Фото: city.kharkiv.ua
Харків’янина ні з ким не сплутаєш через специфічні слова в розмові. Навряд ви почуєте слова «стулка» та «тремпель» у якомусь іншому місті. Звідки взявся харківський жаргон і чому він став невід’ємною частиною нашого побуту?
Це слово із багатьох міст України можна почути саме у Харкові. За легендою, пристосування для розвішування одягу походить від прізвища власника швейної фабрики у Харкові. Фабрика Тремпеля свій товар продавала з написом «Тремпель», тому плічка так і почали називати.
Згідно з другою версією, слово з’явилося від німецького терміна «Trempel» (Drempel), що означає кроквяну конструкцію, схожу на плічка. Також тремпель та вішалка є трохи різними пристроями. Тремпель має нижню поперечину для штанів і спідниць, вішалка може бути без неї і використовуватися для светрів та інших речей.
Перше значення цього слова – безпородний собака, дворняга. У Харкові сявка означає дрібного хулігана, дворову шпану. Це значення перекочувало із «блатного» жаргону. Існує версія, що сявками називали хлопчиків, які крали фрукти у садах у районі Баварії. Хазяїном цих садів був Сава. Запитуючи про те, де «добули» фрукти, звучала відповідь: «у Савчиних садах».
Читайте також: Харків у часи Другої світової війни: паралелі з сучасністю
У Харкові цим словом називають дрібних хуліганів. Але раніше так називали харківських бурсаків, які у бурсі ім. Св. Іраклія. Її студенти називали собі «гераклами» на честь грецького героя.
Хлопці не були законослухняними громадянами, і в перерві між заняттями натовпом бігали вниз до ринку, де на лотках продавалися овочі та фрукти. Кричачи «Вперед, Геракли!» вони змітали з прилавків усе, що бачили. Продавщиці, побачивши бурсаків, що біжать, попереджали один одного словами «Ракли біжать!», щоб усі встигли сховати товар.
Це слово означає саме те, що ви бачите на картинці — взуття, найчастіше кросівки. Певної історії виникнення терміну немає, але можна припустити, що педалі велосипеда просто порівняли із взуттям, яке також допомагає людині переміщатися у просторі.
Від застарілого слова куль (кульок), що означає невеликий пакетик (раніше з паперу) для зберігання чогось сипкого. Тому і зараз пакет називають кульком, щоб не вимовляти цю складну назву матеріалу, з якого він виготовлений.
Читайте також: Як з’явився Харків: п’ять версій походження міста
Харківці не використовують французького слова «пікнік» для позначення відпочинку на природі, а говорять своє рідне — вилазка. У військовій лексиці слово означає несподіваний напад. У нашій говірці слово «прижилося», бо на природу збираються швидко, не плануючи це довгий час.
Стулка була маленькою підставкою для ніг. Однак слово почало використовуватися для позначення стільців будь-яких розмірів. Мабуть, сподобалося це слово харків’янам. Звучить куди яскравіше, аніж просто «стілець» чи «стул».
Баклагою раніше називали вузькогорлу дерев’яну посудину з кришкою або пробкою, що використовується для перенесення та зберігання рідин, тому воду зараз набирають у баклажки.
Плойку звикли називати локоном на честь електрощипців для завивки волосся з ідентичною назвою.
Слово походить від латинського «ampulla» — бульбашка, в якому знаходяться чорнило для ручки. Харків’яни називають саму ручку ампулкою, називаючи стрижень та каркас ручки як одне ціле.
Застібка-блискавка почала називатися так тому, що вона нагадує змію. Однак «блискавка» та «змійка» трохи відрізняються. Остання дещо простіше за конструкцією і не має зубців, застосовується для канцелярських потреб. Проте так називають і «блискавку» для одягу.
MyKharkov.info
Не забудьте підписатися на 
в Телеграмі 
, щоб мати можливість читати нові пости!
1) педали — обычный жаргонизм без какой-либо привязки именно к Харькову;
2) стулка — сугубо чертятское слово, привезенное в Город из очередной Хацапетовки
Сявка — это от «Сява», то есть укороченное имя «Слава»
Ну и придумали — чисто харьковское… Баклажка, стулка, кулёк, тремпель — эти слова используются и в Донецкой, и в Луганской областях. Тремпель это вообще шахтное приспособление изначально. Сявка ваш, скорее всего, произошёл от шавки, а не от садов Саввы.
Я — не харьковчанка, никогда не была в Харькове и при этом ни единого незнакомого слова не обнаружила. Сдаётся мне кто-то переоценивает свою идентичность. Кстати, от » анаше уникальное, неповторимое и т.д. и т.п» растут ноги у нацизма, если чо…
А про «гардымэр» с «раскордашем» никто и не вспомнил?
Ну хз. В Славянске тоже эти слова употребляют
Харьковских словечек намного больше: марка, пятнашка (бывшая соборка), аннушка — первое, что пришло на ум…
Я не упускаю случая и в разговоре с харьковскими фискалами делаю замечание: «Делайте, пожалуйста, правильно ударение. Не недОимка, а недоИмка.. Ведь проверочные глаголы — доить и иметь.»
Хотя недодоили меня или недоимели — какаяразница (ЗЕ).
Но всё-таки обидно, что наша система налогообложения — государственный доильный аппарат.
Да, стулка я больше нигде не слышала, остальное все намного шире. А вот Ослинчик (маленький табурет) — кто знает. Кстати, у нас так же говорят табуретка.
И еще никогда ампулкой целую ручку не называли, ампулка — это то, что в ручку вставляют, то что на картинке нерисовано.
Все эти слова применяются в Ростовской области. Ничего уникального.
В Харькове живу несколько месяцев, все слова знала и раньше. Как-то вы переоцениваете свою уникальность.
Це все Лівобережні українські діялекти 🙂 так кажуть і в Полтаві, і в Дніпрі, і в Луганську:)
Луганская обл. )) ещё — тормозок, вихтык, тяпка…. Кстати, реально только Донбасс и Харьков. Например, в Киеве и далее на запад наших слов 100% не знают. Например, крыжовник в Киеве и весях это «агрус»…(( долго я к нему привыкала.. но — так и не смирилась )
Есть про харьковский жаргон и самый настоящий анекдот.
— Девушка, а вы из Украины?
— Шо?
— О, вы из Харькова!
— Тю.
— Ага, с Салтовки.
— Ля!
— Ой, с 602-го микрорайона!
А вот какой разговор может случиться на харьковской улице.
«Лянь шняга гнечистая!Не такой поткатуит такой именно жоский и пялится на миня. Я иму гаварю: шо те ракло нада?»
Часть слов харьковские, другие, может и иного происхождения, но обязательно являются «чисто харьковским жаргоном».
тю
ля
шо
ага
та да (по аналогии с системой Windows, там звучит очень похожий звук – «тада»)
тремпель – плечики
локон – плойка, для завивки волос
ракло – воры, бандиты
дэ-бэрц – он же «дэбчик», карточная игра, пришло из тюремной зоны, кстати
пятнашка – психушка (в советское время так называлась «Сабурка», или Сабурова дача – психбольница номер 15)
дядька – конопля
шо попало – ни рыба, ни мясо
ни о чем – шо попало, по аналогии
рагуль – лох
раздербанить – варварски отобрать, присвоить, использовать имущество, тебе не принадлежащее
мастерка – олимпийка
пожмаканый – помятый
табуретка – табурет
задрачивать – прикалываться, доставать, надоедать
Рогань – район, и пиво
цЕпочка – цепОчка
рАкушка – ракУшка
досточка – дощечка
на районе – в районе
кулек – пакет
киоск – ларек
сявка – шпана
уматный – прикольный
яд – классная вещь
шмон – порядок, или обыск
шнобель – нос
штын – вонь
купаться – принимать душ
поц – мудак
ксерить – копировать
старик – обращение (дружище, брателла)
пассажир – левый тип
напостой – все время
иван – таскист
пацыки – парни
бубон – девушка
воздух – деньги
качели – драка
исполняет – вытворяет
ампулка – стержень для ручки
стекляшка – вход в метро Университет
стулка – табурет
щимиться – развязно идти
галимый – плохой
нема – нет
жоско! – классно!
отморозиться – съехать с темы
пидорка – шапочка в обтяжку
змейка – молния
вавка – ранка
движение – тусовка
чехол – тормоз (о человеке)
чехлить – тормозить, задерживаться
наваленный – накуренный
трепаться – говорить ни о чём
терки – разборки
ущербок – лох
на вылазку – в поход, на природу
буцать – пинать (но не человека, а, например, мяч)
халабуда – самодельное укрытие, домик
похавать – поесть
прохавать – понять
хавальник – рот
баклажка – пластмассовый бутыль для воды или пива
Про тремпель -правда, быть может разошлось на Донбасс и Ростов как раз из Харькова, потому как завод находился в этом городе, и город Харьков -огромный, культурный, промышленный и научный центр, сказывается его влияние На близлежащие окрестности.
Моя бабуля из Брянской обл (РФ) и все эти слова, кроме сявки, раклы, педалей, баклажки (тогда их не было) и локона (у неё были исключительно бигуди) употребляла постоянно. Никогда в Харьковской обл. не была точно.
Большое спасибо за раклов и тремпель . Это родное харьковское . Правда Тремпель еще использовали и в Луганске ( Ворошиловграде ) при совдепии .
У харьковчан есть другой заскок. Они считают свою площадь Свободы по размеру самой большой в мире, Европе или на 2ом месте. Тут кто как. Даже в Интернете пушут. Не поленился и проверил. Пятая в Европе. Причем две (ужас что сейчас напишу) в России, в Самаре и в Питере, больше харьковской. В мире, толи в конце 3его десятка, толи в начале 4ого. Когда объясняю это харьковчанам, они информацию игнорируют и продолжают настаивать на своем.
вот еще дава слова:
1. замолаживать — охмурять
2. плямкать — щелкать
Комментарии удручают. Такое чувство, что люди всеми силами хотят подтвердить стереотипный образ харьковчанина, изображённый на первом изображении в этом посте.
Прекращайте быть злобным быдлом. Это нас не красит!
Кульок за з дитинства знаю. У нас на Чернігівщині часто вживається.
Большинство слов из комментариев и из самого поста очень употреьляемы так же и в Донецкой области, так что, это не чисто «харьковский жаргон», вся Слобожанщина его использует