Коли ми говоримо про силу, то часто уявляємо молодь із величезними м’язами та кремезною статурою, але це не завжди так. Іноді сила вимірюється в характері, досвіді, вірі й навіть прожитих роках. Саме така історія сталася нещодавно з нашим земляком — 79-річним викладачем Національного технічного університету «ХПІ» Юрієм Костянтиновичем Васильєвим. До своїх шести спортивних світових рекордів він додав ще один. І це — яскравий доказ того, що воля, дисципліна та любов до життя можуть зруйнувати будь-які вікові стереотипи.
Харків’янин Юрій Васильєв підняв гирі так, що змусив аплодувати всю Європу. Для багатьох з нас це справжня сенсація, а для нього — норма життя, якої він дотримується роками.
Наприкінці грудня 2025 року в Кишиневі на чемпіонаті Європи зібралися близько 300 спортсменів із 16 країн. Саме Юрій Васильєв став справжнім тріумфатором, вигравши золото у вправі «довгий цикл із двома гирями». Ця категорія вимагає надзвичайної витривалості, техніки та концентрації.
У його віковій категорії більшість атлетів уже не змагаються, а лише згадують минулі досягнення. Проте Васильєв ламає ці правила. Після перемоги 79-річний чемпіон із кубками та медалями скромно повернувся до рідного міста. Не так давно громадськість дізналася, якого масштабу ця людина, і про це неможливо мовчати.
Народився Юрій Костянтинович у Харкові й живе тут усе життя. Його спортивний шлях розпочався далеко не з гир, а професійний спорт узагалі не входив до дитячих планів. Усе змінилося в четвертому класі, коли до школи завітали тренери зі спортивної гімнастики, запрошуючи на заняття всіх охочих. Юрій вирішив спробувати.
Перші кроки хлопця у спорті були вдалими. Згодом через травму лікарі на певний час заборонили фізичні навантаження, та щойно організм відновився, він повернувся до активного життя. Підліток займався легкою атлетикою, фехтуванням, баскетболом, культуризмом та багатьма іншими видами.
Зрештою він вирішив присвятити себе фізичному вихованню молоді та вступив до педінституту. Саме там у житті 18-річного юнака з’явилася цікавість до гирьового спорту.
Як згадує сам чемпіон, гирі до рук спочатку взяв лише для того, щоб покращити власну фізичну форму, адже викладач фізкультури має бути прикладом для учнів і виглядати відповідно.
Із самого початку він оминав 16-кілограмові снаряди, тренуючись одразу з вагою 24 та 32 кілограми. Тільки така вага здавалася йому серйозною та доцільною.
Читайте також: “Моя Римська імперія”, якщо ти з Харкова
Майже все своє життя атлет присвятив викладацькій діяльності. Він 53 роки пропрацював у різних вишах, з яких останні 36 — старшим викладачем кафедри фізичного виховання в НТУ «ХПІ».
Змагання прийшли в життя Васильєва лише після 60 років. Перший виступ відбувся на чемпіонаті світу з гирьового спорту, де атлет здобув срібло. Далі були чемпіонати Азії, Європи та інші турніри, на яких він посідав виключно перші місця. Такі результати — не випадковість, а багаторічно відпрацьована закономірність.
До початку повномасштабної війни Юрій відвідував окремий спортивний зал. Зараз він підтримує форму завдяки пішим прогулянкам на роботу та тренуванням на базі спортзалу інституту, де працює. При цьому атлет тренується по 9 разів на тиждень.
Дев’ять разів! Це свідчення жорсткої дисципліни та волі, які різко контрастують із відмовками на кшталт: «Сьогодні дощ, піду в спортзал післязавтра. А краще з понеділка».
Разом із перемогою на чемпіонаті Європи 79-річний Юрій Васильєв встановив свій сьомий світовий рекорд. Суть його полягала в підйомі двох гир по 12 кілограмів, що становить 45% від маси тіла спортсмена (Юрій важить 55 кг). Тут знадобилися всі спортивні знання та багаторічний досвід, щоб вибороти перше місце.
В один із підходів атлет виконав «довгий цикл із двома гирями» 34 рази, що наразі є світовим рекордом. Варто зазначити, що й попередній рекорд у цьому стилі належав Васильєву. Він установив його у 2024 році в Італії, виконавши аналогічну вправу 33 рази.
Тоді ж, на чемпіонаті Європи, Юрій Костянтинович встановив і низку інших світових рекордів: у змаганнях довгим циклом, напівмарафоні, марафоні тощо. Сьогодні всі свої перемоги спортсмен присвячує українським захисникам і рідній країні.
Наразі Юрій Васильєв є найстаршим діючим атлетом в Україні. Більшість спортсменів-міжнародників зазвичай завершують кар’єру у 40–45 років.
Читайте також: 20 фактів про Харків: портрет міста на 50-й паралелі
У Харкові — місті, де звикли вистоювати, — сила вже давно стала частиною ДНК. Перемога Юрія Костянтиновича — це не просто спортивна новина, це символ незламності самого міста.
Попри те, що в Харкові є видатні гирьовики з клубу «Динамо», які регулярно здобувають медалі на міжнародній арені, Юрій Васильєв — це атлет, що формує обличчя нашого міста. Він є живим доказом того, що містяни мають невгамовну волю та силу духу, яка не згасає навіть у найскладніші часи. А для молоді це найкращий приклад того, що вік — не межа.
Історія Юрія Васильєва — про людей, які не здаються. Він не бореться зі старінням, а просто не дозволяє йому диктувати правила.
За словами самого атлета, він не має шкідливих звичок, чітко дотримується режиму, стежить за балансом білків і вуглеводів, інтенсивно тренується та щодня проходить 10–15 кілометрів. Він навіть хотів їхати на чемпіонат Європи до Кишинева на велосипеді, проте колеги вчасно відмовили його від цієї екстремальної ідеї, щоб зберегти сили перед важливим стартом.
Нині гирьовий спорт у Харкові спирається переважно на історичну базу в університетських секціях і спортивних школах, проте великих спеціалізованих клубів, на жаль, немає. Зазвичай гирьовики тренуються у звичайних залах.
Пан Юрій не нав’язує своє захоплення студентам інституту. Він просто тренується поруч, надихаючи молодь власним прикладом. Бачачи можливості людини, якій майже 80 років, студенти самі мотивуються працювати над собою.
Плани на майбутнє в пана Юрія такі ж амбітні, як і він сам. Спортсмен прагне продовжувати виступи на міжнародних турнірах, якщо знайде спонсорську підтримку. А ще — встановити принаймні стільки ж світових рекордів, скільки вже має у своєму арсеналі. А можливо, й більше.
Марія Токарева
Не забудьте підписатися на 
в Телеграмі 
, щоб мати можливість читати нові пости!
