Попри негаразди, чимало людей пригадують 90-ті роки з теплом. Вечірні сімейні посиденьки дарували затишок, хоча страви на столі були досить скромними. Сьогодні полиці крамниць переповнені продуктами, а заклади міста пропонують вишукане меню.

Та саме страви мам і бабусь, приготовані у дев’яності, пригадуються з особливою ніжністю і здаються найсмачнішими. Пригадаймо, які наїдки найчастіше створювали винахідливі жительки Харківщини.

Овочева база: городи та дачі

Через дефіцит товарів чимало родин власноруч вирощували городину. Містяни, що мешкали у квартирах, на літо перебирались на дачі. Інші орендували в найближчому передмісті клаптики землі, щоб засадити їх овочами. Найчастіше це був базовий набір, який можна було легко зберігати взимку: картопля, капуста, морква, цибуля та буряк. Також вирощували помідори, огірки, зелень, фрукти та ягоди.

Хоча вегетаріанство тоді ще не було популярним, місцеві кулінарки навчились готувати тисячі страв із базового овочевого набору. Однією з найпопулярніших було рагу. Єдиного рецепту не існувало: просто брали доступні овочі та тушкували разом, подрібнивши їх кубиками. А ще з городини робили котлети та січеники, найчастіше — з капусти, цибулі або моркви.

Перші страви та «магія» кубиків

Головним завданням було приготування бюджетних, але ситних обідів. Супи варили у великих каструлях, щоб уся родина могла їсти декілька днів. М’ясо в таких стравах траплялося рідко. Супи часто готували на кістках — їх виварювали декілька годин для насиченості смаку. Проте зазвичай перші страви залишалися суто овочевими.

Популярною добавкою до них були бульйонні кубики, як-от «Gallina Blanca». У 90-ті мало хто замислювався про підсилювачі смаку чи пальмовий жир у їхньому складі. Кубики були надзвичайно популярними; їх додавали також до каш та інших страв.

На Харківщині часто готували борщ. Майже всі його інгредієнти походили з власних городів. У кожній родині існував свій секрет приготування: хтось додавав більше часнику, хтось робив засмажку на салі, а дехто використовував квашену капусту.

Читайте також: Страви, популярні на Харківщині: кулінарні легенди та традиції на тарілці

Універсальний гарбуз

Гарбуз — рослина невибаглива, тому його часто висаджували наприкінці огороду, де лишалося вільне місце. З нього варили каші, зокрема молочні. Оскільки гарбуз вважали універсальним продуктом, його додавали і в солодкі, і в солоні страви. Також його просто нарізали скибками й запікали в духовій шафі.

Пані Наталя, яка в 90-ті роки виховувала дітей, пригадує, що малеча навідріз відмовлялась їсти цей овоч. Але коли родичі з села передали великий запас гарбузів, жінці довелося вдатися до хитрощів. Гарбуз став альтернативою моркві в більшості страв. Вона подрібнювала його на дрібній тертці й додавала у супи, овочеве рагу та оладки. Так діти споживали корисний продукт, а сімейний бюджет суттєво економився.

Кабачкові «ананаси» та закуски

Популярним був рецепт «ананасів», яким жінки ділились одна з одною, як таємним знанням. Брали 1 літр ананасового соку, кип’ятили його з цукром та лимонною кислотою. Після розчинення цукру додавали 1,5–2 кг кабачків, очищених і нарізаних шматочками, що формою нагадували екзотичний фрукт. Трохи проваривши, суміш розкладали по банках і закривали. Готові «ананаси» відкривали на свята: додавали в салати або подавали з млинцями.

Кабачки взагалі були універсальним продуктом. У літню пору вони з’являлися на столі чи не щодня. Овоч нарізали кружечками та обсмажували на пательні, з нього готували ікру, рагу та оладки.

Бутерброди зі шпротами

Ця закуска була справжнім хітом кожного святкового столу. Хліб обсмажували до золотистої скоринки, змащували майонезом, викладали зверху шпроти та скибку огірка — солоного взимку або свіжого влітку. Деякі господині додавали також варене яйце та прикрашали страву зеленню.

До речі, шпроти іноді використовували навіть для приготування супів. З них зливали олію та додавали рибу до овочів, проварюючи декілька хвилин. Такі супи виходили ситними, хоча специфічний аромат подобався не всім.

Читайте також: Смаколики, аксесуари та цікавинки: які сувеніри привезти з Харкова?

Десерти: від вафель до «легенди на батоні»

Це легендарний десерт 90-х, без якого не обходилося жодне свято. Його приготування було максимально простим. Для торта купували готові вафельні коржі, кожен із яких змащували згущеним молоком. Традиційно використовували варену згущенку, змішану з вершковим маслом. Економніші господині чергували шари: один корж змащували згущеним молоком, інший — кислим варенням (часто смородиновим). Після декількох годин у холодильнику десерт був готовий до чаювання.

Вафельний торт можна зустріти і в сучасних кав’ярнях. Харків’яни часто купують його шматочок, аби бодай на мить поринути у спогади про дитинство.

А коли сучасні діти слухають розповіді батьків про цей десерт, вони щиро дивуються. Але покоління 90-х буквально виросло на ньому. В багатьох сім’ях це називали «солодким бутербродом». Щоб поласувати солоденьким, брали шматок свіжого батона, змащували його вершковим маслом і посипали цукром.

Існував і спрощений варіант: батон трохи змочували водою і посипали цукром. Цей рецепт ніколи не потрапить до високих кулінарних книг, але для жителів міста, що пережили 90-ті, він залишиться справжньою легендою.

Вареники

У ті роки вареники готували не лише на свята. Використовували найситніші начинки: картоплю зі шкварками, капусту, кисломолочний сир чи лівер. Влітку, у сезон врожаю, страву робили з вишнями, полуницею чи смородиною. На Харківщині традиційно готують вареники з пісного тонкого тіста на основі води та борошна.

Пухкі вареники на пару, характерні для Центральної України, у нашому регіоні стали популярними пізніше. Вдома харків’янки й досі частіше віддають перевагу традиційним тонким вареникам.

Читайте також: Козацький стрит-фуд на БлагБазі: як з’явився «Благовіщенський Курінь»

Грінки та гарячі бутерброди

Класичний сніданок на велику родину — грінки. Для них готували суміш із яєць та молока, обвалювали в ній скибки батона й обсмажували. До яєць додавали або сіль, або цукор. Такі грінки особливо смакували з гарячим чаєм.

Гарячі бутерброди були універсальним перекусом. Незмінними залишалися лише хліб та сир, а решта інгредієнтів залежала від вмісту холодильника: залишки ковбаси, помідори, перець чи солоні огірки. Все це подрібнювали, викладали на хліб, посипали сиром і запікали в духовці 7–10 хвилин.

Олена Гієвська

Запись Що їли харків’яни в голодні 90-ті: рецепти, зібрані у господинь міста впервые появилась Мій Харків.