Після початку повномасштабного вторгнення чимало підприємств Харкова опинилися перед складним вибором: залишатися в місті, що регулярно зазнає обстрілів, або перевозити виробництво до безпечніших регіонів. Частина компаній вирішила евакуювати свої потужності, інші — продовжили працювати у прифронтових умовах.
За даними державної програми релокації, понад 250 підприємств із Харківської області скористалися можливістю перевезти виробництво. Більшість переїздів відбулася у 2022 році. Бізнес переважно обирав західні області — зокрема Львівську, Закарпатську та Хмельницьку. Водночас чимало компаній переміщувалися самостійно, без державної допомоги.
MyKharkov.info розказує три історії харківських підприємців, які під час війни рятували не лише свої родини, а й справу всього життя.
До війни бренд SnEco активно розвивався у Харкові. Компанія «Прайм Снек» підійшла до створення свого продукту відповідально та креативно. Замість того, щоб робити чергові чипси чи горішки, вони розробили унікальний екологічний та поживний продукт — натуральні снеки зі спіненого сухого сиру. Технологію виробництва підприємство запатентувало в Україні ще у 2018 році.
Цікаво, що ідею знайшли в космічних кейсах: у 70-ті роки NASA використовувало метод видалення вологи, щоб створювати їжу з довгим терміном зберігання для астронавтів. Оскільки сир неможливо просто «випарувати», його вирішили висушувати при температурі 30-32°C. Сирні снеки швидко стали популярними серед спортсменів, мандрівників та прихильників здорових перекусів.
Проте в лютому 2022 року життя команди «Прайм Снек» кардинально змінилося. Через активні бойові дії власник компанії Пилип Гришин був змушений передусім подбати про безпеку родини: він вивіз дружину та дітей до Мукачева. У перші місяці про відновлення бізнесу майже не думали. Офіс у Харкові передали для потреб військових, а доступу до документів та обладнання довгий час не було.
Рішення про релокацію прийшло згодом. У травні 2022 року Пилип вирішив рятувати підприємство. За два дні працівники завантажили шість вантажівок з обладнанням та матеріалами, які вдалося вивезти на Закарпаття.
Найціннішим було велике виробниче устаткування, адже його не виготовляють в Україні й замінити його було б майже неможливо. Невдовзі після цього цехи у Харкові зазнали обстрілів і були фактично знищені.
Попри складний переїзд, релокація відкрила нові перспективи. Якщо Харків був далеко від кордонів ЄС, то Мукачево розташоване впритул до них. Це значно спростило логістику. Як каже Пилип:
«90% українських компаній, які виходять на міжнародний ринок, роблять це через виставки».
Бренд SnEco поїхав представляти Україну в Європу. Поїздка до Парижа закінчилася тріумфом: сушений сир від «Прайм Снек» отримав Гран-прі на міжнародній виставці серед 2500 учасників. Після цього шлях до ринків ЄС став відкритим. Харків’яни провели ребрендинг упаковки, пройшли сертифікації, налагодили логістику та уклали контракти з дистриб’юторами.
Назву продукту залишили без змін, адже вона відповідала міжнародним стандартам. Пилип наголошує, що цей фактор є критичним:
«Назва бренду повинна бути простою та зрозумілою у світі. Наприклад, є відомий польський виробник кабаносів Tarczyński. Уявіть європейця, який намагається це вимовити. Для мене взагалі це болюче питання, бо в моєму імені та прізвищі — чотири літери «и». Кожного разу, коли я представляюся в Європі, бачу “error” в очах співрозмовника. Тож на міжнародних ринках Tarczyński змінив назву на Snekki. Наш бренд був заздалегідь підготовлений до виходу на експорт, тому неймінг не змінювали».
Після успіху «Прайм Снек» Пилип став співвласником ще двох компаній — «Пет Корп» та «Абрис Арт», які також вийшли на європейський ринок. Екстрена релокація стала для них квитком у глобальний бізнес.
Читайте також: Харків’яни на Закарпатті: що здивувало, засмутило та порадувало переселенців
Нові магазини, відкриті під час війни (Виноградів, Мукачево, Івано-Франківськ, Ужгород)
До лютого 2022 року в Харкові на Полтавському шляху працював магазин підлогових покриттів Huge Tree. Михайло та Олег щодня віталися з підписниками в Instagram, показували облаштування на новому місці, купували меблі та монтували на стіні логотип — велике яскраве дерево. Навіть хом’яка в магазині завели, щоб було зовсім по-домашньому. Але 24 лютого все обірвалося.
Михайло вивіз родину на Закарпаття, Олег поїхав до Львова. Перші тижні минули в заціпенінні, волонтерстві та нескінченному скролінгу новин у Telegram. Але згодом прийшло розуміння: треба діяти. Михайло відкрив у Мукачеві відділ покриттів у магазині фарб, Олег влаштувався в компанію з реалізації будматеріалів.
Минув рік. Орендодавець у Харкові повідомив, що приміщення тепер займатиме «Військторг».
Рішення хлопців було імпульсивним, але сміливим: замість того, щоб вивезти товар на склад, вони почали шукати нове приміщення саме в Харкові. У квітні 2023 року на проспекті Героїв Харкова з’явився великий банер: «HUGE TREE — ламінат, вініл, паркетна дошка».
Олег повернувся додому, Михайло почав працювати в режимі «два тижні в Мукачеві, два тижні в Харкові». Паралельно відкрився магазин у Виноградові. Виявилося, що у стресових умовах у людини відкриваються приховані резерви. Якщо раніше було непросто керувати одним магазином, то тепер команда поєднувала роботу трьох точок у різних куточках країни та волонтерство.
Переглянути цей допис в Instagram
2025 рік став точкою стрімкого зростання. У липні Михайло відкрив магазин в Ужгороді, а у жовтні Олег запустив філію в Івано-Франківську.
Пилип та Михайло на Big Board
До слова, з героєм попередньої історії, Пилипом, Михайло часто бачиться в Ужгороді на заходах бізнес-спільноти Big Board. Це ще раз доводить: харків’яни завжди знайдуть і підтримають своїх.
Читайте також: Від генераторів до релокації: чим живе бізнес Харкова
Компанія «Техно-Друк», що роками виготовляла етикетки для продуктів та побутової хімії, опинилася перед вибором: чекати безпеки чи шукати нову домівку. Обрали другий варіант.
Релокація на Закарпаття стала справжнім викликом: перевезення важкого обладнання та організація процесів на іншому кінці країни потребували надзусиль. Але головним скарбом стали люди. Разом із технікою переїхала і частина команди — близько двадцяти співробітників. Також до роботи залучили внутрішньо переміщених осіб, які знайшли прихисток у регіоні.
Відновитися допомогли державні та міжнародні програми. Підприємство отримало фінансування за програмою «Доступні кредити 5-7-9%», а також скористалося кредитною лінією EU4Business-ЄБРР. Завдяки цьому вдалося закупити сучасне обладнання, а частину інвестицій покрив грант Європейського Союзу.
Сьогодні друкарня вже не просто «виживає». Власниця підприємства Альбіна Кудрявцева зазначає, що команда перейшла до стратегії розвитку: модернізує виробництво, розширює базу клієнтів та готується до експансії на ринки ЄС.
Історії релокації харківських підприємців — це не лише про порятунок майна. Це про незламність, адаптивність та здатність перетворювати кризу на можливість для глобального росту.
Ірина Станевич
Не забудьте підписатися на 
в Телеграмі 
, щоб мати можливість читати нові пости!
Комментирование закрыто.