Зміївського та Чемужівського ліцеїв.
Є міста, що закарбовують свою пам’ять у камені, а є ті, чия історія вплетена в ремесло. Слобожанщина XVII–XIX століть сповнювалася гулом майстерень: тут кували залізо, ткали полотно, різьбили дерево. Кожен промисел залишав слід не лише в побуті, а й у топоніміці — назвах вулиць та площ. Харків зростав разом із майстрами, чиї руки формували характер міста так само, як і його архітектурне обличчя.
Мало хто знає, що історія українського хіп-хопу зародилася не в столичних клубах, а на суворих вулицях Харкова. Саме тут відбулася перша публічна поява реп-гурту, який зробив місто помітним на музичній мапі країни та відкрив шлях для цілої культури. Цей рух не був простим копіюванням західних трендів; він став способом відшукати власну ідентичність у пострадянському просторі. Мультикультурність та активна студентська сцена зробили Харків відкритим до глобальних музичних процесів, а хіп-хоп — мовою вулиць і головним маркером цілого покоління.
Що відбувається з дітьми, коли війна забирає не лише домівку, а й школу, в якій вони вчилися жити самостійно? Для вихованців спеціального навчально-тренувального комплексу імені Володимира Короленка у Харкові 2 березня 2022 року стало днем, коли звичний світ розлетівся на скалки. Російські удари зруйнували будівлю одного з найстаріших освітніх закладів України для дітей із порушеннями зору – місце, яке було не лише школою, а й простором навчання, творчості та безпеки.
Харківська кіберспортивна сцена народжувалася не під світлом прожекторів великих стадіонів. Її фундамент закладався у напівтемних підвалах комп’ютерних клубів, під безперервний гул вентиляторів та вигуки гравців. У ті часи статус чемпіона вимірювався не захмарними гонорарами, а повагою спільноти та кількома годинами безкоштовної гри. Саме в цій атмосфері зародився рух, який згодом міцно зв’язав Харків із глобальною індустрією електронного спорту.
За останні роки учням Харківщини довелося докорінно змінити уявлення про навчання. Спершу пандемія COVID-19 перемістила дітей із-за звичних парт за монітори комп’ютерів, а згодом повномасштабне вторгнення поставило під загрозу саме право на освіту. Здавалося, очне навчання у прифронтовому регіоні неможливе, проте місцева влада зробила ставку на «підземну» модель. Те, що починалося як смілива ідея, швидко перетворилося на масштабну мережу безпечних освітніх просторів.
Коли ми говоримо про силу, то часто уявляємо молодь із величезними м’язами та кремезною статурою, але це не завжди так. Іноді сила вимірюється в характері, досвіді, вірі й навіть прожитих роках. Саме така історія сталася нещодавно з нашим земляком — 79-річним викладачем Національного технічного університету «ХПІ» Юрієм Костянтиновичем Васильєвим. До своїх шести спортивних світових рекордів він додав ще один. І це — яскравий доказ того, що воля, дисципліна та любов до життя можуть зруйнувати будь-які вікові стереотипи.
Під час повномасштабної війни може здатися, що культурний пульс Харкова завмер через постійні руйнівні атаки. Але це ілюзія. Місто не відмовилося від сцени — воно перенесло її під землю. «Схід OPERA» презентує опери та балети на безпечних майданчиках, а театри імені Шевченка та Квітки-Основ’яненка адаптували репертуар для камерних залів в укриттях.
У харківських школах зросла кількість інклюзивних класів. Відповідні зміни до мережі закладів освіти міста 12 лютого ухвалив виконавчий комітет Харківської міської ради.
У Холодногірському районі розгорнули три мобільні намети для обігріву мешканців. Міський голова Ігор Терехов відвідав один з наметів, перевірив умови їхньої роботи та поспілкувався з містянами.
Головні новини
Другий день лютого в Харкові пройшов під знаком контрастів: від звістки про прогноз весни харківського бабака до серйозних викликів безпеки. Місто знову зазнало ворожих атак.
Капітальне зведення на базі Дергачівського ліцею №3 розпочали восени 2024 року. Наразі всі будівельні роботи повністю завершені.
Головні новини
20 січня Харків жив звичним ритмом попри обстріли. День запам’ятався відкриттям нової підземної школи, розкриттям кількох корупційних схем та активними бойовими діями на Харківщині.
Начальник Харківської ОВА Олег Синєгубов попередив, що через дефіцит в енергосистемі інтервали без електрики можуть збільшитися з 3-4 до 6-8 годин. Влада намагається коригувати графіки так, щоб темні періоди припадали переважно на робочий час.
Головні новини
Вівторок 13 січня став важким випробуванням для Харківщини. Російські атаки спричинили людські жертви та масштабні пошкодження інфраструктури, а тисячі мешканців лишилися без електропостачання.
Другий семестр 2025/2026 навчального року стартував у Харкові 12 січня.
Головні новини
Субота в Харкові запам’яталася трагічною ДТП у центрі міста та черговими обстрілами області. Паралельно місто готується до відновлення навчального процесу в школах після зимових канікул.
Учні закладів середньої освіти міста Харкова починають освітній процес після зимових канікул у понеділок, 12 січня.
В умовах повномасштабної війни, коли в Україні різко зросла кількість людей з інвалідністю та видимими пораненнями, психологи наполягають, що суспільству необхідно навчитись приймати різноманіття. Освітяни наголошують: саме діти можуть стати ключовими амбасадорами цих змін. Тому так важливо вміти вести розмови дітей і дорослих за принципом рівний рівному на складні та важливі теми.
Ще один безпечний навчальний простір — сертифіковане протирадіаційне укриття, облаштоване за підтримки міста-побратима Нюрнберг, — запрацював 22 жовтня на базі однієї з міських шкіл. Локація прийматиме понад 250 учнів початкової, середньої та старшої школи у дві зміни.
Передача трьох шкільних автобусів для перевезення дітей до безпечних освітніх локацій відбулася 6 жовтня в Харкові. Транспорт надало Управління ООН з обслуговування проєктів (ЮНОПС) за фінансової підтримки уряду Японії.
Рейтинг укладено на основі результатів НМТ, отриманих випускниками шкіл у 2025 році. Важливо зазначити, що через військові дії частина учнів продовжувала навчання онлайн в інших областях або за кордоном, що могло вплинути на загальні показники.
Харків’яни 1 жовтня о 9:00 вшанували пам’ять полеглих захисників України хвилиною мовчання.
Харківська область зводить найбільшу кількість укриттів у школах серед усіх регіонів України.
Безпечне освітнє середовище з властивостями протирадіаційного укриття збудували на базі одного з закладів освіти Пісочинської громади. Це дало змогу організувати офлайн-навчання для майже 300 учнів 1-11 класів у 2 зміни.
У селищі Коротич Пісочинської громади працює підземна школа з властивостями протирадіаційного укриття.
Понад 12 тисяч першачків сіли за парти у закладах загальної середньої освіти області.
Три підземні школи відкрили 1 вересня в Харкові. Міський голова Ігор Терехов під час спілкування з журналістами нагадав, що торік у місті збудували чотири такі освітні простори. Таким чином, цього року двері для школярів відчинили вже сім підземних шкіл.
