«Будуть заздрити мертвим»: гвардієць «Шах» розповів про бої за Рубіжне та розбудову оборони Харкова (відео)

Околиці Харкова обростають новими добре обладнаними та замаскованими позиціями. Місто дійсно стає дедалі міцнішою твердинею, адже до його оборонців долучились військовослужбовці, які збагатили свій бойовий досвід у кровопролитних боях за Луганщину. Густий ліс та горбиста місцевість ховають від очей добре укріплені секрети та вогневі точки. Гвардійці намагаються зробити їх максимально зручними для захисту Харкова. Про це повідомили в пресслужбі Міністерства внутрішніх справ.

«Наше основне завдання: не допустити ворога у Харків. Зараз займаємося покращенням наших позицій, їх дообладнанням, закріпляємось. Робимо безпечні бліндажі для відпочинку і збереження життя та здоров’я наших військовослужбовців. Також будуємо нові позиції, які нам нададуть більше переваг у бою. Якщо вони сюди ще зможуть пройти, і буде на чому їм дійти, то вони будуть заздрити мертвим», – розповідає офіцер з позивним «Шах».

Така оцінка ним поточної ситуації витікає з його особистого досвіду, адже всього місяць тому він повернувся з Луганщини, де брав участь в обороні Рубіжного».

«Коли, я знаходився у місті Рубіжному, вони [російські загарбники] безпощадно з гармат, гаубиць, мінометів обстрілювали жилі квартали. Їм було без різниці, хто там знаходиться — цивільні чи військові. Вони просто знищували та палили все. Застосовували «Солнцепек» [важка вогнеметна система] по позиціях і по цивільному населенню, по лікарнях, не шкодуючи нічого, і нікого. Відбувається два вибухи: спочатку розпилюється рідина, а після йде наступний вибух, який підпалює цю рідину, яка повністю випалює весь кисень, на цьому місці не залишається нічого живого», – ділиться «Шах».

Водночас він розповів про широке застосування специфічної тактики російських загарбників, яка підпадає під ознаки геноциду стосовно мобілізованих з окупованих територій.

«Був випадок, коли декілька днів дуже багато йшло піхоти. Вже пізніше ми дізнались, що це була перша хвиля примусової мобілізації з Донецької та Луганської областей, яку організувала російська федерація на окупованих територіях. На одній з позицій було взято в полон командира однієї із рот, Під час допиту наші запитали у нього: «Скільки особового складу є на даний час? На це він відповів, що за дві доби до бою, їх було півтори тисячі мобілізованих, а у день наступу, їх було вже менше сімсот осіб. Вони просто мобілізованими виявляли вогневі точки, позиції наші, і після того крили артилерією. На питання, чому не здаються, чи не відступають, він сказав, що в них тоді стріляють кадирівці, які рухаються позаду», – описує побачені військові злочини росії «Шах».

Натомість мужність та почуття братерства серед українських бійців залишила в його душі слід на все життя.

«Багато було дуже боїв вуличних, складних, кровопролитних. Вони [окупанти] виїжджали й з танків розстрілювали будинки. Боялися звичайно нас, бо ми їх знищували з цих будинків. Бійці, з якими я знаходився на позиціях, це – дуже героїчні люди, вони безстрашно йшли у бій, поверталися з посмішкою та казали: «Я знищив його! Все! Він не буде нас кошмарити!», – розповідає гвардієць.

«Шах» долучився до сил спротиву російської агресії ще у 2014-му році. Тоді він обороняв Суми у складі підрозділу, який був тогочасним аналогом територіальної оборони. Пізніше вивчився на офіцера, і незадовго до війни служив спочатку в одній з військових частин на Донеччині, а потім перевівся до Харкова, де зустрів своє кохання.

Повномасштабне вторгнення його застало на Луганщині, де він виконував завдання у складі Об’єднаних сил.