У Харківському національному університеті імені В.Н.Каразіна у п’ятницю, 24 грудня, відбудеться відкриття виставки-презентації «Виставка археологічних знахідок 2020-2021 року». Виставка відкриється о 14.00 у Музеї археології університету (майдан Свободи, 4), повідомляє прес-служба університету.
Виставка триватиме до кінця лютого 2022 р. У ній можна буде побачити артефакти з наступних археологічних експедицій, які працювали у Харкові та Харківській області в 2020-2021 рр.
Скіфська археологічна експедиція (Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, керівник к.і.н. І.Б. Шрамко)
У 2020-2021 році зусиллями студентів історичного факультету проводились планові наукові дослідження Західного та Східного укріплень Більського городища, а також некрополю Скоробір. На Західному укріпленні вивчалась ділянка в межах розкопу № 2, де були відкриті господарчі та культові об’єкти другої половини VI ст. до н.е. Найбільш цікавим виявилось наземне приміщення з двошаровою підлогою, що складається з шару фрагментів кераміки та глиняної долівки. На Східному — продовжені роботи на розкопі № 36. Відкриті господарські та культові об’єкти, глиняні жертовники з побіленою поверхнею.
У некрополі Скоробір спільно з експедицією Історико-культурного заповідника «Більськ» досліджені три кургани першої половини VI ст. до н.е. Серед них слід відмітити поховання кочовика із окремою могилою коня. Не дивлячись на те, що всі кургани були пограбовані в давнину, в поховальних комплексах залишились цікаві і навіть рідкісні речі. Відмітимо біметалеве дзеркало, залізний спис, акінак, біметалевий ніж з бронзовим зооморфним завершенням, золоті пластинки від одягу, набір намистин із гірського кришталю та напівдорогоцінних каменів, бронзові наконечники стріл, а також набори поминального посуду.
Середньовічна археологічна експедиція (Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, керівник к.і.н. В.В. Скирда)
Упродовж двох польових сезонів (2020-2021 рр.) Середньовічна археологічна експедиція ХНУ імені В.Н. Каразіна проводила розкопки на Верхньосалтівському ІІІ-му могильнику. За два роки було досліджено 2 катакомби та 1 поховання коня. У 2020 р., крім Верхнього Салтова, розкопки були проведені й на Хотомельському могильнику, де було досліджено одне ґрунтове поховання та одна заготовка катакомби. Окрім розкопок, експедиція проводила розвідки археологічних пам’яток, завдяки чому було виявлено пять поселень та один ґрунтовий могильник (могильник на поселенні Хотімля-І). На ґрунтовому могильнику у 2021 р. було досліджено 2 зруйнованих поховання.
У період 2020-2021 рр. Середньовічна археологічна експедиція Каразінського університету разом із експедицією ХІМ ім. М.Ф. Сумцова проводила розкопки на Верхньосалтівському ІV-му могильнику.
Дослідження Германо-Слов’янської археологічної експедиції (Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, керівники д.і.н. М.В. Любичев, В.В. Руснак)
Як і в попередні роки, у польових сезонах 2020 та 2021 року Германо-Слов’янська археологічна експедиція Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна сумісно з Євразійським відділом Германського археологічного інституту продовжувала дослідження пам’яток пізньоримського часу та початку Великого переселення народів на території Харківської області.
Продовжено розкопки поселення та могильника черняхівської культури (III-V ст. н.е.) Війтенки, а також проведено археологічні розвідки на території Богодухівського району. На поселенні Війтенки було досліджено площу у 680 м2, у насиченому культурному шарі знайдено багато цікавих артефактів, було також досліджено низку давніх об’єктів, зокрема три господарчих ями, залишки наземної споруди (піч) та унікальну дерев’яну основу («стіл», «підставку») для ротаційних жорен.
За результатами радіовуглецевого датування, проведеного доктором С. Ліндауер з Центру археометрії імені КуртаЕнгельхорна у Манхаймі (Німеччина), ця дерев’яна конструкція з ймовірністю у 95% датується 240-362 роками нашої ери. За думкою інженера першої категорії Ботанічного саду Каразінського університету А. Попова, його було виготовлено з дуба черещатого (Quercusrobur L). Зазвичай, давні вироби з деревини не зберігаються, тим більше після перебування 1700 років у землі. Тобто без сумніву цю знахідку можна назвати сенсаційною для української археології.
На могильнику Війтенки була досліджена площа 678 м2, де вивчено 31 поховання (як кремації, так і інгумації). Було знайдено велику кількість керамічних посудин, прикрас, елементів одягу, та, навіть, рідкісний скляний келих, та інше. Сьогодні цей черняхівський могильник є найбільшим із досліджених могильників цієї археологічної культури на схід від р. Дніпро.
Під час археологічних розвідок були оглянуті як вже відомі з попередніх років пам’ятки черняхівської культури, так і відкрито нові. Зокрема уточнено межі археологічного комплексу Перекіп 2 та поселення біля с. Хрущова Микитівка, проведено шурфування на могильнику біля с. Павлюківка. Вперше виявлено поселення черняхівської культури біля с. Крисине та с.Качалівка, а також два невеликі поселення епохи бронзи біля с. Мурафа.
Археологічні дослідження багатошарового поселення біля міста Дергачі (Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, керівник к.і.н. К.Ю. Пеляшенко)
У 2020-2021 рр. експедиція Музею археології Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна розпочала дослідження багатошарового поселення «Дергачі-Луки». Пам’ятка знаходиться на околиці міста Дергачі і була виявлена в 2018 р. Під час розкопок знайдені артефакти, які датуються бронзовою добою (бондарихинська культура, ХІ–ІХ ст. до н.е.) та раннім залізним віком (скіфський час, V–IV ст. до н.е.).
За два роки розкопок вдалось дослідити частину садибного комплексу скіфського часу, що складається з двох житлових, одного господарського приміщень, та господарчих ям. На цій же ділянці досліджено кілька об’єктів та нашарування бронзової доби.
Знайдені артефакти дають змогу реконструювати особливості господарства населення, яке мешкало в даному регіоні, вивчити традиції житлобудівництва, уточнити хронологічні рамки заселення.
Пізньопалеолітична експедиція (Харківський історичний музей імені М.Ф. Сумцова, керівник к.і.н. І.А. Сніжко)
На стоянці біля с. Кам’янка розкопками 2020 та 2021 років досліджено ділянку 30 кв.м, з якої походить колекція із 960 артефактів. Знахідки представлені нуклеусами, сколами їх формування та підживлення, відщепами, пластинками, мікропластинками. Групу знарядь складають 15 різців різних форм та розмірів, 3 скребка, 2 проколки, відщепи та пластини з ретушованими ділянками та мікропластинки з притупленим краєм. Зафіксовано кілька фрагментів скам’янілого дерева.
Стоянку можна датувати часом близько 15 тис. років тому і віднести до кола епіграветських пам’яток.
Дослідження середньовічної експедиції (Харківський історичний музей імені М.Ф. Сумцова, керівник к.і.н. В.С. Аксьонов)
Впродовж двох польових сезонів (2020, 2021 рр.) середньовічною експедицією музею на четвертій ділянці катакомбного могильника білі с. Верхній Салтів (друга половина VIII – IX ст.) було виявлено та досліджено п’ять катакомбних поховань (№ 158, 159, 160, 161, 162) та два поховання у ямах з підбоєм (№ 163, 164). Внаслідок цих робіт до фондів музею надійшло 535 (2020 р.) та 773 (2021 р.) предметів матеріальної культури аланського населення лісостепового варіанту салтівської культури. Серед знайдених артефактів: срібна арабська монета, що була перероблена у нашивку; буси зі скла та сердоліку; бронзові та срібні елементи поясної гарнітури; бронзові сережки, браслети та каблучки; металеві деталі одягу (ґудзики, бубонці, пряжки-ґудзики); амулети; керамічний посуд; предмети побутово-господарського призначення (ножі, тесло-мотика).
Охоронні дослідження на території м. Харків (ДП «НДЦ «Охоронна археологічна служба України» ІА НАН України, керівник д.і.н. Д.С. Гречко)
«Слобідська експедиція» ДП «НДЦ «Охоронна археологічна служба України» ІА НАН України протягом 2020-2021 рр. в межах міста Харкова здійснювала науково-рятувальні археологічні дослідження в межах територій, що плануються під забудову. Розкопки проводились не тільки на пам’ятці археології поселенні «Харків», а й на давніх пам’ятках, що розташовані в межах сучасного міста. Вказані дослідження дозволили виявити цікаві матеріали з побуту і культових звичаїв місцевого населення ХVIII-ХIX ст. (основи жител і господарських споруд, поховання, речовий комплекс), а також отримати уявлення про населення, що заселяло наш край за доби раннього заліза та бронзи.
Серед представлених на виставці артефактів можна буде побачити знахідки з розкопок поселення доби бронзи (ІІ тис. до н.е.) «Велика Данилівка-6» на лівому березі р. Харків, а також предмети з дослідженого кургану скіфського часу (V-IV ст. до н.е.) по в’їзду Гірському у Київському районі м. Харкова.
Науково-рятівні археологічні дослідження в зонах будівництва є важливою і необхідною справою. Це сприяє збереженню культурної спадщини і значно доповнює інформацію про давню історію міста Харкова.
Не забудьте підписатися на 
в Телеграмі 
, щоб мати можливість читати нові пости!
