Збройні сили України завдали великої оперативної поразки росії, відвоювавши в стрімкому контрнаступі майже всю Харківську область. І хоча це не покладе край війні, але вже зламало її хід на користь України. Такі оцінки дає у своєму новому зведенні за підсумками 11 вересня американський Інститут вивчення війни (ISW).
Його аналітики констатують, що новий успіх України «став результатом вмілого планування та реалізації кампанії, яка включала зусилля щодо максимально ефективного використання західних систем озброєння, таких як HIMARS».
Проте, хоча західні системи озброєння були необхідні, самої лише їхньої наявності було б недостатньо для забезпечення успіху ЗСУ. Йдеться саме про ретельно сплановану і добре проведену кампанію, в якій Україні вдалося ввести в оману армію рф і привернути більшу увагу до контрнаступу в Херсонській області.
Важливу роль також відіграли продумані атаки на російські наземні лінії комунікацій (GLOC) і в Харківській, і в Херсонській областях.
Звільнення Україною Ізюма поклало край перспективам досягнення Росією заявлених цілей у Донецькій області, переконані експерти ISW. Вони нагадують, що після відступу з-під Києва саме захоплення Луганської та Донецької областей рф називала першочерговою метою.
Для цього російську кампанію було зосереджено на наступі по осі від Ізюма через Сєвєродонецьк до району Донецька. Атаки було спрямовано на захоплення Сєвєродонецька, Лисичанська, Слов’янська, Бахмута та Краматорська, а потім — на вихід на західні кордони Донецької області.
Проте після взяття Сєвєродонецька 24 червня та Лисичанська 3 липня — після довгої та надзвичайно затратної для армії рф кампанії — окупанти більше не змогли захопити великих населених пунктів та значної території.
Проте, утримуючи позиції в районі Ізюма донедавна, росіяни продовжували загрожувати українським захисникам Слов’янська та зберігали можливість повернутися в атаку на північних ділянках цієї осі.
Тепер же втрата Ізюма ставить під загрозу початковий план російської кампанії на цьому етапі війни та гарантує, що рф не зможе досягти вирішального прориву до Бахмута або в районі Донецька (якщо таке просування взагалі відбудеться). Малоймовірним є навіть захоплення Бахмута, вважають експерти ISW.
На їхню думку, тепер російські наступальні операції на бахмутському напрямку та в районі Донецька «втратили якесь реальне оперативне значення для Москви й просто витрачають частину вкрай обмеженої бойової спроможності, яку зберігає росія».
Однак немає підстав вважати, що оголошений в Херсонській області контрнаступ ЗСУ був лише хитрощами. Українські сили провели атаки й досягли успіхів у кількох важливих точках на західному березі Дніпра.
Крім того, Україна задіяла на цьому напрямі суттєву бойову міць і зосередила значну частину західних високоточних систем великої дальності — навряд чи це було зроблено лише для того, щоб відволікти російські сили до цього району.