Як пише “Економічна правда”, загальна сума заборгованості перед енергосистемою, що так чи інакше пов’язана з Харківщиною, сягнула позначки у 44 млрд грн. Харківська область сформувала рекордні борги, які ставлять під загрозу ліквідність державних енергокомпаній.

Підприємства теплокомуненерго (ТКЕ) області заборгували за газ 27,3 млрд грн. Це майже 25% від загальноукраїнського боргу за газ (113,7 млрд грн). 16,83 млрд грн — перед «Нафтогаз Трейдингом», 9,38 млрд грн — перед постачальником «останньої надії».

Комунальні підприємства області винні за світло 4,55 млрд грн. Левова частка цієї суми — 4,5 млрд грн — припадає на «Харківводоканал». Ще 1,1 млрд грн місто боргує за послуги з передачі та розподілу електрики.

Жителі Харківщини заборгували за тепло та гарячу воду 9,44 млрд грн (при загальноукраїнському показнику 36,7 млрд грн) та 1,9 млрд грн за воду.

Автор публікації наголошує: поки місто тримає безкоштовним проїзд у транспорті, за спожиту цим транспортом та насосами водоканалу електрику змушена платити вся країна через дефіцит в енергосистемі.

“Харківська модель соціальної підтримки багато в чому побудована на накопиченні боргів. Вона може виглядати привабливою для частини мешканців у короткій перспективі. У довгостроковій – така політика підриває фінансову стійкість міської інфраструктури. Комунальна економіка не здатна довго працювати в кредит. Десятки мільярдів боргів перетворюються на системний ризик для енергетичної безпеки міста. Без структурних та швидких змін “комунальний соціалізм” трансформується в масштабну кризу і тоді питання буде не в тарифах та розрахунках, а в тому, чи будуть у місті тепло та світло”, – підсумовує автор публікації Микола Топалов.

Міський голова Ігор Терехов у своїй відповіді навів іншу сторону рівняння, стверджуючи, що місто є заручником державної політики.

Узгоджена заборгованість держави перед Харковом з різниці в тарифах становить 16,8 млрд грн (за період 2021–2026 рр.). З урахуванням першого кварталу 2026 року сума зростає до 17,5 млрд грн.

Через те, що тарифи на воду (бл. 25 грн/куб) утричі нижчі за собівартість, КП «Харківводоканал» отримало 5 млрд грн збитків за час повномасштабної війни. Терехов стверджує: якби держава компенсувала ці 5,1 млрд грн, водоканал не лише закрив би всі борги за світло, а й мав би 200 млн грн прибутку.

У структурі боргу «Харківських теплових мереж» за газ (22,3 млрд грн) майже 2,6 млрд грн становлять штрафи та пені, нараховані через несвоєчасну оплату, яка, своєю чергою, виникла через відсутність державних субвенцій.

За словами Терехова, попри війну та руйнування понад 10 000 будинків, рівень оплати харків’ян за тепло минулого сезону склав 91,2%.

Терехов зазначає, що Харків не є «аномалією». Заборгованість ТКЕ за газ є масовою:

• Київ: 19,7 млрд грн (17,6% від загальноукраїнського боргу).
• Дніпропетровщина: 18,4 млрд грн (16,5%).
• Харківщина: 26,1 млрд грн (23,3%).

“Коли під ворожими ударами ми зберігаємо тепло, воду та продовжуємо відновлювати житло, то це не “гра в комунізм”. Це базова відповідальність перед усіма, хто залишається жити й працювати вдома. Тому, якщо дискутувати мовою цифр, варто бути чесними до кінця. Треба говорити не лише про те, скільки винні ми, а й про те, скільки винні нам. І якби держава розрахувалася б з нами у повній мірі, ви були б здивовані, але деякі наші підприємства опинилися б навіть у плюсі!”, – написав Харківський міський голова.

Запись “Харків комуністичний”: Терехов відповів на публікацію про те, що він будує політику на боргах впервые появилась Мій Харків.