Новости по запросу "Благовіщенський Курінь"

Українська клубна сцена не зникла навіть тоді, коли у лютому 2022 року країна прокинулася від вибухів і сирен. У містах, мешканці яких навчилися жити між тривогами та новинами з фронту, клуби та культурні осередки стали чимось набагато більшим, ніж просто локаціями для вечірок. У Харкові одним із таких символів став Some People — центр нової культури, що з’явився вже під час повномасштабної війни.
Скарби Харківщини: таємниці, приховані під нашими ногами
Земля Харківщини зберігає значно більше таємниць, ніж ми можемо собі уявити. Реліквії, поглинуті століттями, часом виринають на світ там, де їх найменше чекають, докорінно змінюючи наше уявлення про минуле. Жага до пошуку прихованих цінностей завжди жила в серцях людей, і наш край не став винятком.
Що їли харків’яни в голодні 90-ті: рецепти, зібрані у господинь міста
1990-ті роки запам’ятались жителям міста як період кардинальних змін. Харків’яни лишалися без робочих місць через закриття збиткових підприємств-гігантів. Іншим місяцями затримували зарплату або вона була настільки мізерною, що грошей не вистачало навіть на найнеобхідніше. Через економічну кризу жінки вчились готувати з обмеженої кількості продуктів, тому раціон родин часто був однотипним.
Козацький стрит-фуд на БлагБазі: як з’явився «Благовіщенський Курінь»
Вересень 2025 року. У Харкові на легендарній БлагБазі відкрили кафе, де їжа стала інструментом підтримки захисників — через податки, робочі місця та благодійність. Серед гамірних рядів Центрального ринку постав «Благовіщенський Курінь». Це козацький стрит-фуд, де аромати спецій змішуються з міським гомоном. Заклад став спільною справою власника ресторану «Трипіччя», фонду «Волонтерська» та Харківського літмузею, поєднавши польову кухню, культуру та соціальну місію.
Під час повномасштабної війни може здатися, що культурний пульс Харкова завмер через постійні руйнівні атаки. Але це ілюзія. Місто не відмовилося від сцени — воно перенесло її під землю. «Схід OPERA» презентує опери та балети на безпечних майданчиках, а театри імені Шевченка та Квітки-Основ’яненка адаптували репертуар для камерних залів в укриттях.