Можливо, це пов’язано з тим, що нас дійсно багато чого об’єднує. MyKharkov.info зібрали декілька кілька маркерів, які допоможуть зі 100% гарантією ідентифікувати харків’янина в будь-якому товаристві.

Тремпель

Якщо у всьому світі театр починається з вішака, то знайомство з унікальним генетичним кодом Харкова ми почнемо з тремпеля. Це слово стало справжнім мовним паролем. Легенда пов’язує його з прізвищем німецького підприємця Йоганна Тремпеля, який нібито працював у Харкові на межі XIX та XX століть. Кажуть, на плічках його фабричного одягу був вибитий напис — Trempel.

З часом прізвище перетворилося на назву предмета, як це часто буває з великими брендами. Хоча доказів мало, а історики сумніваються в реальності постаті пана Тремпеля, легенда звучить красиво. Хай там як, для нас «тремпель» — це святе, а «вішалка» — то для решти світу.

«Буфет»

Цей радянський термін у більшості асоціюється з суворою жінкою в білому ковпаку, що розливає какао по заляпаних склянках. Але коли слово чує харків’янин, у нього мимоволі починає виділятися слина. Перед очима пливуть картинки: великий пластиковий стакан найсмачнішої окрошки та жахливий сон усіх нутриціологів — легендарна квадратна піца на пухкому дріжджовому тісті з товстим шаром сиру й майонезу.

У кожного з нас є хоча б одна історія, яку соромно розказати батькам, але в ній обов’язково фігурує нічний похід у «Буфет». Важко уявити, що стало б з італійцями, якби їм показали цей кулінарний шедевр, але ми готові віддати багато що за шматочок цієї «Фірмової» смакоти.

Читайте також: Культурне життя Харкова: місця, які надихають навіть під обстрілами

Деберц

Ну що, перекусили? Тепер можна і зіграти. У деберц, дебчик, деба… Як би ви це не називали, але якщо ви знаєте правила — ви або з Харкова, або вас навчив хтось з наших. Усе, що потрібно: колода карт без шісток, аркуш паперу та ручка.

Це завжди сплеск емоцій, азарт і палкі суперечки. Мета — швидше за суперників набрати 1000 очок. Тут свій сленг: бела, терц, байт. Свого часу в місті проводили масштабні турніри, і досі ця гра збирає друзів у теплому колі, де можна на якийсь час забути про тривожну реальність і просто насолодитися моментом.

Лавочки, смітники та комунальники

Є ще один кумедний факт. У будь-який момент розмови з мешканцем іншого регіону харків’янин раптом видає: «А ось у нас у Харкові…». Далі зазвичай ідуть оди безкоштовному метро, чистоті та ідеальним газонам.

В інших містах країни використовують «харківський» кейс, як приклад ефективної організації господарювання у місті.

Президент України Володимир Зеленський відзначив Харків за підготовку енергетики до роботи в умовах російських обстрілів: «У Харкові місцева влада підготувалася. Київ, на жаль, зробив значно менше».

Блогери приїжджають до нас, щоб особисто перевірити, чи справді тут так прибрано, а в мережі ширяться фантастичні історії: нібито групу харків’ян заселили в центр Парижа, і вже наступного дня там з’явилися комунальники, почали монтувати лавочки, висаджувати квіти та будувати «Буфет».

 

Переглянути цей допис в Instagram

 

Допис, поширений AI Visual Artist (@aivisual.shift)

Жарти жартами, але це вражає. Третій рік місто перебуває в важких умовах, під постійними обстрілами, але воно продовжує сяяти, квітнути й надихати своєю охайністю.

Градусник, Стекляшка, Стрілка

Це наші місця сили. Велетенський термометр на виході з «Історичного музею», затишний сквер на березі річки та скляний фасад станції «Університет». Сюди ж додайте Саржин Яр, ХНАТОБ та «Дзеркальний струмінь».

Навіть у найважчі часи під Градусником щодня стоїть хоча б один хлопець із квітами, у Саржиному Яру працює фітнес-клуб просто неба, а в «Кристалі» діти смакують легендарну «Білочку» — морозиво, яке тут подають із 1982 року.

Читайте також: Сила, яка не знає віку: історія 79-річного харків’янина, що став чемпіоном Європи з гирьового спорту

Харків зберіг свій шарм, інтелігентність та непохитну ідентичність. Хай там хто вважає нас пихатими, насправді це про безмежну любов до рідного міста. Тож із вірою в серці чекаємо, коли нарешті всі зможуть призначити зустріч рідним під Градусником, на Стрілці чи на Стекляшці. Бо вдома — найкраще.

Ірина Станевич

Запись Як сказати, що ти з Харкова, не кажучи, що харків’янин впервые появилась Мій Харків.