У коментарі «Українській правді» Терехов зазначив, що вибори зараз «не на часі». Він наголосив на відсутності будь-яких спільних політичних проєктів з Гетманцевим.

Впевнено можу сказати, що політичного проєкту, в якому б одночасно були Терехов і Гетманцев, не було в минулому, не існує зараз і не буде в майбутньому. А соціологів я прошу не витрачати час та увагу суспільства на вивчення на те, що не відповідає дійсності, — сказав мер Харкова.

Причиною коментаря стали результати весняного опитування SOCIS. Соціологи розраховували, що партія, яка складалася б з глави Миколаївської ОВА Віталія Кіма, Терехова та Гетманцева, набрала б 13,7% підтримки українців.

Запись Терехов категорично спростував партію з Гетманцевим впервые появилась Мій Харків.

13 березня міський голова відзначив двох харків’ян за героїчні дії. Соратокін отримав почесну грамоту Харківської міської ради та цінний подарунок.

“За активну громадянську позицію, мужність, відвагу і самовідданість, рішучість та небайдужість, виявлені під час порятунку мешканців міста Харкова у екстремальних умовах почесною грамотою Харківської міської ради та цінним подарунком нагороджується Сергій Соратокін”, — сказано у почесній грамоті.

Другим нагородженим став Володимир Ольховський, який раніше без вагань витягнув із водойми восьмирічну дівчинку, яка вже йшла під лід.

Нагадаємо, раніше MyKharkov.info повідомляли, що 12 березня на водоймі у Харкові провалилися під кригу шість дітей. Двоє з них — 10-річний і 17-річний хлопці — загинули. П’ятеро з потерпілих, включно з загиблим молодшим хлопчиком, жили в гуртожитку поблизу водойми. 17-річний підліток мешкав із сім’єю в квартирі.

Запись Терехов нагородив Сергія Соратокіна — рятівника чотирьох дітей, які провалилися під лід у Харкові впервые появилась Мій Харків.

“У лікарні зараз перебувають 47-річна, 50-річна і 60-річна жінки, а також чоловіки 39 і 49 років. Попередньо, у всіх – вибухові поранення із травмами різного ступеню”, – повідомив начальник Харківської ОВА Олег Синєгубов.

Мер Харкова Ігор Терехов уточнив, що російський удар був по цивільному підприємству.

Запись Росіяни атакували цивільне підприємство в Харкові: двоє людей загинули впервые появилась Мій Харків.

Перебої з електропостачанням стали невід’ємною частиною міського пейзажу: темні під’їзди, зупинені ліфти, холодні батареї та нестабільний мобільний зв’язок. У відповідь на ці виклики харків’яни змінили свої звички й опанували мистецтво постійної адаптації.

Звук генераторів уже не сприймається як щось виняткове – він став звичним фоновим шумом: під його гул працюють кав’ярні, заряджаються телефони й світяться вікна «Пунктів незламності». Вихід із дому тепер часто починається з перевірки рівня заряду та графіків відключень, а планування справ дедалі більше залежить від того, чи буде живлення в найближчі години.

Як енергетична криза змінила побут харків’ян, що відбувається з міською енергосистемою та чому навіть без світла Харків залишається містом, яке живе й працює, – у матеріалі MyKharkov.info.

Головна ціль росіян – енергетика

Четвертий рік повномасштабної війни Харків живе під постійною загрозою обстрілів. Однією з головних цілей ворога стала енергетична інфраструктура – електростанції, підстанції, котельні та лінії електропередач. Руйнування цих об’єктів безпосередньо впливає на життя сотень тисяч людей, адже електроенергія сьогодні означає не лише комфорт, а й безпеку та зв’язок зі світом.

За даними Президента України Володимира Зеленського, лише протягом січня росіяни випустили по Україні понад 6 000 ударних дронів, близько 5 500 керованих авіабомб і сотні ракет різних типів. Значна частина атак була спрямована саме на об’єкти енергетики, транспорту та критичної інфраструктури. Лише за один тиждень, з 16 по 22 лютого, кількість ударних дронів перевищила 1 300, а ракет – майже сотню.

Від початку повномасштабного вторгнення ворог здійснив 5 796 атак на українську енергосистему. Водночас енергетики щоразу відновлювали постачання ресурсів, попри постійні обстріли та втрати серед працівників галузі.

«Після кожного обстрілу енергетики виходили на зміну, щоб якнайшвидше все відремонтувати та повернути світло й тепло українським родинам. Попри морози та обстріли», – повідомив перший віцепрем’єр-міністр — міністр енергетики Денис Шмигаль.

Ці цифри — не суха статистика. За ними стоять темні вікна будинків і тисячі родин, які щоразу змушені пристосовуватися до нових умов. За даними голови ОВА Олега Синєгубова, в місті та області майже кожен об’єкт енерго- та теплогенерації пережив російську атаку, а з посиленням морозів інтенсивність ударів зросла.

«Пошкодження серйозні… Відновлення дається вкрай складно. Це важка інженерна робота, складна логістика і постійний ризик повторних атак. Але жодної зупинки немає. Роботи тривають цілодобово», — зазначав Харківській міський голова Ігор Терехов.

Побут у режимі економії

Відключення змусили харків’ян жити інакше. Люди заздалегідь заряджають техніку та павербанки, тримають напоготові ліхтарики. Прання, приготування їжі та робота тепер повністю залежать від годин, коли подають напругу. Особливо гостро проблема відчувається взимку: у будинках, де опалення залежить від електрики, температура падає вже за кілька годин після вимкнення, що стає випробуванням для літніх людей та родин із дітьми.

Змінився й міський ритм. Під час знеструмлень зупиняються ліфти, припиняють роботу банкомати, а частина світлофорів переходить у аварійний режим. Магазини й аптеки або переходять на генератори, або тимчасово зачиняються. Так формується нова модель міського життя — менш зручна, але надзвичайно витривала.

Читайте також: Харків між болем і життям: простори пам’яті про жертв війни для міста

Місто на резервному живленні

Після масованих атак Харків почав активно розбудовувати систему резервного живлення. Автономними джерелами енергії забезпечують лікарні, насосні станції водоканалу та котельні, щоб базові послуги залишалися доступними.

Паралельно ремонтні бригади безперервно відновлюють трансформатори та лінії під загрозою повторних ударів. Як наголосив Денис Шмигаль, ремонтні роботи не припиняються ні на хвилину, щоб забезпечити повернення енергії у найкоротші терміни.

Через складну ситуацію в області оголошено надзвичайну ситуацію регіонального рівня. Голова ОВА Олексій Синєгубов зазначив, що область ініціює звернення до Кабміну щодо приєднання Харківщини до урядового проєкту «СвітлоДім», який допоможе підвищити енергетичну стійкість багатоквартирних будинків.

«Енергетичний острів»: ставка на автономність

Поряд із аварійними рішеннями місто розвиває стратегічний проєкт «енергетичного острова». Як пояснив Ігор Терехов, ця система вже довела свою ефективність. Вона дозволить підтримувати критично важливі об’єкти навіть у разі повного відключення основної мережі. Проєкт реалізується спільно з міжнародними партнерами, а підготовка до наступних сезонів починається завчасно.

Пункти незламності

Однією з головних форм підтримки стали «Пункти незламності». На початку 2026 року в Харкові працює 101 така локація, переважно на базі шкіл та дитсадків. Тут можна зарядити гаджети, скористатися інтернетом та зігрітися. Також у місті діють пункти видачі гарячого харчування, де щодня готують понад 55 тисяч порцій.

Крім стаціонарних об’єктів, Харків має мобільні пункти на базі потягів. У шести вагонах одночасно можуть перебувати близько 300 осіб. Метрополітен також залишається не лише укриттям, а й простором для перебування під час масштабних блекаутів. Мапу таких місць можна знайти на геопорталі міста або в застосунку «Дія», де маршрут прокладається навіть офлайн.

Бізнес та державна підтримка в новій реальності

Малий і середній бізнес адаптується, закуповуючи генератори та акумулятори. Багато закладів переходять на енергоощадну техніку, щоб мінімізувати залежність від мережі. Держава, своєю чергою, пропонує низку програм підтримки:

• Енергопідтримка для підприємців: одноразова допомога (7 500–15 000 грн) на закупівлю генераторів, батарей та інверторів через портал «Дія».
• Пільгові кредити під 0%: у межах програми «5-7-9 %» бізнес може отримати кошти на енергообладнання, де відсотки компенсує держава.
• Гранти на енергонезалежність: понад 140 підприємств уже отримали гранти (загалом близько 63 млн грн) на сонячні панелі та системи зберігання енергії з можливістю інвестицій до €20 000.

Читайте також: Освіта на Харківщині: як підземні школи стали новою реальністю

Психологія темряви і сила солідарності

Відсутність світла підсилює тривогу, але водночас породжує неймовірну солідарність. Сусіди допомагають літнім людям, діляться зарядом павербанків, створюють імпровізовані точки підзарядки у під’їздах. Харків вчасно впровадив автономні рішення, що, за словами Президента Зеленського, дозволило мінімізувати наслідки атак порівняно з містами, де система залишалася надто централізованою.

Місто, яке не зупинилося

Енергетична криза змінила Харків, але не зламала його. Громадський транспорт працює, кав’ярні відкриті, молодь вчиться, а підприємства продовжують роботу. Навіть у темряві Харків знаходить спосіб зберегти світло — у вікнах пунктів допомоги, у гуркоті генераторів і в здатності людей підтримувати одне одного. Попри темряву – зі світлом усередині.

Антоніна Вербицька

Запись Попри темряву – зі світлом усередині: як Харків живе під час енергетичної кризи впервые появилась Мій Харків.

Про це повідомив міський голова Ігор Терехов, зазначивши, що масована атака спрямована саме по критичній енергетичній інфраструктурі.

“Ми вже розуміємо, що доведеться ухвалювати важкі рішення. Одне з них — вимушене, але єдине можливе. Щоб не допустити замерзання мережі, нам необхідно злити теплоносій у системі теплопостачання 820 будинків, які живляться від однієї з найбільших ТЕЦ”, — повідомив міський голова.

Терехов підкреслив складність рішення, враховуючи поточну погоду: “Я розумію, наскільки це важко у двадцятиградусний мороз. Але безпрецедентна атака на критичну інфраструктуру не залишає іншого варіанту.”

Для забезпечення городян теплом міська влада запускає комплекс заходів. По-перше, усі 101 пункт Незламності цілодобово працюватимуть як теплові центри, де мешканці зможуть зігрітися, отримати гарячі напої та зарядити портативні пристрої. Міськвлада запевнила, що буде оперативно розгортати додаткові пункти обігріву за потреби.

Крім того, очікуються перебої в роботі міського електротранспорту. Щоб компенсувати це, місто запускає додаткові автобусні маршрути, щоб не допустити паралічу громадського транспорту.

Запись 820 будинків Харкова залишаться без тепла після атаки росіян впервые появилась Мій Харків.

Про це повідомив міський голова Ігор Терехов у соцмережах.

Російська атака по житловому будинку у Харкові сталася 2 січня. Рятувальники розбирають завали багатоповерхівки в Київському районі, знаходячи тіла загиблих. Першим був знайдений 3-річний хлопчик, згодом виявили його матір — 22-річну жінку.

За попередніми даними, атаку здійснено двома ракетами типу “Іскандер-М”. Окрім загиблих, постраждали 27 людей, серед яких була 6-місячна дитина.

Пошукові роботи на місці обстрілу продовжуються. Рятувальники не припиняють спроби знайти решту осіб, які можуть перебувати під завалами.

Запись Кількість жертв російського удару по центру Харкову зросла до чотирьох впервые появилась Мій Харків.

Як розповів міський голова Ігор Терехов під час заходу в рамках проєкту «Нова країна» від інформаційного порталу «LB.ua», роботу, зокрема, активно пропонують внутрішньо переміщеним особам.

«Державна служба зайнятості має спрямувати свою діяльність на заохочення людей перекваліфіковуватись і починати працювати. Наприклад, нам потрібні водії. Зараз машиністами в метро, водіями трамваїв і тролейбусів працюють жінки. Ми їх навчаємо та даємо роботу. І потребуємо в цьому напрямку державної підтримки», – підкреслив мер.

Запись Терехов: Комунальні підприємства потребують робочої сили впервые появилась Мій Харків.

Мер наголосив, що таке завдання стоїть перед українськими містами вже зараз, під час повномасштабної війни, і не може бути відкладеним. Так, з 2022 року в Харкові за кошти бюджету міської територіальної громади та субвенцій було відновлено близько 4 тис. пошкоджених будинків, в т. ч. приватних.

«Відбудова необхідна передусім нашим людям. І цим питанням треба займатися вже сьогодні, а не відкладати на повоєнний час. Людям потрібне житло, лікарні, безпечні простори для навчання дітей. Лише тоді вони залишатимуться в містах, а не виїжджатимуть», – наголосив Ігор Терехов.

Окремо міський голова розповів про проєкт муніципального житла, який розробляється міською владою спільно з урядом Німеччини.

«Зараз у Харкові проживає 208 тис. вимушених переселенців. Ще 160 тис. харків’ян залишилися без даху над головою через збройну агресію рф. І всім цим людям потрібне житло. Саме тому ми вже зараз переймаємо досвід Німеччини з будівництва муніципального житла», – зазначив Терехов.

Запись Терехов: Відбудова потрібна вже сьогодні впервые появилась Мій Харків.

Аліна Титова. Фото: city.kharkiv.ua

Ігор Терехов подякував Неллі Цибульник, яка понад три роки очолювала Холодногірську райадміністрацію, за ефективну роботу, професіоналізм і відданість своїй справі.

Представляючи Аліну Титову, мер відзначив її досвід, знання галузі та глибоке розуміння потреб громади. Ігор Терехов побажав їй успіхів, витримки та згуртованої роботи з командою на благо мешканців району.

Фото: city.kharkiv.ua

«Холодногірський район завжди був важливим для міста, як і всі інші райони. Саме тут не раз були  удари ворога, є зруйновані будинки, інфраструктура, але завдяки злагодженій роботі райадміністрації люди завжди отримували допомогу й підтримку. Я щиро дякую Неллі Цибульник за її відданість, витримку й системну роботу. А Аліні Титовій бажаю успіхів на новій посаді, енергії, рішучості й командної взаємодії. Район має жити, розвиватися і залишатися сильною частиною великого Харкова. Упевнений, що саме так і буде », – зазначив мер.

Запись У Харкові представили нову очільницю Холодногірського району (фото) впервые появилась Мій Харків.

Фото: city.kharkiv.ua

Мер подякував Світлані Горбуновій-Рубан за багаторічну та результативну роботу на цій посаді. Він відзначив її високий професіоналізм, відданість справі та велику роль у збереженні системи охорони здоров’я і соціальної підтримки під час війни. Також Ігор Терехов представив колективу нову очільницю напрямку — Неллі Цибульник — і побажав їй злагодженої роботи та гідного продовження розпочатих проєктів.

«Керівництво галузями охорони здоров’я і соціальної політики — це величезна відповідальність. Світлана Олександрівна багато років гідно вела ці напрями й зробила справді дуже багато. У найважчі часи — під час війни, евакуацій, ворожих ударів — саме її команда забезпечувала стабільність системи. Я дуже вдячний їй за цю роботу. Вона переходить на іншу важливу посаду, але залишається в моїй команді. І сьогодні я вітаю Неллі Цибульник — людину досвідчену, відповідальну, віддану своїй справі. Перед новим заступником стоїть серйозне завдання — берегти здоров’я, гідність і впевненість людей, які живуть у прифронтовому місті. І я впевнений: вона впорається з цією місією», – зазначив  мер.

Неллі Цибульник подякувала міському голові за довіру, а колегам — за підтримку. Вона наголосила, що усвідомлює складність викликів, які стоять перед міською системою соціального захисту, і бачить свою місію у зміцненні цієї сфери та допомозі тим, хто найбільше постраждав від війни.

Неллі Цибульник. Фото: city.kharkiv.ua

«Сьогодні Харків живе в умовах постійного випробування. Щодня зростає кількість людей, які потребують допомоги, — переселенців, ветеранів, родин, що втратили житло. Я розумію масштаб відповідальності й сподіваюся, що мій досвід роботи в органах місцевого самоврядування допоможе посилити соціальну сферу Харкова. Готова працювати наполегливо, щоб кожен, хто звертається за підтримкою, відчував, що місто поруч і не залишає нікого сам на сам з проблемами», – підкреслила вона.

Світлана Горбунова-Рубан теж подякувала колегам за спільну роботу, взаємну підтримку та довіру і зазначила, що для неї це не прощання, а новий етап у професійному житті.

Фото: city.kharkiv.ua

«Все, що ми робили разом, — велика праця, яка забезпечує соціальний спокій і здоров’я Харкова. Коли система працює, як єдиний організм, – місто дихає. І я вдячна всім, хто був поруч усі ці роки, за спільну роботу, підтримку й людяність. Окрема подяка Ігорю Олександровичу — за довіру, за можливість втілювати важливі для людей рішення і за те, що за будь-яких обставин ми залишаємося однією сильною командою», – сказала вона.

Надалі Світлана Горбунова-Рубан керуватиме комунальним закладом «Консультативно-кризовий центр «Відповідальне батьківство».

Запись Терехов представив нову очільницю напрямів охорони здоров’я та соцзахисту (фото) впервые появилась Мій Харків.

За його словами, внаслідок удару було пошкоджено гуртожиток, у якому мешкають, зокрема, вимушені переселенці з Куп’янського району.

«Тип безпілотника ще встановлюється. Вибухом пошкоджено дах і житлові приміщення, вибито понад 20 вікон. Жодних військових об’єктів тут немає —  лише цивільні люди. На щастя, ніхто не постраждав», – зазначив Ігор Терехов.

Запись Терехов розповів про наслідки ворожої атаки безпілотником впервые появилась Мій Харків.

Він зазначив, що останніми тижнями російський агресор прицільно атакує об’єкти енергетичної інфраструктури, руйнуючи трансформаторні підстанції та ТЕЦ перед початком зими.

Зокрема, мер розповів про атаку, яка сталася напередодні ввечері, коли росіяни вдарили 25 шахедами по об’єкту, який забезпечує електропостачання кілька районів.

«З початку повномасштабної війни кожна зима для нас — це виклик. Зараз ми вже бачимо, що ця зима буде найважчою, бо вже зруйновано багато критично важливих об’єктів. Міська влада концентруватиме всі ресурси та робитиме все можливе, щоб стабільно пройти опалювальний сезон. Нам потрібно бути готовими до будь-яких сценаріїв», – наголосив Ігор Терехов.

Запись Терехов: Ця зима буде найважчою для Харкова за всі часи війни впервые появилась Мій Харків.

Захід пройшов в одній з підземних шкіл, яку нещодавно відкрили на Салтівці. У ньому взяли участь міський голова Ігор Терехов, Надзвичайний і Повноважний Посол Японії в Україні Масаші Накаґоме, а також представники ЮНОПС.

Міський голова розповів про наслідки ворожих обстрілів для Харкова, зокрема про втрати в освітній і транспортній сферах. За його словами, відколи в місті налагодили навчання в безпечних просторах, щодня організовується підвезення дітей до метрошколи та підземних шкіл. Для цього використовуються звичайні пасажирські автобуси.

«Ми вимушені знімати автобуси з маршрутів громадського транспорту, щоб доправляти дітей до шкіл. Маємо дефіцит транспорту, адже з початку повномасштабної війни багато одиниць рухомого складу було знищено ворогом. І я надзвичайно вдячний вам за цю допомогу. До кінця року ми відкриємо ще три підземні школи, і така підтримка для нас вкрай важлива», – наголосив Ігор Терехов.

Своєю чергою Масаші Накаґоме зазначив, що передані автобуси символізують тісну співпрацю між Україною та Японією, адже вони вироблені в Черкасах з використанням японських компонентів.

У ЮНОПС повідомили, що кожен автобус розрахований на 31 пасажира. Закупівля транспорту є частиною більшого проєкту, який зараз реалізується в Харкові за фінансування уряду Японії. У межах цього проєкту проводиться ремонт підвальних приміщень у школах з перетворенням їх на найпростіші укриття. Після завершення робіт очне навчання зможуть продовжити ще понад 1,3 тис. учнів.

Крім того, ЮНОПС надає допомогу у відновленні житлового фонду. Зокрема, за підтримки управління були проведені ремонтні роботи у 782 квартирах, відновлено близько 6,5 тис. кв. м покрівель та надано енергетичне обладнання.

Сторони домовилися про продовження співпраці в низці важливих напрямів для міста, зокрема це стосується  будівництва підземного дитячого садка, ремонтів укриттів у школах та внутрішніх ремонтів пошкоджених осель. Харків уже подав відповідні проєкти, і вони отримали підтримку з боку уряду Японії.

Запись Харків отримав шкільні автобуси від ЮНОПС впервые появилась Мій Харків.

За останні дні росіяни завдали серйозного удару по енергетичній системі Харкова, знищивши дві трансформаторні підстанції. Про це повідомив міський голова Ігор Терехов у своєму телеграм-каналі.

За його словами, ворог цілеспрямовано намагається позбавити місто стабільного електропостачання.

“Росія не припинить спроб терору, вона намагатиметься й далі позбавити наших людей життя, занурити їх у холод і темряву”, – зазначив Терехов.

Попри складну ситуацію, комунальні служби працюють цілодобово. Якщо раніше без електроенергії залишалися близько 22 тисяч абонентів, то станом на ранок 6 жовтня їх кількість скоротилася до 3,5 тисяч.

Терехов наголосив, що місто та обленерго мають обмежені ресурси, але докладають максимум зусиль для відновлення інфраструктури.

“Треба завжди бути готовими до всього”, – підкреслив міський голова.

Запись Терехов попередив про найважчу зиму в Харкові через атаки на електромережі впервые появилась Мій Харків.

Про це міський голова Ігор Терехов написав у статті для газети «ІнфоСіті».

За його словами, в місті розробили проєкт безпечного дитячого садка, реалізація якого потребуватиме значних ресурсів і часу.

«Такий дитсадок коштуватиме дорожче, ніж школи, які ми будуємо з урахуванням всіх вимог безпеки. Та це буде унікальний для України проєкт, і ми його обов’язково реалізуємо», – наголосив Ігор Терехов.

Мер розповів, що зараз для дітей 5-6 років у Харкові організовані заняття у так званих «метросадочках». Вихователі працюють з малечею у вихідні дні в обладнаних безпечних приміщеннях, що дозволяє підготувати дітей до школи.

Запись У Харкові готуються до будівництва підземного дитсадка впервые появилась Мій Харків.

Загалом у Харкові з початку повномасштабної війни налічується близько 4,500 житлових будинків, які були тією чи іншою мірою пошкоджені внаслідок ворожих ударів. Загальні збитки, завдані Харкову росіянами сягають близько 10 млрд євро.

У квітні 2022 року стало відомо, що британський архітектор і дизайнер, лауреат Імператорської та Прітцкерівської премій Норман Роберт Фостер готовий долучитися до відновлення Харкова. Згодом, Харківській міський голова Ігор Терехов оголосив, що у міст розробляють новий генеральний план міста та планують будівництво нових мікрорайонів.

На початку 2023 року Ігор Терехов розповів, що спеціалісти, які працюють над новим генпланом Харкова, виходять із того, що населення міста становитиме близько 2-2,5 млн осіб.

За його словами, команда Фонду британського архітектора Нормана Фостера готує пілотні проєкти за п’ятьма напрямами (культурна спадщина, житловий сектор, промисловість, науковий квартал, річки та зелені зони). Зокрема, міський голова запевнив, що центр Харкова відновлюватимуть “із повагою до минулого”.

“Центр Харкова буде відновлено з повагою до минулого. Крім того, цьому району буде надано нове життя завдяки новій знаковій архітектурній пам’ятці в наявні будівлі та редизайну ключових громадських місць з урахуванням їхньої історії”, – розповів Терехов.

Крім того, за його словами, розробляють п’ять міських стратегій (транспортне, енергетичне, водне та природне середовище і перекроювання застарілих адміністративних районів Харкова).

Своєю чергою Фостер зазначив, що архітектори під час розроблення генплану виходять із того, що у Харкові важливо зберегти річки та зелені насадження, а також покращити мобільність, з’єднати пішохідні та велосипедні доріжки й створити такі транспортні мережі в усьому місті. Він наголосив також на важливості переходу до використання чистих джерел енергії.

Якою буде масштабна відбудова Харкова нам тільки належить побачить, бо війна, а разом з нею руйнування, триває. MyKharkov.info розповідає, як європейські міста відновлювалася після руйнувань Другої світової війни.

Лондон

Бомбардування Лондона та інших британських міст увійшло в історію під названою “Великий бліц”.

“Бліц” на Лондон був оголошений актом відплати за нальоти на Берлін. Він розпочався в ніч із 6 на 7 вересня 1940 р. і нальоти тривали безперервно до 13 листопада 1940 р. силами від 100 до 150 середніх бомбардувальників.

Наймасштабніше бомбардування Лондона відбулося 7 вересня, коли понад 300 бомбардувальників атакувало ввечері й ще 250 — уночі. На ранок 8 вересня 430 жителів Лондона було вбито, а Люфтваффе випустило пресреліз, у якому заявило, що понад тисячу тонн бомб було скинуто на Лондон протягом 24 годин. Загалом у вересні 1940 року на Південну Англію було скинуто 7320 тонн бомб, у тому числі 6224 тонни було скинуто на Лондон.

29 грудня стався наймасовіший наліт на район лондонського Сіті. Безліч будинків було зруйновано, постраждав собор Святого Павла. Цієї ночі загинули близько 8 тисяч лондонців.

10 травня 1941 року Лондон зазнав останнього потужного авіанальоту. Виникло 2000 пожеж, і було зруйновано 150 водопровідних магістралей. Було сильно пошкоджено п’ять доків, 3000 людей загинуло та було поранено. У ході цього нальоту було сильно пошкоджено Вестмінстерський палац.

Усього в ході Лондонського бліцу понад 43 000 осіб загинули й близько 1,4 млн осіб втратили житло.

Після війни постраждалий Лондон почали досить швидко відновлювати. Архітектори з одного боку, зробили акцент на висотну житлову забудову, з іншого боку, створили нові міста-супутники, таким чином, розв’язавши житлову проблему як для самих лондонців, що залишилися без житла, так і нових жителів, які стрімко прибували до міста.

Одночасно архітектори нового Лондона почали розвивати зелені зони в центрі міста.

А ще в Лондоні й донині дуже люблять будувати досить оригінальні сучасні будівлі, та, як не дивно, всі ці конструкції зі скла і бетону органічно вписуються в архітектуру старого Лондона.

Читайте також: Забруднення річок, знищення лісів: екологічні наслідки російського вторгнення на Харківщині

Варшава

Стан столиці Польщі наприкінці Другої світової війни був критичним. Понад 90% будівель було знищено. Руйнування торкнулися не лише історичних і культурних пам’яток, а й житлового фонду. Більшість мешканців були змушені покинути місто.

Звучали пропозиції перенести столицю до менш зруйнованого міста, проте мешканці Варшави взяли ситуацію у свої руки. Після завершення війни вони почали повертатися до своїх домівок і власними силами відновлювати зруйновані будівлі. Масовість цього явища змусила місцеву владу ухвалити рішення про відбудову міста.

Для реалізації цього плану створили Бюро Відбудови Столиці, до складу якого увійшли як професійні архітектори й містобудівники, так і волонтери, які прагнули відродити своє місто.

Зважаючи на історичне значення Варшави та її архітектурну спадщину, було прийнято рішення про професійне відновлення міста. Проєкти створювалися на основі історико-архітектурних досліджень, а за ними відбудовувалися цілі вулиці. Жодне інше європейське місто не було відновлене з такою точністю.

Спершу волонтерські групи збирали уламки будівель і збережені декоративні елементи. Містяни сортували побиту цеглу та інші будівельні матеріали, які потім використовували для відновлення. Варшава значною мірою була відбудована з автентичних матеріалів.

На сучасному етапі реставрації зазвичай використовують архівні фотографії для відтворення оригінального вигляду споруд. Утім, під час відбудови Варшави таких матеріалів було обмаль. Ситуацію врятували художники, які ще до війни малювали міські пейзажі «з натури». Саме за їхніми роботами відновлювали цілі архітектурні ансамблі.

Дрезден

У складі НДР відновлення Дрездена проходило дуже повільно, хоча й із певним акцентом на збереження історичних пам’яток.

Туристам часто розповідають легенду про те, як після війни уламки історичного центру Дрездена ретельно зберігали, пронумеровуючи кожен камінь, щоб у майбутньому точно відтворити його автентичний вигляд.

Насправді ж більшість цих матеріалів була просто вивезена за межі міста, а залишки старої забудови знесені. Таким чином центр Дрездена розчистили для нових будівель, які відповідали радянському баченню «сучасної архітектури».

Відновлення історичного центру затягнулося на декілька десятиліть, і багато ключових споруд були відтворені лише після об’єднання Німеччини.

Гданськ

Портове місто Гданськ також зазнав значних руйнувань: усі визначні пам’ятки та інша забудова були знищені й спалені. Після війни постало питання, чи доцільно відновлювати місто. Розглядалася навіть ідея перенести порт до іншого місця. Утім, зрештою було вирішено відбудувати Гданськ.

На відміну від Варшави, де застосували науковий підхід до відновлення, у Гданську зосередилися на відтворенні лише найбільш значущих пам’яток. Решта забудови була спроєктована з акцентом на практичність.

Метою не було відтворення довоєнного вигляду будинків. Натомість створювали сучасні за тогочасними стандартами житлові будівлі зі зручними подвір’ями та простором для мешканців. При цьому архітектори прагнули зберегти атмосферу й дух історичної епохи.

Після тривалих обговорень було вирішено відновлювати місто в стилі XVIII століття.

Будапешт

На кінець Другої світової війни Угорщина залишалася одним з останніх союзників Гітлера, зокрема через її стратегічно важливі поклади нафти, що були критично необхідні для німецької військової машини. У зв’язку з цим Будапешт був перетворений на своєрідну фортецю, яка мала утримуватися до останнього.

У 1944–1945 роках місто зазнало масштабних руйнувань під час 50-денної облоги та подальшої битви радянських військ за нього.

Відновлення розпочалося одразу після завершення облоги. У перші роки основну увагу зосередили на розчищенні завалів і капітальному ремонті вцілілих будівель. Повоєнна реконструкція тривалий час залишалася вибірковою та несистемною.

Комуністична влада застосовувала політику «відмови від надмірностей», тому більшість будівель відновлювалися без відтворення цінних історичних деталей. Часто готові споруди критикували за невідповідність «соціалістичним цінностям».

Масштабне будівництво розпочалося пізніше, у період активної індустріалізації, коли до міста почався приплив нових мешканців. Пріоритетом стало типове проєктування, але водночас влада прагнула створювати розкішні соціалістичні «палаци для робітників».

Архітектори та містопланувальники знаходили натхнення у стилях минулих епох, і в 1950-х роках у Будапешті з’явилася значна кількість будівель у стилі ренесансу та класицизму, що цікаво контрастувало з загальними тенденціями модернізму.

Читайте також: Видатні культурні пам’ятки Харкова зруйновані росіянами під час повномасштабного вторгнення

Берлін

Наприкінці Другої світової війни авіація західних союзників і Червона армія практично зрівняли Берлін із землею. Для розчищення завалів було залучено близько 60 тисяч жінок, які працювали в обмін на їжу. Період тиші, що настав після битви за місто, німці назвали «Час нуль» — символ початку нової ери в історії Німеччини та її столиці.

Після капітуляції Берлін був поділений на чотири сектори, контрольовані США, Великою Британією, Францією та Радянським Союзом. Це відобразилося на архітектурі відбудованого міста: у Західному Берліні переважали сучасні стилі, що символізували прогрес і відновлення, тоді як Східний Берлін, підконтрольний СРСР, забудовувався панельними будинками, хрущовками та спорудами у монументальному стилі, які втілювали ідеї соціалістичної естетики.

Досі в Берліні можна побачити збережені руїни часів війни. Їх залишили навмисно, перетворивши на меморіали миру. Ці пам’ятки слугують нагадуванням про наслідки війни та закликом до збереження миру.

MyKharkov.info

Запись Реконструкція Харкова: як відбудовували міста Європи після руйнувань війни впервые появилась Мій Харків.

Лише в липні 2024 року комітет Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО (Організація Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури) вперше засудив повномасштабну агресію росії та цілеспрямоване знищення культурної спадщини України. Лише в липні 2024 року комітет ухвалив рішення, в яких закликав росіян утриматися від будь-яких дій, які б завдавали шкоди об’єктам культурної спадщини в цілому та об’єктам, включених до Попереднього списку ЮНЕСКО, а також виконувати свої зобов’язання за міжнародним правом.

Не так давно у структурі Збройних Сил України створили спеціалізований підрозділ із захисту культурних цінностей. Відділення захисту культурної спадщини функціонуватиме у складі Об’єднаного центру забезпечення заходів цивільно-військового співробітництва ЗСУ.

Цей крок реалізовано у межах імплементації положень Гаазької конвенції про захист культурних цінностей у випадку збройного конфлікту 1954 року та двох протоколів до неї. 

Рішення було затверджене спільною директивою Міністерства оборони України та Головнокомандувача ЗС України. До складу нового підрозділу увійдуть військовослужбовці, які мають освіту та досвід роботи у сфері культури, археології, історії та музейної справи. Основним завданням відділення є координація дій, спрямованих на захист, збереження та запобігання знищенню об’єктів культурної спадщини.

Під час повномасштабного вторгнення росіян в Україну, Харків зазнає численних обстрілів, що спричиняє руйнування значної кількості історичних та культурних пам’яток. Ці втрати стали болючим ударом не лише для Харкова, а й для всієї країни.

MyKharkov.info зібрав список знакових пам’яток культурної спадщини Харкова, які були зруйновані або пошкоджені російськими окупантами.

Будинок державної промисловості (Держпром)

Цей монументальний приклад конструктивізму був зведений у 1928 році та став символом індустріального розвитку України. 28 жовтня 2024 року, під час російського авіаудару, один із під’їздів будівлі був пошкоджений, що призвело до руйнування кількох поверхів. Вночі 8 листопада росіяни знову завдали авіаудару поблизу будівлю Держпрому.

Раніше, 2 січня 2024 року, під час чергової атаки, будівля також зазнала пошкоджень, включаючи фасад і внутрішні приміщення. Будівля є однією з перших у світі споруд зі сталевим каркасом і бетоном.

В грудні на 19-му засіданні Комітету ЮНЕСКО із захисту культурних цінностей у випадку збройного конфлікту ухвалили важливе рішення. Йдеться про застосування в Україні в екстреному порядку механізму «спеціального моніторингу» (ad hoc monitoring) щодо Будинку Державної промисловості у Харкові.

Відтак, Україна стала першою країною, де ЮНЕСКО застосовує цей механізм.

Це дозволить:

• повністю зафіксувати пошкодження завдані об’єкту культурної спадщини;
• дасть змогу визначити обсяг робіт, необхідних для відновлення;
• сприятиме розв’язанню питання притягнення до відповідальності країни-агресорки за руйнування культурної спадщини України.

Читайте також: «Держпром виглядає так, ніби його збудував «Житлобуд-1»: топ-5 комп’ютерних ігор про Харків

Будівля Харківської обласної державної адміністрації

1 березня 2022 року росіяни вдарили по площі Свободи двома ракетами «Калібр». Перша ракета влучила біля будівлі Харківської ОДА, друга поцілила безпосередньо в неї. Внаслідок атаки будівля ОДА отримала значні пошкодження, загинуло 29 людей.

28 серпня росіяни обстріляли будівлю знову (за попередніми даними, ракетами С-300 із Бєлгородської області). Одна ракета утворила вирву на площі перед ОДА, друга зруйнувала триповерхову будівлю з протилежного боку ОДА. Жертв не було.

У червні очільник Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов заявляв, що після російських ударів 1 березня будівля не підлягає відновленню. Проте архітектори й експерти вважають, що її цілком можна реставрувати.

Міський голова Ігор Терехов вважав, що будівлю Харківської ОДА можна реконструювати за прикладом Рейхстагу. Згодом «Фонд Нормана Фостера» оголосив конкурс на відбудову будівлі ХОДА та майдану Свободи.

В грудні 2024 року «Фонд Нормана Фостера» оголосив переможців у конкурсі на відбудову будівлі Харківської обласної державної адміністрації та прилеглої території майдану Свободи.

Серед фіналістів обрали трьох переможців, ними стали проєкти з Австралії, Ізраїлю та Індії. Українські ідеї журі відхилило.

Ізраїльський проєкт «Вчасно». Архітектори пропонують зробити фасад ХОДА напівпрозорим, що символізуватиме доступність та прозорість, а майдан теж планують зробити «монументальним». Перед будівлею пропонують побудувати басейн.

Австралійський проєкт «Пам’ять». Згідно з ним, під землею на площі побудують меморіал з простором для споглядання, що має «підкреслювати незламність та історію Харкова». Сам майдан Свободи буде відкритою площею для демонстрації монументального масштабу. Також у підземній частині ОДА та внутрішньому подвір’ї пропонують організувати громадський простір.

Індійський проєкт «Садовий край». Згідно з цим проєктом, на майдані розташують велику кількість біорізноманітних зелених зон та багатофункціональних просторів, вигляд яких буде змінюватись залежно від сезону. Реконструкції будівлі ОДА проєкт не передбачає.

Варто зазначити, що перемога у конкурсі не означає точне втілення якогось з цих проєктів.

Палац праці

2 березня 2022 року росіяни ракетами вдарили по центру Харкова. Тоді значних пошкоджень зазнав пам’ятник архітектури Палац праці, який пережив Другу світову війну.

Палац праці — особлива будівля в архітектурному ансамблі Майдану Конституції в Харкові та незвичайний урбаністичний проєкт початку XX століття. Це шестиповерховий будинок заокругленої форми з трьома внутрішніми дворами, які слугували транзитом між Павлівською площею, вулицею Квітки-Основ’яненка й Майданом Конституції. 

Палац праці побудували 1916 року, і спершу це був прибутковий будинок Страхового товариства. Рентабельним виявився не тільки його перший поверх із торговими приміщеннями, а й інші 5 житлових.

Архітектором будівлі став Іполіт Претро, який спеціалізувався на архітектурі модерну. У проєкті прибуткового будинку він поєднав модерн зі стилем неокласицизму, а також вирішив прикрасити центральний фасад шістьма високими поодинокими скульптурами, а зверху — скульптурною групою.

Після захоплення влади в Україні більшовики оголосили цей будинок державною власністю. Відтоді тут була Всеукраїнська Рада профспілок, а також Народний комісаріат праці, після чого виникла сучасна назва цього місця — Палац праці.

У середині квітня на подвір’ї понівеченого Палацу праці заспівав Святослав Вакарчук разом із харківськими музикантами.

Читайте також: «Нікольський» та інші: топ-10 торгово-розважальних центрів Харкова

Будівлі Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна

Харківський національний університет ім. Василя Каразіна, заснований 1804 року, є одним із найстаріших закладів вищої освіти не лише в Україні, а й у Східній Європі. В його стінах свого часу працювали всесвітньо відомі нобелівські лауреати: Ілля Мечников, Лев Ландау та Саймон Кузнець.

У наш час ХНУ — це потужна освітня структура, яка налічує 8 інститутів і 17 факультетів. Його економічний факультет розташований у самісінькому центрі міста в історичній будівлі. Будівля факультету має статус культурної пам’ятки, адже знаменує перехід від українського модерну до пошуків нових шляхів в архітектурі після Першої світової війни та революційних подій наприкінці другої декади XX століття.

Збудована в 1920-х роках за проєктом Сергія Тимошенка, якого називають батьком сучасної української архітектури початку XX століття, будівля економічного факультету є однією з перших залізобетонних споруд в Україні.

Від обстрілів російських військ різною мірою постраждала низка корпусів університету: будівля економічного факультету та Каразінської школи бізнесу, корпус фізико-технічного факультету, будівля Центральної бібліотеки університету, головний та північний корпуси ХНУ, клініка, музей природи, університетський спорткомплекс і будівля Інституту державного управління.

Але найбільше ушкоджена будівля економічного факультету, яку практично вщент знищили російські ракети. Росіяни влучили в університетський корпус ракетою зранку 2 березня 2022 року.

Свято-Успенський собор

2 березня 2022 року росіяни пошкодили Свято-Успенський кафедральний собор у центрі Харкова. У результаті пошкоджено ікони та церковне начиння, зовнішнє та внутрішнє оздоблення, вибито вікна, зруйновано вітражі.

Від початку повномасштабного російського вторгнення Собор став місцем притулку харків’ян, які переховувалися від російських бомб та ракет.

Собор є найдавнішим православним храмом Харкова та має велику історичну та мистецьку цінність. Харків’яни звели сучасну будівлю в стилі бароко за кошти громади у 1771-1777 роках на місці зруйнованого старого однойменного храму, який існував із середини XVII століття.

Дзвіниця собору з дванадцятьма дзвонами, яку звели вже у ХІХ столітті, лише на десять метрів нижча від дзвіниці Святого Марка у Венеції. Її висота складає 89,5 м. Великий – чотири метри в діаметрі – годинник, котрий прикрашає споруду, виготовили на спеціальне замовлення в Парижі та встановили у 1862 році.

Собор уникнув знищення під час Другої світової війни, хоча багато споруд навколо нього зазнали руйнувань. У 1984 році майстри відомої чехословацької фірми «Rieger-Kloss» на індивідуальне замовлення виготовили і встановили у відреставрованому соборі «вівтарний» орган, відтоді там діє Будинок органної і камерної музики. 

Меморіальний комплекс “Дробицький яр”

Дробицький Яр — урочище поблизу Харкова, яке стало свідком трагедії Голокосту — систематичних і масових розстрілів 1941–1942 років. Передувала цьому окупація Харкова німецькими військами, що почалася 24 жовтня 1941 року.

Меморіальний комплекс відкрили у 2002 році. Пам’ятний знак у вигляді 20-метрової менори на в’їзді до комплексу, алея та траурний зал із Чашею скорботи, де викарбувані імена загиблих. 

26 березня 2022 року внаслідок російських артилерійських обстрілів була пошкоджена меморіальна менора в Дробицькому Яру.

Читайте також: Задовго до Нюрнберга: Харківський суд над нацистами

Будинок «Слово»

Будинок “Слово” був побудований на прохання українських письменників та митців. Після Першої світової війни, революції 1917-го та програної війни за незалежність тогочасна Україна зіштовхнулася з бідністю й критичною нестачею житла.

Архітектурний проєкт будівлі затвердили 1927 року: 5 під’їздів, 5 поверхів, 66 квартир. На цокольному поверсі — дитсадок, на даху — солярій. Згори будинок виглядав, як літера «С», з якої й починається «слово».

Попри те, що роботи українських митців, які мешкали в будинку, ознаменували період українського культурного ренесансу, про них чули не надто багато людей у світі. Майже всіх їх репресувала та вбила радянська влада.

Пізніше один із найвизначніших періодів культурного відродження України отримав іншу назву — «Розстріляне відродження». І будинок «Слово» став його символом.

Будинок “Слово” зазнав пошкоджень внаслідок російського обстрілу 7 березня 2022 року.

Безперечно цей список не є всеосяжним та не відображає повної картини російського терору проти Харкова та масштаби руйнувань, які окупанти завдали місту. Кожна зруйнована будівля, кожна розпорошена цеглинка крає серце. Ми ніколи не забудемо зла, яке росіяни принесли в наші домівки.

MyKharkov.info

Запись Видатні культурні пам’ятки Харкова зруйновані росіянами під час повномасштабного вторгнення впервые появилась Мій Харків.

MyKharkov.info пропонує поностальгувати та згадати, як виглядала головна ялинка міста останні 10 років.

2014 рік

Вогні на головній ялинці міста запалали 20 грудня 2014. Тоді ж відбулося відкриття новорічного містечка на площі Свободи. В цей рік для ялинки переписали програму ілюмінації, що дозволило забезпечити нове кольорове оформлення. Її висота сягала 39 метрів.

На площі Свободи також були встановлені п’ятиметрові різноколірні ялинки, сніговики й картини на зимову тематику, та гойдалки.

2015 рік

На каркасі новорічної красуні Харкова того року засяяло близько 60 тисяч лампочок та інших світлових пристроїв, що дозволило створити різноманітні візерунки та зображення. Харків’яни мали змогу помилуватись новим світловим шоу.

Нових декорацій на площі Свободи не встановлювали, але змінилося колірне рішення. Колони вхідної групи прикрасили новими декораціями та малюнками.

Після відкриття ялинки вона працювала у трьох режимах — святковому, денному та нічному.

2016 рік

Вогні головної ялинки міста того року засяяли 19 грудня. Висота головної ялинки Харкова – 36,5 м, і вона була найвищою в Україні.

Ялинку зібрали з багатьох окремих деталей і підсвітили світлодіодними лампами. Освітлення давали близько 100 світлових і колірних варіацій денного і нічного оформлення, що чергуються.

В той же день на площі Свободи почала працювати найбільша в Україні ковзанка на відкритому просторі.

Читайте також: Як змінювались українські традиції святкування Нового року з давніх часів і до сьогодні

2017 рік

Після церемонії відкриття новорічної ялинки на головній площі Харкова того року пройшов святковий концерт.

Відкрився також льодовий каток і почали роботу дитячі атракціони. Традиційно на площі Свободи працював новорічний ярмарок, а 30 грудня відкрився будиночок Діда Мороза. Головний казковий герой зими приймав гостей до 14 січня.

16 січня 2018 року головна ялинка Харкова була занесена до Національного реєстру рекордів України як найбільша новорічна ялинка в країні. Її заміряли за допомогою роботизованого тахеометра. 36 метрів і майже 20 сантиметрів. Освітлення, гірлянди представники реєстру теж відзначили як унікальні.

2018 рік

Святковий концерт з нагоди відкриття головної ялинки Харкова того року відбувся 26 грудня. Висота ялинки склала рекордні 40,5 метра. Її каркас був розрахований на 9500 кг штучної хвої та 500 кг іграшок.

Також на площі відкрився новий артоб’єкт «Зоряне небо», який переливався яскравими композиціями й динамічними образами.

На площі Свободи традиційно працювали льодова ковзанка і новорічний ярмарок.

Харківська ялинка на площі Свободи знову офіційно була визнана найвищою в Україні.

Керівник Національного реєстру рекордів Лана Вєтрова 18 січня 2019 року вручила відповідний сертифікат директору КП «Міський інформаційний центр».

Новий рекорд зафіксували за допомогою геодезичної техніки, яка дозволила визначити точну висоту ялинки – 40 м 49 см.

Читайте також: Як змінювались головні ялинки у Києві за останні 20 років читайте тут.

2019 рік

Новорічне містечко на площі Свободи відкрили 19 грудня.

До головної міської ялинки вела інсталяція «Зоряне небо». Висота ялинки складала рекордні 40,5 м. Ялинку прикрашали близько 60 світлових кристалів, 70 світлодіодних куль, близько 200 іграшок у вигляді подарункових коробок, 700 куль і декоративних бус, 500 страбоскопів. На верхівці виблискувала зірка 3х4 м, а внизу встановили чотириметрового Діда Мороза з саньми.

Справжній Дід Мороз чекав дітей у новому будиночку, який відкрили напередодні Нового року.

На новорічному ярмарку було представлено близько півсотні кафе, ресторанів і магазинів. У новорічному містечку працювали атракціони й велика ковзанка. До слова, ковзанку того року обладнали нову. Каток площею 2,4 тис. кв. м просто неба працював на площі аж до 8 березня. 

2020 рік

Того року через пандемію Covid-19 на площі Свободи не було ані традиційного Будинку Діда Мороза, ані ярмарку, ані святкового концерту. Але вогники головна ялинка міста засвітила.

Головну ялинку відкрили у напівсвятковому режимі, щоб уникнути скупчення, небезпечного під час пандемії.

Для ялинки було розроблене таке програмне забезпечення, щоб мерехтіння тисяч вогників можна було побачити не тільки на площі, а й на відстані, на сусідніх вулицях та майданчиках.

2021 рік

Цього року на площу Свободу повернулося традиційне запалювання вогнів на головній ялинці Харкова.

А напередодні в центрі міста відкрився новорічний ярмарок та ковзанка просто неба.

2022 рік

Через війну на площі Свободи цього року не встановлювали новорічну ялинку, але влаштували святкові заходи на станціях метрополітену. Головну ялинку Харкова відкрили 19 грудня на ст. м. «Університет».

У спілкуванні з журналістами мер Харкова Ігор Терехов зазначав, що всі новорічні заходи проводилися за підтримки соціально відповідального бізнесу: з міського бюджету коштів на це не витрачали. Також мер повідомив, що традицію прикрашати станції метрополітену у Харкові збережуть і після перемоги. 

2023 рік

У 2023 році також не планували встановлювати ялинку на площі Свободи. Вже 7 листопада харківські станції метро почали прикрашати новорічними гірляндами та інсталяціями. Використовували старі прикраси з Центрального парку.

Зранку 6 грудня на станції метро “Університет”, другий рік поспіль, відкрили головну ялинку міста.

2024 рік

Ілюмінацію на головній ялинці Харкова втретє після початку повномасштабного вторгнення росіян на станції метро “Університет” запалили з 1 грудня.

Але цього року вперше з 2022 прикрасили місто до різдвяних і новорічних свят. На початку листопада на центральних вулицях і в парках Харкова почали з’являтися святкові декорації.

MyKharkov.info

Запись Головна ялинка Харкова: як змінювався символ зимових свят останні 10 років впервые появилась Мій Харків.

«Я бачу багато знайомих облич у залі і згадую, як ми разом евакуйовували людей, як ви готували для них їжу і шукали медикаменти. Це дуже цінні спогади для мене. Я бачу, що харківʼяни довіряють вам, і дякую за те, що ви не залишили їх у біді, як і за те, що активно допомагаєте військовим. Нехай цей вогонь у ваших очах і жага жити з користю для інших ніколи не згасає!» – зазначив Ігор Терехов.

Учасники волонтерських організацій та благодійних фондів були нагороджені Почесними грамотами виконкому Харківської міськради та Подяками міського голови.

Запись У Харкові відзначили День волонтера впервые появилась Мій Харків.

Зокрема, учні закладів освіти Немишлянського району долучилися до відзначення Дня гідності та свободи. У ліцеях та гімназіях онлайн були проведені тематичні уроки, конкурс малюнків та круглий стіл «Події в Україні в листопаді 2013 року очима молоді».

Також, у закладах освіти в Слобідському районі провели заходи до Дня гідності та свободи. Зокрема, були організовані тематичні лекції, круглі столи та семінари, спрямовані на розширення знань учнів про Революцію гідності, формування громадянської активності, а також виховання ціннісного ставлення до демократичних свобод, закріплених Конституцією України.

З Днем гідності та свободи привітав харків’ян і міський голова Ігорь Терехов. “Гідність та свобода. Ці поняття близькі серцю кожного українця. Вони визначають сутність нашої нації, її силу, незламність та готовність у будь-яких обставинах відстоювати свої права”, – написав мер Харкова.

Він зазначив, що захищаючись від російського агресора, Україна сьогодні знову бореться за свою свободу та незалежність. Метр за метром наші відважні захисники та захисниці визволяють окуповані території, доводячи, що українці – нація гідних людей.

“Ми гідні поваги та честі. Ми гідні самостійно обирати вектор розвитку нашої держави та бути щасливими на своїй рідній землі. Це аксіома, і нехай про це знає весь світ!”, – зазначив Ігор Терехов.

Запись У Харкові відзначають День гідності та свободи впервые появилась Мій Харків.

В експозиції представлені твори молодих та досвідчених художників, а ювілейне видання продовжило низку попередніх книг спілки. У заході з нагоди 85-річчя Харківської організації Національної спілки художників України та прийдешнього Дня художника взяв участь харківський міський голова Ігор Терехов.

Він привітав митців з ювілеєм організації. «Мистецтво – вічне, і воно дарує нам надію. Це те, що буде далі передане нашим нащадкам. І тому в нинішні непрості часи мистецтво також грає важливу роль. Успіхів та творчої наснаги всім вам!» – зазначив Ігор Терехов.

Харківська організація Національної спілки художників України була створена в жовтні 1938 року і зараз є однією з найбільших творчих організацій у країні.

Запись У Будинку художника відкрилася виставка робіт харківських митців впервые появилась Мій Харків.

Про це сьогодні, 6 жовтня, в ефірі національного телемарафону повідомив міський голова Ігор Терехов. За його словами, у дві зміни там зможуть навчатися 900 школярів.

Запись У Харкові почали будівництво підземної школи впервые появилась Мій Харків.

“Ми плануємо побудувати першу в Україні підземну школу, яка відповідатиме найсучаснішим нормативним вимогам до захисних споруд. Таке укриття дасть змогу продовжити безпечне очне навчання тисячам харківських дітей навіть під час ракетних загроз”, — повідомив Ігор Терехов.

За його словами, Харків продовжуватиме інвестувати в освіту. “Ми ні на гривню не скоротимо видатки на освітянський напрямок як цьогоріч, так і наступного року, попри брак бюджетних коштів і доволі важке завдання збалансувати місцевий бюджет з урахуванням наявного дефіциту”, – написав Ігор Терехов.

Сьогодні, 1 жовтня, в День учителя, Ігор Терехов привітав освітян з їхнім професійним святом.

«Ви проявили себе у волонтерстві та разом з нами готувалися до відкриття шкіл і прийому дітей у шкільних укриттях. Ви допомогли в організації метрошколи. І незабаром у місті відкриється ще одна безпечна локація для навчання дітей.

Харків є найінтелектуальнішим містом в Україні саме завдяки вам. Продовжуйте в тому ж дусі! Будьте натхненними, зацікавленими, і тоді все обовʼязково вдасться! Не уявляю міста без вашої підтримки і натхнення!”, — звернувся до освітян Ігор Терехов.

Запись В Харкові побудують першу в Україні підземну школу впервые появилась Мій Харків.

Пані Світлана викладає хімію. В одній і тій же школі вона працює вже понад 30 років, з яких 25 поспіль її учні посідають призові місця на інтелектуальних змаганнях усіх рівнів – від районних до всеукраїнських та міжнародних.

Фото: телеграм-канал Ігора Терехова

Торік учениця Світлани Євгенівни Еліна Камалова стала переможницею чотирьох міжнародних змагань з хімії, включно з «GENIUS Olympiad Ukraine» – першою у світі ліцензійною національною Олімпіадою геніїв.

Еліна також була відзначена Володимиром Зеленським. Дівчинка отримала сертифікат на отримання премії Глави держави. “Вітаємо і пишаємося нашими видатними харківʼянками!”, — написав Ігор Терехов.

Запись Зеленський присвоїв вчительці хімії з Харкова звання “Заслужений вчитель України” впервые появилась Мій Харків.

Мер відзначив кращих вчителів і вихователів Слобідського та Індустріального районів, зазначивши, що саме педагоги грають вирішальну роль у вихованні та виборі дітьми свого життєвого шляху.

«За півтора року війни ви проявили себе не лише як справжні професіонали, а й як насправді небайдужі до долі Харкова люди. Дякую за ваш волонтерську роботу, за активну громадянську позицію, за найвищий рівень знань наших дітей серед усіх школярів України. Пишаюся вами і робитиму все, щоб ви відчували, що потрібні Харкову», – зазначив Ігор Терехов.

Урочистості з нагоди професійного свята вчителів супроводжувалися концертною програмою.

Запись Ігор Терехов відзначив кращих освітян Слобідського та Індустріального районів впервые появилась Мій Харків.