Внаслідок удару російського дрона по електропотягу на маршруті Харків — Слатине 24 березня, в якому загинув один пасажир, Укрзалізниця запровадить комбіноване перевезення: приміські поїзди будуть курсувати тільки до Дергачів, далі пасажирів пересаджуватимуть на автобуси.
24 березня близько 05:20 зафіксовано пряме влучання в електропотяг сполученням Слатине — Харків. За попередньою інформацією, для удару російська армія використала FPV-дрон, який поцілив у вагон потяга, що в той момент перебував на станції Слатине.24 березня близько 05:20 зафіксовано пряме влучання в електропотяг сполученням Слатине — Харків. За попередньою інформацією, для удару російська армія використала FPV-дрон, який поцілив у вагон потяга, що в той момент перебував на станції Слатине.
Головні новини
Субота на Харківщині минула під знаком обстрілів та успіхів на фронті. Постраждали 10 цивільних унаслідок ворожих ударів по кількох населених пунктах, тоді як українські війська відбили дев’ять атак окупантів і систематично знищували ворожі позиції. Місто тим часом отримало нову енергетичну інфраструктуру.
Ще кілька років тому ідея «міста під землею» видавалася сюжетом фантастичного роману. Проте у лютому 2022-го вона раптово стала частиною реальності — різкою, виснажливою і незвичною для кожного. Коли в Харкові пролунали перші вибухи, люди інстинктивно шукали порятунку внизу: у метро, підвалах, паркінгах — будь-де, що здавалося надійнішим за стіни квартир. Саме там містяни перечікували перші атаки, не усвідомлюючи, наскільки тривалим виявиться це випробування.
Загалом Уряд виділив 12,85 млрд грн на перші роботи з підготовки до наступної зими в межах планів стійкості регіонів. Кошти будуть спрямовані на 209 об’єктів критичної інфраструктури в прифронтових регіонах і Київській області. З виділеної суми буде профінансований захист 24 високовольтних підстанцій силами Агентства відновлення, на що передбачено 3,5 млрд грн. Ще 9,4 млрд грн спрямували прифронтовим областям і Київщині.
Правоохоронці затримали 18-річного агента російських спецслужб, який готував серію терактів у центрі Харкова. Зловмисник мав виготовити саморобні вибухові пристрої та закласти їх біля адмінбудівель.
Російські удари по електричній підстанції у Харкові знеструмили ядерну підкритичну установку “Джерело нейтронів” у ніч з 11 на 12 березня.
Харків заслужено вважається одним із провідних IT-центрів країни і впевнено трансформується у цифрове місто. Місцеві фахівці активно розробляють мобільні рішення, а жителі мегаполісу миттєво їх опановують. Такі технології не лише спрощують побут харків’ян, а й прославляють наше місто далеко за межами України.
Українська клубна сцена не зникла навіть тоді, коли у лютому 2022 року країна прокинулася від вибухів і сирен. У містах, мешканці яких навчилися жити між тривогами та новинами з фронту, клуби та культурні осередки стали чимось набагато більшим, ніж просто локаціями для вечірок. У Харкові одним із таких символів став Some People — центр нової культури, що з’явився вже під час повномасштабної війни.
З 18 березня “Укрзалізниця” тимчасово обмежує курсування швидкісного потягу Інтерсіті Харків — Київ. Щоб доїхати з Харкова до столиці потрібно буде здійснити пересадку у Полтаві.
Служба безпеки затримала на Харківщині ще одного російського інформатора. Він збирав дані для підготовки повторної повітряної атаки росіян по одній з найбільших теплових електростанцій України.
Сучасна мережа харківських університетів історично зросла на фундаменті Харківського університету відомого сьогодні, як ХНУ імені В. Н. Каразіна. Саме в цьому виші, заснованому у 1804 році, розпочалася підготовка фахівців найрізноманітніших галузей, серед яких були й фармацевти. Фахова освіта дала потужний поштовх розвитку аптекарської справи, а за два століття перетворила місто на справжню фармацевтичну столицю України.
Головні новини
12 березня для Харкова став днем випробувань. Місто пережило чергові удари по енергетичній інфраструктурі. Водночас у місті розпочався весняний ремонт доріг, а на передовій продовжуються бої.
Росіяни вночі 12 березня атакували трансформаторну підстанцію в Київському районі.
На жаль, Харкову максимально не пощастило з сусідами. Тому після початку повномасштабного вторгнення ті, хто не наважився виїхати за кордон, але й не міг залишатися під щоденними обстрілами, обрали для прихистку західні регіони України.
Повномасштабне вторгнення докорінно змінило ритм студентського Харкова. Місто, яке десятиліттями було освітнім серцем України, сьогодні звикає до суворих реалій: лекції під звуки сирен, іспити в укриттях та безпечні простори замість звичних аудиторій. Попри понівечені корпуси та зміну географії студентства, академічне життя тут не зупинилося, а трансформувалося у нову, стійку модель.
Щороку Forbes формує список 30 Under 30 — престижний рейтинг молодих лідерів, які змінюють технології, бізнес та наше уявлення про майбутнє. Конкуренція тут надзвичайна: понад 15 000 кандидатів змагаються лише за 600 позицій. Складність відбору часто порівнюють із вступом до Стенфорда чи Гарварда.
10 березня — день, коли Україна офіційно вшановує свій Державний Гімн, але щоб зрозуміти, чому ці шість рядків мають таку магічну силу, потрібно зазирнути за лаштунки історії, де панували заборони, заслання та нестримна жага свободи.
Головні новини
Ворог продовжує терор на Харківщині — дронами атакували кілька громад, є загиблі й поранені.
Деякі лікарні залишаються лише пунктами надання допомоги, інші ж вростають у пам’ять міста. Олександрівська належить саме до останніх. Заснована у другій половині XIX століття, вона вже понад 150 років є одним із найвпливовіших медичних закладів України. Розташована в історичному центрі поблизу Південного вокзалу (на вулиці Благовіщенській), вона від заснування була відкритою для всіх — незалежно від статку чи віросповідання.
Коли вулицями Харкова лунає сирена, містяни знають: комусь терміново потрібна допомога. Ця структура працює без перерв і вихідних, виїжджаючи туди, де рахунок йде на хвилини — на місця ДТП, до пацієнтів із інсультами чи травмами. Саме з цих екіпажів починається порятунок, ще до госпіталізації.
Ще одне протирадіаційне укриття для організації безпечного навчання школярів збудують в Основ’янському районі.
Перед початком чергового навчального року в Польщі тисячі українських родин знову постали перед вибором, який є набагато складнішим, ніж здається на перший погляд. Залишити дитину в українській онлайн-школі, тримаючись за зв’язок із домом, чи прийняти місцеві правила гри й інтегруватися в польську систему освіти? Для одних це питання принципу, для інших — безпеки, а для більшості — страху помилитися в рішенні, що визначатиме майбутнє дитини на роки вперед.
Контррозвідка Служби безпеки зірвала ще одну спробу рф «інтегрувати» свого агента до Збройних Сил України. За результатом дій на випередження затримано психологиню-фрилансерку, яка на замовлення фсб намагалася влаштуватися до районного ТЦК на Харківщині.
Іноді здається, що ми живемо в якійсь казковій реальності. Щоправда, ця казка здебільшого нагадує фільм жахів, однак… Тож давайте трохи відволічемося від сумних думок, зануримося у чарівний вигаданий світ та уявимо Харків як велике, могутнє та щасливе королівство.
Батьки, що прагнуть змалку давати дітям найкраще, сьогодні з особливою відповідальністю ставляться до вибору дитячого садка. Окрім традиційних факторів — репутації, досвіду вихователів та навчальної програми — на перший план вийшла безпека. Якщо раніше харків’яни могли вільно записувати малюків до державних закладів за місцем проживання, то з початком повномасштабного вторгнення росіян ситуація докорінно змінилася.
Харків та його мешканці давно живуть у реальності, де світло перестало бути просто фоном повсякденності. Тепер це чинник, що визначає ритм усього міста – від курсування транспорту й роботи крамниць до тепла в оселях і можливості залишатися на зв’язку.
СБУ повідомила про підозру 18-річній дівчині з Харкова, яку слідство вважає спільницею підозрюваної в організації теракту у Львові 22 лютого. За завданням куратора дівчина телефонувала на спецлінію з неправдивим повідомленням про крадіжку магазину, сподіваючись отримати $100.
За останні роки учням Харківщини довелося докорінно змінити уявлення про навчання. Спершу пандемія COVID-19 перемістила дітей із-за звичних парт за монітори комп’ютерів, а згодом повномасштабне вторгнення поставило під загрозу саме право на освіту. Здавалося, очне навчання у прифронтовому регіоні неможливе, проте місцева влада зробила ставку на «підземну» модель. Те, що починалося як смілива ідея, швидко перетворилося на масштабну мережу безпечних освітніх просторів.
Мабуть, ви бачили в соцмережах меми про особливу любов жителів Харкова до свого міста. Когось вони дратують, комусь подобаються, а в когось викликають неабияку гордість. Ніхто не може пояснити цей топонімічний феномен, але здається, щойно в графі «місце проживання» з’являється слово «Харків», людина автоматично отримує +100 балів до опції «зв’язок із рідним містом».
